Українську політику останнім часом дедалі частіше струшують корупційні та навколокорупційні скандали. Чому так відбувається, що про це думають у владі і які рішення ухвалюватимуть – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
Інформаційний простір в Україні складається із двох паралельних потоків новин. Перший – новини про війну та навколо війни: події на фронтах, постачання зброї, санкції, саміти-конференції-переговори. Другий – новини про хабарі, сумнівні тендери, обшуки, затримання, купівлю чиновниками елітної нерухомості або автомобілів, виїзд на закордонний відпочинок тощо. А оскільки значних медійних подій на фронті останнім часом не так багато, новини про хабарі-обшуки та подібні скандали займають, мабуть, навіть більше місця, ніж, власне, війна.
Тільки за останні дні на слуху були спірні тендери на виробництво серіалів від Держкіно, які, очевидно, стали останнім аргументом на користь звільнення профільного міністра Олександра Ткаченка. Питання до Ткаченка накопичувалися давно, вже не перший рік співрозмовники РБК-Україна на Банковій називали його одним із перших кандидатів на виліт із уряду. На тлі маловиразного телемарафону, куратором якого був міністр та останніх скандали з Мінкультом чаша терпіння в ОП, очевидно, переповнилася.
Минулого тижня трапилася історія з відпочинком на Мальдівах нардепа від "Слуги народу" Юрія Арістова. Набула розвитку і справа одеського військкома Борисова – заарештували і його самого, і його майно.
Зовсім нещодавно були й інші схожі скандали – депутат від СН Людмила Марченко попалася на хабарництві та запам'яталася тим, як викидала гроші через паркан свого будинку, а її колега по монобільшості Богдан Торохтій разом із дружиною купив три дорогі автомобілі за час повномасштабної війни та з'їздив з нею на відпочинок до Болгарії, де дружина також придбала нерухомість.
"Зараз народ розділився на тих, хто воює і хто активно допомагає армії, тих, хто в тилу просто намагається зводити кінці з кінцями в режимі "від тривоги до тривоги", і тих, хто живе як ні в чому не бувало, бере хабарі, скуповує майно і так далі", – говорить у розмові з РБК-Україна один із представників влади.
Інший же рекомендує поспілкуватися із забудовниками та продавцями дорогих авто – і ті розкажуть, як останнім часом зріс платоспроможний попит на елітне житло та машини. У нинішніх умовах корупційний прошарок (очевидно, користуючись ще й відсутністю декларування) вважає це найнадійнішими методами вкладення капіталу.
Загальний масштаб корупції в Україні оцінити, звісно, неможливо – ймовірно, в абсолютних цифрах вона навіть менша, ніж до великої війни, але лише тому, що значно зменшився загальний обсяг економіки. Але особливо обурює те, що крадіжки відбуваються в умовах війни, коли люди скидаються по кількадесят гривень на умовний "мавік" – і при цьому бачать закордонну нерухомість та люксовий автопарк обласного військкома. У багатьох звичайних українців стрічка Facebook давно нагадує мартиролог: загинув на фронті ще один родич, друг, однокласник, колега, друг друзів – і особливо обурює те, що упереміш із цими трагічними повідомленнями трапляються посилання на новий корупційний скандал.
Наразі, за словами одного із співрозмовників видання у владі, Україна потрапила у зону крайньої турбулентності, по суті, ідеальний шторм. Контрнаступ розвивається повільніше, ніж очікували майже всі (хоча основні бої ще попереду, на щастя, це визнають і на Заході), великих дипломатичних перемог останнім часом також немає, після російських обстрілів портової інфраструктури та розриву зернової угоди економічні перспективи стали ще туманнішими. І до цього всього додається безкінечний потік корупційних скандалів.
