Михайло Федоров: Зараз на кіберфронті у війні з Росією перевага на нашому боці

Які революційні послуги з’являться у "Дії" у 23-му році, у чому Starlink дає перевагу ЗСУ, що з проектом "Армія дронів" та коли варто чекати на "уряд в смартфоні" – в інтерв’ю РБК-Україна з керівником Мінцифри Михайлом Федоровим.

У більшості Мінцифра та її незмінний з серпня 2019 року очільник Михайло Федоров асоціюється з електронним сервісом держпослуг "Дія". Ідея держави в смартфоні знайшла підтримку у багатьох українців, зокрема й завдяки зменшенню контактів з чиновниками і відсутності годинних черг у держорганах. "Дію" використовують як застосунок з документами, через неї сплачують податки, штрафи та купують державні облігації на підтримку ЗСУ. І це лише одні з багатьох доступних послуг у застосунку та на порталі.

Війна з Росією внесла корективи у роботу електронного сервісу, змістивши розробку послуг онлайн ближче до нових потреб українців та військових. Втім, як каже у розмові з РБК-Україна Федоров, для того "Дію" і створювали, щоб швидко реагувати на запити громадян та надавати їм зручні послуги, коли вони їм дійсно потрібні.

Вже цьогоріч, за словами міністра цифрової трансформації, планується завершення відцифровки всіх найпопулярніших сервісів в Україні. Крім того, Федоров анонсував запуск "Дії" для юридичних осіб, що, на його думку, відкриє великі можливості для бізнесу. Під час розмови з РБК-Україна міністр також розповів, як просувається проект "Армія дронів", чи є проблеми з використанням зв’язку Starlink, чи має Україна перевагу над РФ на кіберфронті та коли варто очікувати на пілотні проекти по запуски електронної гривні.

Про Starlink та БПЛА під час війни

– Вже майже рік йде повномасштабна війна з Росією. Без яких технологічних речей наш опір ворогу був би значно складнішим, а, може, навіть і неможливим?

– Перше, що хотів би виділити – це Starlink. Не уявляю, як без них можна було б будувати цю мережеву війну. По-друге, це БПЛА, тому що це очі Збройних сил і можливість вражати об'єкти ворога та його живу силу. По-третє, це система ситуативної обізнаності, наприклад, Delta. Коли можна в режимі реального часу наносити шари інформації на мапу для того, щоб приймати ефективні управлінські рішення.

Росіяни також використовують БПЛА та власні системи ситуативної обізнаності, але Starlink все ж дають взагалі інші можливості для нас бути швидшими. І тут тепер на перше місце постає питання синхронізації власних сил.

– Як би загалом оцінили технологічний рівень росіян? Ми їх переважаємо?

– Якщо ми говоримо про Starlink і зв'язок на полі бою, тут у нас реальна перевага. Але є питання системних дій, синхронізації власних підрозділів і використання цих можливостей. Деякі наші підрозділи на "відмінно" використовують цю перевагу, а в деяких є проблеми. Це залежить від лідерства керівників на місцях, командирів різних підрозділів.

Деякі підрозділи РФ, в тому числі "вагнерівці", використовуючи рації і БПЛА, завдяки синхронним діям можуть бути досить ефективними навіть без Starlink. Наші ж військові кажуть, що у нас йде боротьба за кожен "мавік". Коли вони втрачають один такий БПЛА, це відчутно, повірте. А деякі групи та підрозділи РФ можуть дуже легко дістати новий з запасів і запустити його.

Зараз такий дуже важливий момент, коли ми технологічну перевагу, наприклад, як супутниковий зв'язок, повинні використовувати, як і БПЛА, для синхронних ефективних дій. Зараз в цілому сказати, що у нас є перевага або в РФ, – буде некоректно.

