Міста-герої. Як зараз виглядають Буча, Харків, Миколаїв та Херсон

Зміст:

• Форпости українського опору
• Буча. Злочин РФ проти людяності
• Гостомель. Домівка для "Мрії"
• Ірпінь. Епіцентр боїв за Київщину
• Миколаїв. Нескорене місто на Півдні
• Охтирка. Стратегічна фортеця
• Волноваха. Першою взяла на себе удар на Донеччині
• Сталевий Маріуполь
• Харків. Стійкий попри обстріли
• Херсон. Повернувся "додому"
• Чернігів. "Північні ворота", що не піддалися ворогу

Форпости українського опору

У березні 2022 року президент Володимир Зеленський встановив почесну відзнаку "Місто-герой України" для 10 населених пунктів, які з першого дня повномасштабного вторгнення чинили опір російським загарбникам.

Цей статус отримали: Буча, Ірпінь, Гостомель, Миколаїв, Охтирка, Волноваха, Маріуполь, Харків, Херсон, Чернігів.

Відзнака вшановує "подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України", йшлося в указі голови держави.

Міста-герої значно постраждали від російських атак, а деякі з них пережили окупацію. Маріуполь та Волноваха були майже зруйновані та досі залишаються під контролем ворожих військ.

Зазначимо, раніше в Україні було чотири міста зі статусом "герой": Київ, Керч, Одеса, Севастополь. Відзнаку вони отримали за часів СРСР після Другої світової війни.

Буча. Злочин РФ проти людяності

Назва цього містечка на Київщині стала відома в усьомі світі через воєнний злочин російських окупантів – масове вбивство мирних мешканців.

Буча перебувала під окупацією 28 днів – з 3 по 31 березня 2022. За цей час військові РФ нищили її інфраструктуру, руйнували будинки обстрілами, піддавали тортурам та вбивали людей.

Фото: меморіал загиблим у Бучі (Getty Images)

Вулиця Вокзальна, що з'їднує Бучу з Ірпенем, стала кладовищем військової техніки РФ. Щоб не пустити окупантів у бік Києва, українські оборонці розбили ворожу колону під час першого бою в місті. Фото цієї згорілої техніки облетіли весь світ, а після звільнення Бучі світ побачив інші жахливі фото – розстріляних людей на вулицях. Російські військові закатували та вбили понад 400 жителів міста.

Після деокупації почалася відбудова зруйнованих будівель, в місто швидко повернули електрику, газ та воду. Спільно з партнерами з-за кордону в місті відремонтували понад 100 будинків, відновили 12 майже повністю зруйнованих, відремонтували дахи та засклили вікна.

Фото: відбудова Бучі (Getty Images)

Гостомель. Домівка для "Мрії"

Селище міського типу Гостомель було одним із найнебезпечніших місць у розпал боїв за Київщину. Окупанти намагалися отримати контроль Гостомелем, Бучею та Ірпенем, щоб взяти в облогу столицю.

Найзапекліші бої відбувалися в аеропорту Гостомеля. Під час висадки там ворожого десанту було знищено найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак "Мрія".

Фото: знищена "Мрія" в аеропорту Гостомеля (Віталій Носач, РБК-Україна)

Жителі містечка перебували під постійними обстрілами, без води, медикаментів та можливості евакуюватись. Частина Гостомеля знаходилася під контролем окупантів, проте українські військові провели серію контратак, та до 1 квітня 2022 населений пункт був повністю звільнений.

Фото: розбір завалів на місці знесеного будинку (Getty Images)

Ірпінь. Епіцентр боїв за Київщину

Танкові бої точилися на вулицях Ірпеня, по місту завдавали авіаударів. Містяни жили без опалення та газу, готували їжу на вуличних вогнищах. Окупанти обстрілювали дороги, якими мешканці міста намагалися евакуюватись.

Фото: ремонт будинку в Ірпені (Getty Images)

6 березня 2022 ворожі війська відкрили вогонь по колоні біженців на перехресті біля мосту в Романівці між Ірпенем та Бучею. Його ЗСУ підірвали, щоб запобігти просуванню ворога. Люди були вимушені ховатися під руїнами мостового переходу.

26 березня 2022 Ірпінь звільнили, місто почали відбудовувати. У Романівці відкрили новий міст, а залишки зруйнованого мають стати частиною меморіалу.

