Цього тижня з'явилися реальні шанси на те, що Конгрес США нарешті схвалить багатомільярдний пакет допомоги Україні. Це стало непрямим результатом останньої атаки Ірану на Ізраїль. Докладніше – у матеріалі РБК-Україна.
Під час написання статті використовувалися матеріали The New York Times, CNN, The Hill, Atlantic Council, публічні виступи американських політиків.
Зміст
Минуло вже майже півроку з дня, коли президент США Джо Байден вніс до Конгресу законопроект про виділення нового пакету допомоги Україні. У пакет також входила допомога Ізраїлю, який зазнав нападу бойовиків ХАМАС, протидія Китаю та зміцнення кордону з Мексикою.
Проект Байдена потонув у нескінченних та безплідних переговорах між демократами та республіканцями у Конгресі. У результаті в лютому Сенат з великими зусиллями проголосував свій проект, який передбачає допомогу Україні (у розмірі 60 млрд доларів), Ізраїлю та Тайваню, а питання з мексиканським кордоном винесли за дужки.
Але до розгляду в Палаті представників сенатський документ так і не дістався. Головна причина – протидія з боку групи республіканців-трампістів, найрадикальніші з яких у принципі виступають проти будь-якої допомоги Україні.
При цьому і в Палаті представників є впевнена більшість голосів з обох партій за надання подальшої підтримки Україні. Але для цього законопроект потрібно винести на розгляд – а спікер-республіканець Майк Джонсон всіляко цьому спирається. По-перше, він озирається на радикальних трампістів зі своєї фракції, які погрожують йому можливою відставкою через "українське питання", по-друге – на самого Дональда Трампа, який навіть у статусі кандидата у президенти здатний поховати політичну кар'єру будь-якого однопартійця.
Джонсон не виконав своєї обіцянки одразу взятися за розгляд питання про допомогу Україні після закінчення великодніх канікул, з 9 квітня. Здавалося, тема України знову загрузне у нескінченних консультаціях.
Але ситуацію різко змінив напад Ірану на Ізраїль у ніч із 13 на 14 квітня. Через це надання допомоги Ізраїлю знову вийшло на перші місця в політичному порядку денному США. У Конгресі заговорили про те, що її потрібно виділити невідкладно, вже цього тижня.
Демократи вирішили скористатися моментом і заразом провести через Палату представників і допомогу Україні. Найпростіший спосіб зробити це – за скороченою процедурою проголосувати за вже схвалений Сенатом проект "Україна+Ізраїль+Тайвань", який одразу підписав би Байден. На все про все знадобилися би лічені години.
Однак на шляху знову став спікер Джонсон. Він підтримує надання допомоги Ізраїлю, але має своє бачення того, як треба допомагати Україні. Напередодні він спеціально з'їздив до резиденції Трампа, щоби проконсультуватися з ним з цього питання.
По-перше, Джонсон зміг заручитися підтримкою екс-президента на випадок, якщо найзатятіші трампісти спробують відправити його у відставку. По-друге, Трамп знову публічно погодився на надання Україні допомоги, але з умовою – її буде надано в кредит.
Серед інших ідей Джонсона – включити в пакет допомоги передачу Україні заморожених у США російських активів (їх оціночна вартість – близько 5 мільярдів доларів), а також зняти заборону на будівництво нових терміналів для експорту скрапленого газу (за ідеєю, це має послабити позиції Росії на світовому газовому ринку).
Спочатку демократи виступали проти надання Україні допомоги у кредит, а не на безповоротній основі, як зараз. За інформацією РБК-Україна, радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван під час нещодавнього візиту до Києва просив українську владу публічно не погоджуватись на такий варіант.
Але незабаром президент Володимир Зеленський все ж таки заявив, що Україна опинилася в ситуації, коли готова прийняти американську допомогу на будь-яких умовах. А за інформацією американських медіа, і самі демократи в Конгресі, в принципі, були готові на поступку Джонсону/Трампу з цього питання – якщо пакет допомоги вдасться проголосувати. Зараз керівництво демократів наполягає на прийнятті вже схваленого Сенатом проекту "Україна+Ізраїль+Тайвань".
У питанні використання російських активів для допомоги Україні між республіканцями та демократами, в принципі, є консенсус. А ось будівництво ЗПГ-терміналів багато демократів не підтримують. Байден свого часу змушений був поставити цей процес на паузу під тиском екологічних активістів. Для значної частини його виборців захист навколишнього середовища є дуже важливим питанням, і за кілька місяців до виборів президент навряд чи ризикне втратити їхню підтримку.
Підсумкову версію законопроекту Джонсона про допомогу Україні не бачили навіть його близькі соратники. "Ми щось складемо разом і надішлемо це до Сенату", - описав свою ініціативу спікер в одному з останніх телеефірів.
Будь-який американський закон має бути схвалений обома палатами Конгресу, з усіма поправками. У випадку виділення допомоги Україні це означає, що будь-яка нова ініціатива Джонсона має пройти через підконтрольний демократам Сенат.
Наприклад, поділ допомоги Україні та Ізраїлю на два окремі законопроекти, про що також говорив Джонсон. Навіть якщо у Палаті представників за це знайдуться голоси, через Сенат така пропозиція, напевно, не пройде.
Якщо ж включати до українського пакету якісь додаткові питання, наприклад про ЗПГ-термінали або мексиканський кордон, він майже гарантовано провалиться.
Наразі спікер Палати представників опинився під тиском з усіх боків, не лише з боку Білого Дому та демократів у Конгресі, а й проукраїнсько налаштованих республіканців. Наприклад, голова комітету із закордонних справ Майкл Маккол заявив, що допомогу Україні та Ізраїлю треба голосувати в одному пакеті. "Те, що трапилося в Ізраїлі минулої ночі (обстріл з боку Ірану, - ред.), в Україні відбувається щоночі", - сказав Маккол. 91 конгресмен від обох партій написали Джонсону відкритий лист із закликом негайно винести на голосування сенатський проект "Україна+Ізраїль+Тайвань".
Потенційно ухвалити цей проект можна і в обхід Джонсона, для цього демократи зареєстрували відповідну петицію в Палаті. На даний момент для її реалізації не вистачає лише 23 підписи. Але й тут є проблеми. По-перше, за неї не хоче підписуватись ліве крило демократичної фракції, налаштоване проти надання допомоги Ізраїлю. По-друге, не хочуть підписуватися і республіканці – тому що політично це виглядатиме як поступка демократам.
Прямо зараз утворилося дуже коротке вікно, коли допомогу Україні цілком реально проголосувати, поки тема іранської атаки проти Ізраїлю ще актуальна. Якщо ж Ізраїль не завдасть потужного удару по Ірану (а такий варіант виглядає все менш ймовірним), ця тема в медіа буде швидко витіснена іншими. А американський політикум остаточно сфокусується на президентських виборах, і момент для України буде втрачено.
Подальший розвиток подій залежить від того, яке рішення щодо України та Ізраїлю ухвалять республіканці у Палаті представників. Засідання фракції відбудеться у ніч із понеділка на вівторок за київським часом.