Нам потрібно більше БПЛА – більше "мавіків", більше "матріксів", дронів всіх категорій. Але в першу чергу тих, які дозволяють нам "бачити" до 50 кілометрів. Ми втрачаємо наших бійців на цій лінії, тому потрібно там дивитися, що відбувається, спостерігати за власними підрозділами, щоб розуміти, як вони рухаються, що у нас з флангами. Це надважливо. І тому наступний етап і точка фокусування – це налаштування цих процесів всередині Збройних сил саме на полі бою. І цим зараз займаються ЗСУ.

– Росіяни навчилися боротися з нашими дронами достатньо ефективно? Чи вдосконалюються вони порівняно з лютим-березнем? Наскільки вони просунулися?

– Точно навчаються і точно в них більше фінансових ресурсів, щоб купувати нові продукти, БПЛА або використовувати засоби РЕБ. Є підрозділи, які досить підготовлені, є непідготовлені, тобто вони навчаються паралельно.

Зараз відбувається технологічна і організаційна війна. Хто швидше пристосовується до нових технологічних умов ведення війни, той, звичайно, перемагає на певній ділянці та стратегічно. Тому росіяни навчаються швидко, ми навчаємося швидко, але зараз нам потрібно бути попереду. Це не проблема, що вони швидко навчаються, але нам також треба не зупинятися.

– У компанії SpaceX заявили, що обмежують супутниковий зв’язок для управління дронами, мовляв, вони не хочуть використовувати цю технологію як зброю. Вас здивувала ця позиція компанії? Чи це нормальна практика?

– Зараз в Україні не спостерігається проблем з роботою терміналів Starlink. Минулого тижня ми отримали перші кілька тисяч Starlink від уряду Німеччини. Загалом в рамках цієї партії протягом місяця ми отримаємо 10 тисяч терміналів. Наша команда продовжує постійно вести перемовини з донорами та партнерами щодо нових партій Starlink для України.

Декілька місяців тому були зміни від SpaceX у функціонуванні geofencing. Зараз же все працює. Я вважаю, що Ілон Маск є одним з найбільших приватних донорів для України. За нашими оцінками, вклад компанії SpaceX – це більше, ніж 100 мільйонів доларів. Тому сподіваємося, на подальшу стабільну роботу Starlink в Україні.

– Ви відповідаєте за проект "Армія дронів". Які задачі стоять тут перед Мінцифрою? Чого плануєте досягти?

– Це технологічна війна, треба ефективніше застосовувати БПЛА і рятувати життя наших воїнів. Саме тому в рамках фандрейзингової платформи UNITED24 виник проект "Армія дронів". За 8 місяців роботи "Армія дронів" вже законтрактувала 1765 "пташок" на 3,4 млрд гривень. Паралельно ми також навчаємо пілотів дронів. Вже більше 3500 військових пройшли таке навчання.

Збереження життів завдяки роботі дронів – це перше завдання проекту. Налаштувати системну роботу таким чином, щоб БПЛА використовувалися максимально ефективно. А це можливо, якщо є правильне використання системи ситуативної обізнаності і синхронізація з БПЛА, щоб бачити всі ділянки фронту і не допускати помилок.

І по-друге, дрони допомогають бути максимально точними артилеристам, які б'ють по противнику. Це ключові цілі. А як їх досягати, це вже велика кількість проектів – виробництво дронів в Україні, закупівля, підрахунок потреб, оцінка спроможностей, кристалізація доктрини ведення війни завдяки БПЛА, організаційні зміни, навчання пілотів, навчання командирів, логістика, розвиток системи ситуативної обізнаності. Це лише кілька факторів успіхів, які треба розвивати одночасно, щоб бути більш ефективними.

Про державні послуги у застосунку "Дія"

– За рік війни в "Дії" з'явилися такі сервіси як купівля облігацій, єВорог – передача ЗСУ інформації про пересування ворожих військ та техніки. Віднедавна навіть можна заявку на обмін LED-лампочки подати. Як взагалі війна змінила пріоритети цифровізації державних послуг? Акцент зараз робиться на мілітарі-сегмент?

