Загальна мобілізація в Україні триває від початку повномасштабного вторгнення РФ вже понад два роки. Проте незабаром порядок призову військовозобов'язаних зміниться. Верховна рада працює над законопроєктом щодо нововведень у мобілізаційні правила.
Докладніше про новий закон, які його норми було скасовано під час опрацювання, та коли він може бути ухвалений – в матеріалі РБК-Україна нижче.
При підготовці використовувалися: текст законопроєкту №10449, офіційні заяви президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, спікера парламенту Руслана Стефанчука, членів Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, інтерв'ю РБК-Україна представника комітету ВР Федора Веніславського.
Зміст:
Народні депутати наразі продовжують роботу над унормуванням правил мобілізації у новому законопроєкті. Це вже друга спроба змінити порядок призову військовослужбовців в Україні
Перший варіант проєкту закону було внесено на розгляд Ради наприкінці грудня минулого року, але його відкликали після хвилі критики. 30 січня 2024 уряд направив до парламенту нову версію документа, і 7 лютого депутати підтримали його в першому читанні.
У проєкті закону містяться норми щодо зміни правил виїзду військовозобов'язаних за кордон, стосовно надання "броні" від призову, про дозвіл надсилати повістки через електронний кабінет, про зниження призовного віку до 25 років, обмеження для ухилянтів, демобілізацію після 36 місяців служби і не лише. Більш детально про всі заплановані зміни РБК-Україна писало в окремому матеріалі.
Президент України Володимир Зеленський пояснив необхідність нових правил мобілізації, тим що чинний закон був ухвалений ще до війни та не враховує реалій.
Проте норми нового законопроєктумістять багато дискусійних та суперечливих положень. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголошував, що в документі є пункти, які порушують норми Конституції. Зокрема, щодо обов'язкової реєстрації е-кабінету призовника та інші.
Загалом парламентарі зареєстрували понад 4 тис. поправок, розгляд яких триває більше місяця. При цьому низку норм законопроєкту вже було скасовано.
Очікується, що законопроект про мобілізацію розглянуть в другому читанні наприкінці березня, але спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що терміни залежать від тривалості розгляду правок комітетом.
У процесі розгляду законопроєкту Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив норму, щодо блокування рахунків громадян, які ухилятимуться від мобілізації.
Це положення було одним із найсуперечливіших та викликало паніку у суспільстві, адже люди почали знімати гроші з карток, розповів член комітету ВРУ Олександр Федієнко. За його словами, Комітет відхилив всі дискримінаційні норми, а саме обмеження користування банківськими рахунками.
Водночас норма щодо обмеження керування транспортними засобами в законі залишиться. Нардеп зазначив, що механізм виконання буде додатково розроблений вже у підзаконних документах.
Так, може бути створений сумісний реєстр ТЦК та СП і Національної поліції, в який вноситимуться дані про громадян, які не оновлюють свої військово-облікові дані, не стають на облік, ігнорують повістки тощо.
"Обмежується право керування, якщо, наприклад патрульний Нацполіції зупиняє транспортний засіб, перевіряє посвідчення водія, то звісно у реєстрі він буде дивитися, чи це ухилянт. І поліцейский, згідно з адміністративним кодексом, має виконати свої повноваження....Я так розумію, щополіцією буде розроблений відповідний підзаконний документ", – пояснив депутат.
Варто зазначити, що із законопроєкту вилучили норму щодо обмеження права виїзду за кордон ухилянтів, позаяк ця заборона вже регулюється чиннним законодавством.
Відповідальність за ухиляння від призову може бути посилена, але це питання правоохоронного Комітету ВРУ. Він розглядатиме посилення санкцій у Кодексі про адміністративні правопорушення за невиконання обов'язку щодо мобілізації, коли буде готовий фінальний варіант законопроєкту.
У Раді хочуть "перекрити лазівку", якою користуються ухилянти, коли доглядачами людини з інвалідністю оформляють відразу кількох осіб. В новому законопроєкті прописано, що в особи з інвалідністю І та ІІ групи має бути лише один доглядач – член сім’ї першого ступеню споріднення.
