Мікс дитячої наївності та амбіцій привів до Олімпіади: історія української бігьорл Kate
Бігьорл Kate відчула смак приголомшливих перемог, коли їй було лише 18. Та ранній успіх не запаморочив голову, а додав цілеспрямованості та наполегливості у наступні десять років ствердитися в статусі однієї з найяскравіших бігьорл української та світової брейкінг-сцени.
Про представницю України в брейкінгу на Олімпіаді Катю Павленко – в матеріалі РБК-Україна.
Початок
Катя Павленко народилася та виросла у Харкові. З шести років вона займалася танцями, як сама каже – "усіма підряд". "Це були ансамблі, де було все: диско, хіп-хоп, традиційні стилі".
Та з дорослішанням Kate, зізнається, ставала все більш норовливою: грала у футбол, цікавилася молодіжними культурами. І в 14 років вона дізналася від однокласників про брейкінг.
"Знайомий сидів на задній парті в класі й слухав пісню ’93 ’Til Infinity гурту Souls of Mischief, що тоді було не дуже модно – загалом ми всі слухали 50 Cent і подібну музику. Мене це зацікавило, і виявилося, що це все йде з місцевого театру, де займалися екстремальними танцями – так тоді називали брейкінг".
Так Kate почала танцювати в новому для себе стилі. Згадує, що увійшла в цю історію переважно через вік та прагнення побунтувати. "Як і більшості моїх однолітків, мені здавалося, що батьки вибирали не те, що я хотіла у житті. Тому брейкінг став для мене тою річчю, що дозволила самовиразитися. Я побачила його й подумала: "Так я хочу бути саме такою bad ass дівчинкою".
Через певний час Катя потрапила на фестиваль у Харкові Color Life і побачила на сцені бігьорл Kim – і в той момент стався остаточний "метч": "З одного боку, мене дуже вразила її техніка, її енергетика. А з іншого, я відчула потребу змагатися і бути кращою – і конкретно за Kim, і за всіх інших".
Фото: Катя Kate Павленко (Street Culture)
Більш серйозно підійти до справи Kate допоміг її перший тренер – бібой Serj. З ним вона тренувалася близько року: ділиться, що це був безперервний процес із самовдосконалення: "Коли я на чомусь сфокусована, то це стає пріоритетом у моєму житті. Тоді це був брейкінг".
Катя була настільки захоплена справою, що у 15 років навіть втекла від батьків на фестиваль у Київ. Згадує, що залишила вдома записку і поїхала на вокзал – втім, мама все одно приїхала на перон і знайшла її.
"Це була розмова в дусі: або ти їдеш додому і ми забуваємо про цей інцидент, або можеш не повертатися. Я все одно поїхала на фестиваль, чим засмутила батьків. Та потім, на щастя, все налагодилося".
Міжнародний успіх
Батьки поступово змінювали свою думку щодо заняття доньки, коли Катя почала регулярно виступати на змаганнях. Спочатку – в Україні: дівчина їздила на різні івенти, десь програвала, десь досягала подіуму, але завжди, як підкреслює, вдосконалювалася.
Та перший гучний тріумф відбувся у Kate за кордоном. У 18 років амбітна бігьорл вперше у своєму житті опинилася поза межами України, та ще й на легендарному турнірі – словацькому Outbreak Europe. Згадує, що не очікувала багато від свого виступу: "Хотіла виграти хоча б кілька раундів, і загалом – показати себе, продемонструвати що вмію".
Та батл за батлом Kate – на подив свій і всіх учасників – проходила турнірною сіткою далі й далі. Аж поки не перемогла у фіналі: "Пам’ятаю, що тоді я взагалі не фокусувалася на тому, що буде далі. Я просто танцювала з чистими намірами – отримати задоволення та поділитися енергією з присутніми. Та в певний момент зрозуміла, що дуже близька до перемоги. І коли почула, що посіла перше місце, не могла в це повірити", – розповідає Катя.
Фото: Катя Kate Павленко (Street Culture)
Додому 18-річна дівчинка повернулася в абсолютно новому статусі – європейської чемпіонки та однієї з головних сенсацій міжнародної брейкінг-сцени. З цього моменту, як зазначає Kate, кар'єра стрімко пішла вгору. Бігьорл запрошували на топові змагання, пропонували судити турніри.