– Наше завдання завдяки цифровій державі вирішувати проблеми людей. На сьогодні наша найбільша проблема – це Російська Федерація і повномасштабна війна, яка почалася на території нашої країни. І тому цифрова держава прилаштовується під сучасні потреби і запускає сервіси, які допомагають вирішувати проблеми українців.

Світ активно розвивається і ми постійно будемо стикатися з проблемами. Переможемо у війні – буде питання економіки, потрібно буде запускати сервіси для стимулювання розвитку бізнесу. Наша реакція на проблеми зараз – це не зміна вектора розвитку. Це виконання цілей, заради яких створювалася цифрова держава та її фундамент "Дія", яка інтегрована з усіма базовими реєстрами, щоб швидко запускати сервіси.

Але у цьому році ми закінчимо відцифровувати всі найпопулярніші сервіси в Україні. Якщо взяти 120-130 найпопулярніших послуг, а це 90% всіх звернень громадян до держави, то вони в цьому році будуть відцифровані. І ми рухаємося згідно з нашим планом.

– Коли очікується запуск нових послуг, зокрема для військових?

– З профільним міністерством ми пропрацьовуємо цифрове посвідчення ветерана і можливість отримувати сервіси для ветеранів. Також (це трохи не про "Дію", але про цифровізацію) ми долучилися до проекту трансформації ВЛК. Це комісії, через які проходять ветерани, які отримали поранення на полі бою. І зараз там є нелюдська бюрократія, так не можна ставитися до ветеранів. Тому ми допомагаємо цифровізуати цей напрямок, впровадити медичні електронні системи в госпіталях. Зараз активно координуємо зусилля всіх міністерств, щоб досягти швидкого результату в найближчі півроку в цьому напрямку.

Буде багато інших послуг і для чиновників, і для бізнесу. "Дія" працюватиме для юридичних юсіб. Це буде певна технологічна революція. Зараз в "Дії" більшість послуг для фізичних осіб. Наприклад, якщо ви хочете стати підприємцем, можна зареєструвати свою справу. Наступний революційний крок буде, коли наша звична для всіх "Дія" стане і для юридичних осіб.

– Про що йде мова?

– Ви зможете авторизуватися в "Дії" і система зрозуміє, що ви підприємець, керівник або засновник компанії. Ви зможете делегувати електронний підпис іншим особам, бухгалтерам або іншим членам команди. І далі ми будемо нарощувати нові функції для юридичних осіб.

– Умовно кажучи, зараз є сервіси для ФОПів у "Дії". А це буде розширена версія з більшим функціоналом?

– Так. Коли ви вже, наприклад, заснували ТОВ, у вас є наймані співробітники і ви зможете делегувати, що цей співробітник може підписувати документи. Це можна буде зробити за кілька кліків в "Дії". І використовувати цифровий підпис в "Дії", щоб підписувати документи як директор компанії. Я впевнений, це відкриє неосяжні можливості для бізнесу.

– Через "Дію" для юросіб може бути взаємодія з податковими органами?

– Звичайно. Ціль – максимально прибрати державу з життя людей і з життя бізнеса.

– Повернемося до військових. У країні продовжується мобілізація. Можливо, у "Дії" для військовослужбовців планується, скажімо, електронний військовий квиток, якісь виплати, послуги, пільги?

– Є багато різних обговорень, але поки в розробці чогось подібного немає. Ми точно не будемо використовувати "Дію", щоб відправляти повістки. Є ще багато проблем, які потрібно вирішити, і я вважаю, що цими проблемами треба займатися. Тому повісток в "Дії" не буде, а над іншими сервісами бувають різні обговорення, але нічого немає в роботі.

Про кіберфронт у війні з Росією

– Ще до війни ми говорили про таке питання як кібервійна. До 24 лютого постійно з'являлися новини про російських хакерів, які по всьому світу щось роблять проти нас, американців, будь-де. Зараз ніби ця кібервійна зникла з порядку денного. Чи, може, там справді є бурхливе життя, якого ми не бачимо?