За словами заступника голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва, Комітет поставив перед собою чітку мету: з одного боку, виконати запит Генштабу та Міністерства оборони, з іншого – втримати баланс прав, свобод та справедливості для людей.
"Ми почули проблему людей з інвалідністю і тих, хто їх доглядає. Зараз шукаємо формулу, при якій люди з інвалідністю не будуть позбавлені необхідного догляду. З іншого боку, ми маємо перекрити лазівку, якою користуються деякі ухилянти. Вони знаходять людей з інвалідністю, і в однієї такої людини може бути, умовно кажучи, дев’ять доглядачів. Цього не має бути. Повинен бути тільки один доглядач", – зазначив депутат.
Крім того, відповідно по положень нового законопроєкту, право на відстрочку втратять батьки 3-х і більше неповнолітніх дітей, якщо у них є заборгованість по сплаті аліментів.
У першому варіанті законопроєкту, що був поданий у ВР наприкінці минулого року, пропонувалося звільнити від призову лише осіб з інвалідністю І та ІІ групи. Але у новій редакції цю норму розширили на всіх осіб з інвалідністю.
Проте військовозобов'язані, що отримали інвалідність II та III групи з початку повномасштабної війни повинні будуть пройти переогляд для підтвердження стану здоров'я (крім тих, хто отримав групу інвалідності внаслідок захисту держави).
Член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Федір Веніславський раніше розповів РБК-Україна про ухвалення рішення, що усі громадяни, які вперше отримали інвалідність (попередньо) II та III групи з початку широкомасштабної війни, або визнані обмежено придатними до військової служби, мають пройти переогляд відповідно у МСЕК чи ВЛК.
За словами нардепа, після 24 лютого 2022 року кількість людей з інвалідністю II та III групи дуже зросла."І є сумніви, чи всі з них отримали цю інвалідність у результаті реальних травм чи захворювань", – пояснив Веніславський.
У новому проєкті закону скасували відстрочку від призову для аспірантів-контрактників, які навчаються власним коштом. Проте парламент згодом затвердив поправку, відповідно до якої ця категорія військовозобов'язаних все ж не підлягатиме призову.
Як заявив глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, відстрочку від мобілізації планують надати всім аспірантам.
"Як і було обіцяно, незалежно від форми навчання, буде врегульовано питання надання їм відстрочки від мобілізації", – повідомив Арахамія.
Член Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Федір Веніславский підтвердив, що всі аспіранти матимуть право на відстрочку.
Водночас далі Міністерство освіти буде розробляти механізми, в тому числі шляхом запровадження відповідних іспитів, щоб особи, які не мають реального наміру здобувати науковий ступінь, займатися наукою і не мають відповідних знань, не зловживали цим правом при вступі до аспірантури.
Крім того, закон обмежить кількість вищих освіт, які може здобувати людина. Його норма передбачає уникнення зловживань особами, які вирішили спеціально здобувати вищу освіту, щоб уникнути мобілізації.
"Нинішній закон не лімітує кількість вищих освіт. Тобто людина може здобувати другу, третю, п'яту вищу освіту. І це буде підставою для отримання відстрочки від призову. Ми це точно приберемо і буде вже послідовна вища освіта, тобто вища, магістерська та аспірантура", – зазначив Веніславский.
Нардепи відмовилися від норми законопроєкту щодо обов'язкової реєстрації електронного кабінету призовника і надсилання оповіщень у нього. Використання електронного кабінету буде правом, а не обов'язком військовозобов'язаного.
"Ключовий момент стосується електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з'явитися до ТЦК та СП. Це фактично альтернатива електронних повісток – ми від цього також відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов'язок", – розповів Федір Веніславський.
При цьому нардепи обговорюють терміни уточнення даних для військовозобов'язаних та варіанти подання інформації у ТЦК:
"Оновити дані упродовж 60 днів із моменту набуття чинності законом буде обов’язком громадян. Усі військовозобов’язані мають стати на облік і виконувати свій військовий обов’язок", – пояснив представник Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
Нагадаємо, в Україні вже запустили реєстр "Оберіг", метою якого є цифровізація військового обліку. На його на базі будуть доступними послуги електронного військового квитка, бронювання від мобілізації.