Фото: через річку Ірпінь побудували новий міст (Getty Images, Ukrinform/Future Publishing via Getty Images)

Миколаїв. Нескорене місто на Півдні

З першого дня повномасштабного вторгнення росіяни почали атакувати об’єкти біля Миколаєва. Прагнучи захопити місто, ворожі війська використовували ДРГ, здійснювали спроби висадки десанту, атакували артилерією, намагалися заїхати на танках, взяти під контроль аеропорт. Однак ЗСУ відбили окупантів та відтіснили їх від міста.

Фото: наслідки обстрілу Микоалаєва (Getty Images)

Ворог продовжував завдавати ударів по цивільним та інфраструктурним об'єктам ракетами та артилерією. Через обстріл водогону Дніпро-Миколаїв пів мільйонне місто залишилося без питної води. Згодом водопровідну систему вдалося запустити, але вода залишається лише "технічною".

Фото: зруйнована Миколаївська ОДА (Getty Images)

29 березня 2022 ракета влучила в будівлю Миколаївської облдержадміністрації і зруйнувала центральну секцію з 1-го по 9-й поверхи. Загалом на Миколаївщині було пошкоджено понад 100 об'єктів культурної інфраструктури, серед них обласний краєзнавчий музей, палац культури "Корабельний", театр Монте та інші.

Охтирка. Стратегічна фортеця

Охтирка – найбільш постраждале від атак росіян місто Сумської області. Окупанти гатили по ньому з важкої артилерії та скидали бомби впродовж 30 днів. Руйнувань зазнали ТЕЦ, нафтобаза, сотні житлових будинків, були розбиті мерія, центральний універмаг.

Фото: руйнування в Охтирці (Getty Images)

Під час боїв за Охтирку російські ворожі війська повністю знищили пам'ямятник архітектури ХІХ століття, старовинну будівлю Охтирської залізничної станції. Також суттєво постраждали будівлі Охтирського міського краєзнавчого музею та Народний дім.

Через стратегічне розташування міста його захоплення було дуже важливим для росіян. У разі окупації відкривався прямий шлях на Полтаву, Миргород, Гадяч і далі на Київ, а також у бік Харкова.

Фото: руїни міської ради Охтирки (Getty Images)

Проте завдяки самовідданості мешканців Охтирки та бійців тероборони окупанти не змогли продовжити наступ на тих напрямках.

Коштом місцевого бюджету в Охтирці відремонтували будинки та квартири, де були пошкоджені вікна, двері та стіни. Вдбудували чотири з п’яти багатоповерхівок, які потребували суттєвого відновлення.

Волноваха. Першою взяла на себе удар на Донеччині

Війна прийшла у Волноваху в 2014 році. Кілька місяців місто перебувало під контролем так званої "ДНР", але врешті ЗСУ повернули його під контроль України.

Фото: Волноваха була окупована в березні 2022 (Getty Images)

24 лютого 2022 Волноваха знов опинилася на лінії фронту. Упродовж двох діб російська армія наступала на місто, завдаючи ударів із РСЗВ, артилерії та винищувачів-бомбардувальників

Волноваха стала головним напрямом ударів Росії на Донеччині. Українські військові боронили місто до тих пір, поки йшла евакуація мирного населення.

З 11 березня 2022 Волноваха окупована російськими військами. Місто було майже повністю зруйноване, знищена вся інфраструктура та будинки.

Фото: інфраструктура міста зруйнована (Getty Images)

Сталевий Маріуполь

Російські війська розпочали облогу Маріуполя 28 лютого 2022, підійшовши одночасно із заходу частинами, які прорвалися з тимчасово окупованого Криму, і зі сходу – від лінії розмежування з ОРДЛО.

Сили оборони України відступили до міста й вели кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. Для підтримки оборони розвідники в березні-квітні здійснили 7 операцій з доставки гелікоптерами підкріплень, боєприпасів, медикаментів та евакуації поранених. Проте до 1 квітня окупанти оточили Маріуполь і почали просуватися до центру.

Фото: окупанти знищували місто бомбардуваннями та ракетними атаками (Getty Images)

Наприкінці квітня єдиним опорним пунктом українських військових у Маріуполі лишився металургійний комбінат "Азовсталь". Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків.

Ударами ракет та бомбами місто було фактично знищене. Росіяни цинічно обстрілювали житлові квартали, лікарні, навчальні заклади. 16 березня 2022 потужним авіаударом окупанти зруйнували Маріупольський драмтеатр, де від обстрілів ховалися люди. Внаслідок атаки, за даними Маріупольської міськради, загинуло близько 300 людей.