– Звичайно, життя є, відбувається перша в світі кібервійна. Кожного дня відбуваються атаки, десятки атак, які тільки фіксуються. Зараз точно кіберцентр фіксує атаки на певні інформаційні системи – це 100%.

Ми налагодили певну систему захисту, яка дозволяє швидко реагувати на ці атаки, не дозволяти потрапляти ворогу в інформаційні системи. Це велика системна робота і, повірте, у мене, наприклад, вчора була велика нарада, де було багато наших експертів, і ми зараз у напрямку побудови інфраструктури кіберзахисту робимо наступний важливий крок. Будуть певні інвестиції і будуватиметься кілька кіберцентрів. Це постійний процес розвитку.

Ми з вами не звертаємо увагу на те, що не болить. Якби зараз не було проблем з обстрілами нашої енергетичної інфраструктури, ми б не цінили, наскільки ефективне наше ППО або літаки. Тому що є і є. В кіберзахисті відбувається те саме, постійно, кожного дня відбувається захист інформаційних систем. Але враховуючи, що немає витоків інформації і всі системи функціонують, ми з вами цього не відчуваємо і думаємо, що цього, можливо, і не існує. Але насправді це просто системна злагоджена робота.

– Яка ситуація на цьому кіберфронті? Ми знаємо, що на реальному полі бою, а на кіберфронті у кого ініціатива чи хто технологічно кращий? Хто атакує, а хто захищається?

– У нас не було жодного сенситивного витоку інформації за цей час, але ми бачимо багато інформації в соцмережах, на сторінках IT-армії багато баз даних, інформації і навіть коду "Яндекс". Ми пам'ятаємо кейс російського RuTube, який не працював на День перемоги і десь після цього тиждень не міг "прокинутися".

Я можу точно сказати, що в цьому напрямку ми захищені і успішно контратакуємо. Думаю, що зараз на кіберфронті у війні з Росією перевага на нашому боці. Але дуже важливо – це не означає, що завтра не може бути проблем. Потрібно кожного дня цим питанням займатися і ми займаємося.

– Коректно сказати, що імідж чи бренд "русских хакеров", який існував до 24 лютого, виявився десь таким же знеціненим чи переоціненим як і міф про "вторую армию мира"? Що вони взагалі не такі грізні, як багато хто думав?

– Чесно, щодо цього я дуже обережний. У нас війна не закінчилася ще, відбувається кривава війна на полі бою, гинуть багато людей. Якщо ми говоримо про кіберфронт, тут постійно відбуваються атаки і ми постійно захищаємося та контратакуємо.

Це певний марафон і зараз зарано говорити про висновки. Так, у них не вийшло швидко покласти наші інформаційні системи...

– Були спроби покласти все?

– Звичайно, вони намагалися зробити вторгнення і на кіберфронті, і фізично, це було паралельно. Була низка подій і дій з нашої сторони, які виявили ще у листопаді і в грудні 2021 року. Мова йде про знаходження російських хакерів в певних інформаційних системах. Це були, скажімо так, несенситивні інформаційні системи, але зрозуміла їхня стратегія.

– Сплячі диверсанти? Вичікували як і фізичні, які були тут?

– Так. І після цього вони почали наносити шкоду, яку могли, коли вже зрозуміли, що вони там є і їх ідентифікували. Після цього була низка подій, ми зробили моніторинг всіх систем. Щоб ви розуміли, Мінцифра взагалі не суб'єкт кібербезпеки. Але ми зрозуміли, що треба брати певну ініціативу і разом з РНБО, з Координаційним центром РНБО, СБУ, Держспецзв'язком і Кіберполіцією вибудували потужну роботу і продовжуємо це робити.

– А що відомо вам, умовно кажучи, про кіберволонтерів? Про хакерів, які хочуть допомогти Україні боротися з Росією, в тому числі на цьому фронті? Наскільки важливий їхній внесок?

