Вже за кілька тижнів лідери 32-х країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні. Одним з головних питань Вашингтонської зустрічі, як очікується, буде не лише підтримка України, але й її майбутнє в Альянсі.
Що Україна хотіла б, на що розраховує та що може отримати на саміті у Вашингтоні, - в матеріалі РБК-Україна нижче.
Ще на початку січня цього року президент Володимир Зеленський говорив, що Вашингтонський саміт має наблизити членство України в НАТО.
"Ми хотіли б побачити реальний крок від країн НАТО, який наближає Україну до Альянсу. Щоб не було стагнації. Щоб це був вдалий і потужний саміт, і щоб країни НАТО показали, що вони не бояться Росії", – заявляв він.
Цього ж Київ чекав і від попереднього саміту. На липневій зустрічі у Вільнюсі українська сторона хотіла отримати офіційне запрошення в Альянс, ба більше - конкретний графік вступу. Хоча запрошення на тому саміті й не прозвучало, проте шлях України в НАТО став "коротшим". Україну запевнили, що вона стане частиною Альянсу відразу ж після завершення війни, і виконувати План дій щодо членства не потрібно для цього.
Та бажання отримати запрошення в Альянс нікуди не поділось і Київ хотів би цього від саміту у Вашингтоні. "Україна потребує запрошення до НАТО. Це реально вже цього року", - говорив у квітні Зеленський.
Запрошення було б юридичною гарантією того, що Україна стане членом НАТО після завершення війни. І таке зобов’язання було б надійнішим, ніж всі попередні політичні обіцянки лідерів НАТО.
Лідери 32-х країн НАТО зберуться у липні у Вашингтоні (фото: Getty Images)
Як розповів РБК-Україна голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко, отримання запрошення в НАТО - це програма максимум на Вашингтонський саміт.
"В ідеалі було б отримати запрошення, але ми розуміємо, що це не дуже реально. Я вважаю, що є програма мінімум та програма максимум. В ідеалі - це запрошення або хоча б формулювання, в якому б чітко говорилося про початок процесу отримання запрошення. А мінімум - це щось більше, чим Вільнюський саміт. Тобто підтвердження незворотності шляху в НАТО", - сказав він в коментарі РБК-Україна.
Ще одним важливим питанням, яке Україна хотіла б бачити на порядку денному саміту у Вашингтоні, звісно ж є продовження підтримки українців у відбитті агресії РФ. У травні віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголошувала, що цей саміт повинен "стати майданчиком для ухвалення стратегічних рішень" щодо посилення української ППО.
Зокрема, як припускав Зеленський в інтерв’ю The New York Times, на саміті НАТО можуть ухвалити рішення щодо додаткових систем Patriot для України.
Найімовірніше, бажання України отримати політичне запрошення в НАТО на саміті в Вашингтоні знову залишиться незадоволеним. У квітні The New York Times написала, що проти запрошення України виступають Німеччина та США, а згодом це підтвердила й віце-прем’єр Стефанішина.
Американську позицію фактично підтверджувала посол США при НАТО Джуліан Сміт. Наприкінці травня вона заявила, що запрошення України в Альянс не стоятиме на порядку денному Вашингтонського саміту. Однак, за словами посла, рішення саміту буде містити "нові формулювання" щодо прагнення України стати членом НАТО.
"Я впевнений, що ми також матимемо формулювання про те, що Україна стане членом Альянсу... Точні формулювання, про що саме ми домовимось, зараз обговорюються між членами НАТО, але я впевнений, що до саміту ми матимемо гарну домовленість про рішення", - говорив нещодавно і генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Наразі в Альянсі точаться дискусії довкола того, якими саме мають бути ці "нові формулювання" щодо членства України. Зокрема, на заміну вже звичному запевненні, що "двері" НАТО відкриті для України, може прийти новий термін - "міст" до членства.
За інформацією CNN, за слово "міст" (яке згадується і в безпековій угоді між Україною та США) у рішенні саміту виступають Вашингтон та Берлін, тоді як східний фланг НАТО та Британія наполягають на обіцянці "незворотного шляху" (таке формулювання озвучувалося генсеком Альянсу). Найімовірніше, на думку Мережка, у рішенні саміту НАТО лідери 32-х країн використають перше формулювання - "міст".
"Я трошки зі скепсисом ставлюся до метафор в документах. Раніше була метафора "двері", тепер може бути метафора "міст". Я вважаю, що там мають бути конкретні формулювання про незворотність. Але головна ідея, яка має знайти вираз в якомусь формулюванні, полягає в тому, що принципове рішення, що Україна стане членом НАТО, вже політично прийняте. Питання лише в часі", - сказав РБК-Україна голова комітету ВР.
Столтенберг запропонував НАТО пообіцяти Україні довгострокову підтримку (фото: Getty Images)
Окрім цього, Вашингтонський саміт НАТО також сконцентрується на допомозі Україні у війні з РФ. Напередодні саміту Столтенберг запропонував країнам НАТО взяти на себе зобов’язання підтримувати Україну в довгостроковій перспективі.
З початку повномасштабного російського вторгнення країни НАТО загалом надавали Україні близько 40 мільярдів євро військової допомоги щороку. Столтенберг запропонував закріпити цей розмір допомоги на 5 років вперед. Це дозволило б запобігти зменшенню підтримки України, наприклад, у разі повернення в Білий дім Дональда Трампа, який неодноразово погрожував припинити допомагати Україні.
Наразі в НАТО немає консенсусу щодо запропонованого Столтенбергом довгострокового плану. Проти нього, зокрема, виступила Італія. Але генсек планує винести це питання на обговорення Вашингтонського саміту.
"Ми маємо продовжувати цей рівень підтримки так довго, як буде необхідним. Надійна довгострокова підтримка надішле чітке послання президенту Путіну, що він не зможе нас перечекати", - пояснював важливість своєї пропозиції генсек.
Та навіть, якщо на саміті НАТО не дійдуть згоди щодо ідеї Столтенберга, це не стане трагедією для України. Як вважає Мережко, довгострокові зобов’язання підтримки мають свої недоліки. По-перше, війна може закінчитися раніше. По-друге, потреби України в майбутньому можуть збільшитися.
"Краще мати достатню суму військової допомоги кожного року, бо ситуація може змінюватися. Звичайно, нам потрібно якомога більше допомоги, але ситуація доволі динамічна. Можливо, нам потрібно буде більше підтримки наступного року. Тому краще розраховувати підтримку з огляду на розвиток ситуації", - пояснив він в розмові з РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувались публікації CNN та The New York Times, заяви генсека НАТО Єнса Столтенберга, віце-прем’єра України Ольги Стефанішиної, президента України Володимира Зеленського, посла США при НАТО Джуліан Сміт, а також коментар голови комітету ВРУ з питань зовнішньої політики Олександра Мережка.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало про те, як Україна йде до членства в НАТО від здобуття незалежності до сьогодні.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.