У зонах бойових дій чи на прифронтових територіях часто залишаються нерозірвані снаряди, міни, зброя. До того ж окупанти перед відходом мінують будинки місцевих мешканців, з чим варто бути особливо обачними.
Про те, як розпізнати небезпечні предмети та навчити цього дітей, РБК-Україна розпитало фахівчиню із соціальних і поведінкових змін ЮНІСЕФ в Україні Світлану Кісільову.
За результатами дослідження ЮНІСЕФ, до групи найвищого ризику прояву небезпечної поведінки щодо вибухонебезпечних предметів належать хлопці 14-17 років.
Річ у тому, що вони більш самостійні, часто проводять час поза домом й у нових місцях.
"Загалом діти із сільської місцевості та малозабезпечених родин мають вищий ризик прояву небезпечної поведінки", - йдеться в дослідженні.
Хлопці 14-17 років більш схильні до небезпечної поведінки стосовно ВНП (інфографіка: ЮНІСЕФ)
Дівчата старшого віку за такого ж рівня поінформованості схильні демонструвати більш безпечну поведінку щодо мін та вибухонебезпечних предметів. Група найменшого ризику - це діти віком 10-13 років.
Понад 90% опитаних дітей стверджують, що знають правила мінної безпеки. Найкращу поінформованість та знання правил мінної безпеки продемонстрували діти із:
У забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей цей показник нижчий. Найгірші результати обізнаності виявили в дітей із західних областей, де загрози, пов'язані з мінами та вибухівкою, найнижчі.
Статистика обізнаності з мінної безпеки за регіонами (інфографіка: ЮНІСЕФ)
"Правила дуже прості: "Не підходь, не чіпай, 101 набирай". Згідно з міжнародними стандартами у мінній просвіті є чотири вектори для дітей і молоді: вміння розпізнавати вибухонебезпечні предмети, місця де саме можуть бути ВНП, попереджувальні знаки, тобто як позначаються небезпечні території, алгоритм дій", - розповідає Світлана Кісільова.
За її словами, варто обережно доносити дитині знання з мінної безпеки: так, щоб вони не налякали її та не викликали зайвого інтересу.
Як розпізнати небезпечний предмет?
"Дітей важливо навчати, як запам'ятати зовнішній вигляд, форму, колір ВНП, з чого він зроблений і на що схожий. Йдеться не про те, щоб називати та ідентифікувати кожен ВНП. Головне розуміти, що цей предмет вибухонебезпечний і до нього не можна наближатися", - пояснює експертка.
Вона наголошує: важливо донести дітям, що ВНП бувають дуже різних розмірів: деякі завдовжки з палець, а деякі - дуже великі. Вони можуть бути з різних кольорів чи матеріалів, але якщо предмет довго лежав, його забарвлення може втратитися.
Щодо матеріалу вибухонебезпечні предмети бувають з металу, з пластику, комбіновані.
Як опитані діти ідентифікують небезпечні предмети (інфографіка: ЮНІСЕФ)
Вибухонебезпечні предмети на забруднених територіях можуть бути у будь-яких місцях, каже Кісільова. Діти повинні знати, на які саме об'єкти й локації варто звертати увагу, щоб уникнути мінної небезпеки.
"По-перше, це покинуті чи зруйновані, понівечені будівлі, як-от будинки, квартири, інфраструктурні будівлі. По-друге, ознакою небезпеки також є покинута чи знищена військова, цивільна машина, понівечена внаслідок авіаудару чи вибуху боєприпасу, міни. По-третє, небезпечними можуть бути мости, ґрунтові дороги, узбіччя доріг, об'єкти критичної інфраструктури, аеродроми електростанції, трансформатори", - каже Світлана.
Раніше ми повідомляли про те, що Україна повернула трьох дітей з окупації.
Читайте також, що відомо про застосунок "Мрія", який тестує Мінцифри.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.