– Це надпотужний внесок, особливо в напрямку контратак і отримання сенситивної інформації з території Російської Федерації. Є такий проект як IT-армія і там акумульовано дуже багато експертиз, людей, команд, компаній, там десятки тисяч людей, вони DDOS-и роблять. Є певна координація, від простих DDOS-атак до багатовекторних атак, соціальної інженерії та багато інших інструментів і механізмів, щоб контратакувати. Це відбувається системно, розвивається і до дня нашої перемоги це буде продовжуватися.

Про реформу "уряд у смартфоні" та IT

– Ви давно говорили про таку ідею як "уряд в смартфоні". Чи варто очікувати якісь зміни саме щодо електронного урядування? І які кроки вже навіть в цьому році можуть бути?

– Уряд вже працює на електронному документообігу і ми майже нічого не підписуємо "на папері". У нас відбуваються і засідання онлайн, і документи бігають онлайн, і ми на рахунок цього пришвидшилися. Коли я починав працювати в уряді, навіть засідання неможливо було проводити онлайн.

Зараз у нас є окремий проект, де ми розробляємо продукт, який дозволить через мобільний застосунок держслужбовцям отримувати більше послуг всередині уряду, що має пришвидшити роботу самого уряду. У нас зараз цей проект не пріоритетний, тому що є багато викликів для громадян, які треба виконувати в першу чергу. Але фоново ми над цим працюємо і думаю, що наприкінці весни запустимо перші послуги. Держслужбовці відчують, що таке справді цифровізація і трансформація.

– Як це буде виглядати?

– Можна буде подивитися організаційну структуру свого відомства, запропонувати і написати там всередині людині. Це Google Workspace всередині твого мобільного застосунку і робота з електронними документами. Тобто це нова культура роботи держслужбовців. Наприклад, що дуже важливо і нам подобається, ініціювати покращення, запропонувати ідею керівництву, щоб спростити якийсь процес. Тому що не всі керівники можуть бачити, що відбувається на поверх нижче, що відбувається в командах і яку бюрократію можна прибрати. Буде, наприклад, можливість оцінити роботу якогось члена команди, зібрати команду, щоб реалізувати власний проект.

В кілька кліків можна буде повідомити, що ти захворів, отримати електронний лікарняний або піти у відпустку. Зараз це не дуже актуально, але мова йде про те, що будь-який сервіс всередині – це кадровий облік. І з цього взагалі розпочинається трансформація будь-якої організації.

Це цифровізація всередині уряду, тому що ми віримо, що уряд повинен бути схожий на технологічну компанію. Він має розвиватися швидко, тому що завдання уряду – вирішувати проблеми людей. Зрозуміло, зараз війна. Але коли ми переможемо, нам буде потрібно будувати країну з великим рівнем ВВП, а для цього треба, щоб у людей була інша культура управління. І це дуже підтримує прем'єр-міністр і ми спільно працюємо, щоб це зробити. Президент постійно також нагадує, що чекає від нас результату в цьому напрямку.

– Ви відчуваєте спротив, можливо, не на найвищому, а на середньому та найнижчому рівні системи?

– Можливо, і є, але суцільного вже немає. Можливий якийсь поодинокий супротив, але він нам взагалі не важливий і не цікавий. Коли в тебе є підтримка президента і прем'єра, ти вже бюрократично можеш переграти якийсь поодинокий супротив. Будь-яка трансформація починається з тих, у кого є повноваження і лідерство. Це найголовніше.

Експертизу для трансформації ти повинен збирати з самого низу і на всіх рівнях менеджменту. Тому що там всі розуміють детально по атомам, як працює, і це важливо враховувати. Але втілювати трансформацію треба зверху. Тому нас не дуже цікавить, коли може бути поодинокий супротив. Важливіше, що у нас є підтримка, а далі ми вже все зробимо.

Ми збираємо зворотний зв'язок, розуміємо, що потрібно людям. Чесно кажучи, ми все менше бачимо такого супротиву. Дуже важливо про це комунікувати всередині, розповідати навіщо ти це робиш. А коли в тебе є вже певний перелік проектів, які закінчилися успішно або продовжують успішно розвиватися, у тебе з'являється мандат довіри.