"По суті, єдине, на що влада може зараз впливати – це внутрішня політика. Ситуація на фронті, вочевидь, залежить не лише від наших дій, якщо на Заході не хочуть давати якихось умовних ATACMS – то й не даватимуть, щоб ми не робили, по економіці – обстріляли росіяни Одесу та околиці та маємо серйозні проблеми відразу. А от у внутрішній політиці є речі, які залежать тільки від нашої волі”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.
На тлі останніх скандалів на Банковій було ухвалено кілька рішень, наприклад, не випускати депутатів та інших чиновників за кордон. Попередні посилення правил виїзду, як показують приклади Торохтія та Арістова, навчилися успішно оминати. Очевидно, про повну та абсолютну заборону на виїзд усіх чиновників і депутатів до самого кінця війни говорити не доводиться, це й справді було б контрпродуктивно з огляду на важливість парламентської дипломатії. Але обставини виїзду тепер контролюватимуть набагато жорсткіше, щоб не було ситуацій у дусі "поїхав на саміт у Вільнюс, а опинився на курорті на Мальдівах".
Крім того, розповідають джерела видання, було ухвалено рішення перевірити попередні виїзди нардепів – і ті, хто відчувають за собою певні грішки, минулого тижня вже сильно занервували.
Очевидно, буде й чимало новин щодо корупції у військкоматах. "Борисов – це один із кейсів. І військкомів "вели" ще до того, як ситуація щодо Одеського ТЦК вийшла в медіа. Хоча масштаб проблеми досить великий, про що нещодавно сказав президент. А згадайте ж вимогу Зеленського відправити військкомів із тилу на фронт. Хтось перевіряв, як її виконали? Не виконали. А чому? Це питання до Генштабу", – зазначив у розмові з виданням один із керівників силових відомств.
Турбулентність в Україні збіглася й із деякою зміною підходу Заходу до виділення нам коштів. Так, зараз воно все більше залежить від виконання українською владою певних умов, просто давати Україні гроші за те, що вона зараз на передньому краю боротьби західної цивілізації з російським варварством уже ніхто не хоче.
"Знову повернулися до часів Петра Олексійовича, коли працювала програма "гроші в обмін на реформи", – посміхається в розмові з РБК-Україна співрозмовник в оточенні Зеленського. Українській владі прямо дають зрозуміти: якщо тягнути з виконанням вимог, нічого хорошого чекати не слід. Саме завдяки цьому Верховна рада змогла нарешті у першому читанні проголосувати законопроект про поновлення електронного декларування.
Зважаючи на все, найближчим часом, як мінімум до початку опалювального сезону, ситуація залишатиметься незмінною: турбулентність, без великих провалів, але й без гучних перемог. Про корупційні справи, обшуки та арешти, незрозуміло звідки нажите українською елітою майно та подібні скандали ми чутимемо дедалі більше. Принаймні, кажуть у кулуарах, такий імпульс йде особисто від президента Зеленського, який майже з кожним місяцем все більше розчаровується і в депутатському корпусі, і в більшості чиновників загалом.
Але тут є велика проблема. У футболі гравець, що вчинив серйозне порушення, може спочатку обійтися лише жовтою карткою, а з поля його видалять тільки при повторному аналогічному вчинку. Судячи з настроїв у суспільстві, часу роздавати попередження при владі вже не залишилося – треба карати винних одразу. Але проблема в тому, що ці покарання були, є, і, очевидно, будуть вибірковими.
Так, Арістов буквально за кілька днів пройшов шлях від депутатства до втрати мандата та кримінальної справи із врученою підозрою. Тоді як його вже колишній колега Торохтій, винний у співставних гріхах, судячи з усього, почувається цілком непогано. Або ще один "слуга", Андрій Холодов, відомий за низкою скандалів у тютюновій галузі, за даними ЗМІ, залишив Україну ще на початку цього року і разом із дружиною будує за кордоном бізнес, не збираючись повертатися на батьківщину – і не чути, щоб у Україні до нього були якісь серйозні претензії.
Тож ті гравці, у яких склалися добрі стосунки із суддівською бригадою, поки що можуть почуватися у відносній безпеці.