Докладніше про "Оберіг", як він працює і як вплине на мобілізацію можна прочитати у матеріалі РБК-Україна.
У проєкті закону йдеться, що представники поліції за зверненням ТЦК та СП братимуть участь в оповіщенні громадян щодо мобілізації.
В їх присутності представники ТЦК вручатимуть повістки для того, щоб не допускати неправомірних дій.
Також поліцейські і представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки матимуть право вимагати в осіб віком від 18 до 60 років пред'явити разом з документом, що посвідчує особу, військово-обліковий документ.
Громадяни будуть зобов'язані мати при собі військовий квиток під час дії правового режиму воєнного стану.
Поліцейські і представники ТЦК та СП зможкть фіксувати свої дії щодо оповіщення громадян на відповідні засоби відеофіксації.
Новий закон про мобілізацію передбачає, що чоловіки за кордоном зможуть оновити свої дані в електронних кабінетах. Але повісток вони отримувати не будуть, адже механізму, як це робити, на цей час немає, розповів Федір Веніславський.
Крім того, комітет попередньо відхилив норму про те, щоб заборонити надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо в них немає військово-облікових документів.
Однак таким особам надаватиметься можливість через засоби або телефонного зв'язку, або через електронний кабінет отримати відповідний військово-обліковий документ або уточнити свої дані
"Ми залишили можливість особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в'їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду", – пояснив нардеп Веніславський.
За його словами, мова може йти і про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон.
Згідно з новими правилами, бронь від мобілізації передбачатиметься не лише для держслужбовців, правоохоронців та працівників ОПК, а й інших сфер. Але це буде визначатися окремою постановою Кабінету міністрів.
Відомо, що наразі уряд працює над новим порядком бронювання, який враховуватиме середню зарплату працівника та рівень сплати податків компанією.
"Середня зарплата, рівень сплати податків як людиною, так і компанією, вплив підприємства чи галузі на економіку – рамка майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо", – зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Пріоритет у бронюванні збережуть критичні для економіки підприємства, але додаткові можливості отримають підприємства, які наповнюють державний бюджет.
Шмигаль пояснив, що зміни у бронюванні потрібні, тому що держава покладається виключно на власні надходження для утримання армії. Він уточнив, що для утримання одного бійця має працювати не п’ятеро, а восьмеро людей.
У процесі роботи над законопроєктом ведеться активна дискусія з приводу питання демобілізації. Пропонується встановити термін для звільнення – 36 місяців безперервної служби. Але механізм демобілізації потребує врахування додаткових умов.
"Ми розуміємо, що 36 місяців у тилу і 36 місяців на передовій дуже сильно відрізняються. Але щоби прийняти якесь рішення, ми повинні отримати цифри від Генштабу та їхнє розуміння того, чи можна демобілізувати таких людей, чи не провалиться фронт через це. Тобто ми повинні спиратися на конкретні цифри й чекаємо їх від Генштабу", – пояснив народний депутат Єгор Чернєв.
Цю норму законопроєкту розглядатимуть у закритому режимі за участі представників сектору безпеки та оборони. В процесі обговорення конкретних термінів та деталей має бути визначено, чи це стосується участі у бойових діях, виконання бойових розпоряджень чи обов'язків з несення військової служби в тилу тощо.
"36 місяців – це той орієнтир, до якого ми зараз консенсусно схиляємось", – розповів раніше член Комітету з питань безпеки, нацоборони та розвідки Федір Веніславський.
В Україні передбачать можливість мобілізації засуджених. Це стосується як тих, хто отримав умовне покарання, так і тих, хто перебуває у місцях позбавлення волі.
У Верховні раді ініціювали внесення змін до Кримінального і процесуального кодексів, та інших законодавчих актів щодо умовно-дострокового звільнення від покарання.
Під час проведення мобілізації та дії воєнного стану нардепи пропонують дозволити застосовувати умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом до осіб, які:
відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, крім осіб, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для мобілізації та служби за контрактом може бути застосовано судом у разі, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу "та відповідає вимогам проходження" такої служби в армії як "контрактник".
Більш докладно про мобілізацію в'язнів йдеться в матеріалі "Спокута провини на полі бою". Що пропонує законопроєкт про мобілізацію в'язнів".