Фото: від будівлі драмтеатру залишився лише фасад (Getty Images)

Точну кількість жертв у місті встановити неможливо, в Маріуполі могло загинути близько 100 тис. осіб.

Наразі Маріуполь перебуває в окупації. Російські пропагандисти заявляють про плани відбудувати його до 2025 року. Загарбники масово зносять пошкоджені будинки, ховаючи таким чином докази своїх злочинів.

Фото: окупанти ремонтують пошкоджену будівлю в Маріуполі (Getty Images)

Харків. Стійкий попри обстріли

Мешканці Харкова одними з перших прокинулися від звуків вибухів зранку 24 лютого 2022. Захоплення міста було серед головних цілей агресора. Втім ворожі війська не змогли зробити цього, тому перейшли до тактики постійних обстрілів, знищуючи історичні, культурні пам'ятки та житлові будинки.

Фото: пошкоджені будівлі в центрі міста (Getty Images)

Харків зазнав великих руйнувань і досі страждає від ракетних ударів. Під обстріл неодноразово потрапляв центр міста, будівля ОДА на площі Свободи, пам'ятки архітектури, університети та школи.

Один із найбільш постраждалих районів – Північна Салтівка. Тут мешкало до 300 тисяч людей до війни, але після вторгнення окупантів було зруйновано чи пошкоджено біля 70% будівель району. Загалом по Харкову налічується більше 5 тис. пошкоджених будинків, із них 500 не підлягають відновленню.

Фото: наслідки обстрілу Харкова 16 січня 2024 (Getty Images)

Херсон. Повернувся "додому"

На початку березня 2022 Херсон потрапив під окупацію росіян. Незважаючи на небезпеку силового розгону, місцеві мешканці влаштовували мітинги під гаслами "Херсон – це Україна". За незламність та відвагу 6 березня 2022 місто було удостоєно відзнаки "героя".

Фото: Херсон був деокупований в листопаді 2022 року (Getty Images)

Херсонці дочекалися визволення. Воно сталося в листопаді 2022 року в результаті успішної контрнаступальної операції ЗСУ. Окупанти залишили місто, проте почали ракетний терор. Майже щодня Херсон потерпає від атак РФ. До того ж влітку минулого року декілька його районів було підтоплено через підрив росіянами Каховської ГЕС.

Масштаби руйнувань в Херсоні продовжують зростати. Станом на осінь минулого року, було пошкоджено понад 2,5 тис. житлових будинків, 145 об'єктів інфраструктури, 5 вищих навчальних закладів, 79 шкіл та садочків.

Фото: Херсон все ще потерпає від обстрілів (Getty Images)

Чернігів. "Північні ворота", що не піддалися ворогу

У задумах ворога Чернігівщині відводилася роль "північних воріт". Цим напрямком сухопутні війська РФ мали швидко просунутися на допомогу основним силам до столиці України.

Сам Чернігів мав відігравати роль логістичного центру, звідки залізницею та автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби ведення війни.

Фото: будинок на Чорновола, 15-А, два під'їзди якого не підлягають ремонту (Getty Images)

Опір мешканців міста та військових зламав усі плани ворога, однак у березні 2022 Чернігів перебував у критичному становищі. Майже в облозі, під постійними ракетними ударами та авіабомбардуваннями, місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи.

Проте чернігівці не дали росіянам прорвати оборону. Наприкінці березня стало зрозуміло, що російські плани бліцкригу остаточно провалилися. 28 березня окупанти почали відступати з Чернігівщини.

За час активних бойових дій і бомбардувань у Чернігові безпосередні прильоти були по 147 багатоповерхівках.

Фото: зруйнований будинок Тарнавського (Getty Images)

Було пошкоджено чи зруйновано 110 культурних пам'яток, серед них будинок Василя Тарновського – унікальна пам'ятка архітектури XIX століття, Катерининська церква XVIII ст. та ін.

Місто поступово відновлюється, але продовжує потерпати від ракетних атак.

Фото: Чернігівський обласний музично-драматичний театр (Getty Images)

У серпні 2023 балістична ракета росіян влучила в Чернігівський обласний музично-драматичний театр у центрі міста. Тоді постраждало понад 160 осіб, 7 людей загинуло.