Наступні роки Kate провела у змаганнях і регулярно досягала в них успіхів: брала участь у міжнародних батлах у Франції, США, тричі вигравала український батл BREAKIDZ. Та як у кожного спортсмена, у Каті були й болісні невдачі. Одну з поразок вона виділяє особливо. У 2017 році на Silverback у США вона впала у першому ж колі й вилетіла зі змагань.
Катя зізнається, що все ще вчиться приймати поразки. Та не соромиться говорити відкрито, що раніше вона просто відходила у кут та "виплакувала" негативні емоції. "Я емоційна людина, і думаю, що це абсолютно нормально. Треба вчитися працювати з невдачами, бо брейкінг стрімко це не бокс: у нас не може бути статистика із 20-ти перемог і нулем поразок", – каже бігьорл.
Фото: Катя Kate Павленко (Street Culture)
Поразка на Silverback лише змотивувала Kate. Наступні два роки стали чи не найуспішнішими в її міжнародній кар'єрі: вона ще двічі "взяла" Outbreak Europe, а також перемогла в престижному турнірі Temple Rock у США.
Три перемоги на легендарному Outbreak – видатне досягнення для будь-якого бібоя чи бігьорл. Та Kate каже, що цей турнір для неї особливий — і саме з цим пов’язує свої успіхи.
"Цікаво, що до цих двох турнірів я підходила з різним настроєм. У 2017 році я неймовірно хотіла перемогти: плідно готувалася, тренувалася, і отримала результат. А наступного року приїхала з думкою "що буде, те й буде". Напевно, єдине, що об'єднувало – це мої чисті наміри".
Дівчина часто каже про "чисті наміри" як про свою ціннісну установку. Для неї це про певну дитячу наївність, коли робиш щось лише тому, що любиш це. "Коли не думаєш про якесь самоствердження, гроші, все виходить так, як треба. Але не можна себе "налаштувати" так думати – воно приходить природно", – підкреслює Kate.
Олімпіада та подальші плани
У 2020 році у житті Каті сталися великі зміни – вона переїхала до свого майбутнього чоловіка, відомого американського бібоя Victor, у США. Розповідає, що перший час було складно: у світі вирував COVID, вона була у малознайомому середовищі. Все це призвело до того, що бігьорл втратила впевненість в собі.
"Через пандемію та особливості отримання американських документів я фактично залишилася без міжнародних змагань на два роки. Та й місцеве ком'юніті, наскільки я відчувала, довго йшло до того, щоб почати сприймати мене своєю. Попри мої перемоги в Європі, мене тут мало хто знав, і я відчувала необхідність знову доводити, що варта своїх досягнень. Але потім зрозуміла, що це лише такий собі місцевий ритуал, посвята", – згадує Kate.
Фото: Катя Kate Павленко (Street Culture)
Потрібну порцію мотивації дівчині додала саме Олімпіада. Катя зазначає, що для неї отримання путівки на Ігри у Парижі стало черговим – втім, водночас вкрай особливим – челенджем. Поки вона очікувала на американські документи, то не могла залишати країну – відтак, пропустила перші відбіркові змагання. Доводилося наздоганяти конкурентів.
"Я завжди хотіла потрапити на Олімпіаду, але ніколи не думала, що це може статися в ролі учасниці. Тож зараз ціль номер один – позмагатися у Парижі".
Та й після Олімпіади у дівчини є багато планів. Каже, що хоче змінити роль брейкінгу в своєму житті. "Я ніколи не танцювала й змагалася заради грошей. В останній час так вийшло, що брейкінг став для мене основним джерелом доходу – чому я, звісно, дуже вдячна. Та все ж є бажання знайти стабільне, прогнозоване заняття, а виступи залишити для душі", – розповідає дівчина. І додає, що розглядає декілька можливостей, зокрема, й роботу в сфері нерухомості.
Зрештою, Катя ділиться спостереженням: у житті багатьох бігьорл в певний час змінюються пріоритети через нові життєві етапи, стосунки. Це вона помічає й у себе. "Усе менше хочеться виходити на арену для того, щоб когось перемогти, комусь щось доводити. Я досягла майже всього, що хотіла. Багато моїх колег вже з родинами, дітьми – не до змагань. Тому головне бажання на майбутнє – танцювати, щоб отримувати задоволення. І ділитися ним із іншими".
До слова, раніше пригадали шлях бібоя Intact Курносова в судді Олімпіади-2024.
При написанні матеріалу використовувалася інформація ресурсу UA Breaking.