Наприклад, я пам'ятаю, як ми впроваджували Дія.City. Коли всі говорили, що ми хочемо "відцифрувати всіх айтішників", а потім збільшити для них податки. Але з запуском Дія.City всі зрозуміли, що нічого такого не буде. Зараз резидентами Дія.City є майже 450 компаній, де працює понад 36 тисяч людей. Резиденти сплатили 4 мільярди гривень податків за рік, інші компанії активно інкорпоруються в Дія.City. І тепер будь-яка інша ініціатива в IT-сфері підтримується набагато легше.

– Якщо говорити про IT-галузь, під час війни вона потребує якихось преференцій від держави? Певний час були розмови щодо бронювання працівників IT-сфери. Як з цим бути?

– Зараз з'явився закон умовно про економічне бронювання, коли ти можеш бронювати організації, які впливають на економіку. А завдяки податкам зараз купується зброя. Хочу нагадати, що міжнародна фінансова допомога йде на те, щоб підтримувати соціалку, Пенсійний фонд, щоб держава функціонувала. А всю зброю ми купуємо за кошти нашого бізнеса, який сплачує податки. Тому для нас наш бізнес – це можливість купувати зброю і захищати свободу.

IT – це єдина галузь, яка зросла за 2022 рік, і зросла на непоганий відсоток. За даними НБУ, у 2022 році експорт ІТ-послуг із України зріс на 5,8% в порівнянні з 2021 роком - до 7,35 млрд доларів. І багато людей стали світчерами, перейшли і почали працювати в IT. І потрібно підтримувати компанії, які мають доходи з-за кордону в тому числі, щоб це були валютні доходи України. Вона потребує підтримки і потребує в першу чергу в бронюванні тих компаній, які є критичними для економіки.

– Я чув кілька історій про те, що іноземні замовники українських IT-компаній сумнівалися щодо того, чи зможуть IT-спеціалісти в Україні виконувати роботу вчасно в умовах війни. І тому в IT-сфері були розмови про можливість виїжджати за кордон для працівників цієї галузі. Це обговорюється?

– Є в цьому проблема, але вона з кожним місяцем для деяких компаній вирішується, які показують сталий результат, що вони працюють, у них є Starlink, вони можуть їздити у відрядження. Велика частка компаній, у яких більш сталий менеджмент і чітке бачення, адаптувалися під ці умови. Є компанії, які не змогли на кризу відреагувати і від них пішли клієнти. Є різні кейси.

Серед іншого я вивчав досвід Ізраїлю, де під час бомбардування Intel продовжив працювати, виконав замовлення і цей завод не був закритий. Про цей кейс пишуть книжки та статті. Я думаю, що Україна вже отримала тисячі таких кейсів, коли незважаючи на обстріли в Харкові, харківський IT-кластер продовжує працювати.

До речі, у нас перший кейс – компанія, яка залучила інвестиції і продала частку бізнесу англійській компанії, – це компанія з Харкова, яка інкорпорована в Дія.City. Це говорить про те, що можна працювати. Звичайно, що важко і дуже часто людей забирають в армію, які виконують критично важливі функції. Але кожен платить чимось у цій війні – хтось віддає життя, а хтось втрачає фінанси. Втрачати фінанси у порівнянні з життям не так вже погано.

– Якщо повернутися до питання уряду, напевно, значно більше спротиву реформі щодо оптимізації уряду, міністерств, про яку говорять багато. Ви дотичні до цієї історії. Можливо, можете про якісь деталі публічно сказати? Які скорочення, злиття, поглинання на порядку денному?

– Тут я нічого не зможу вам розповісти, тому що це питання не в моїй відповідальності. Я є дотичний з точки зору ідеологічних рішень, щодо взагалі того, яка частка держави має бути в економіці, наскільки ефективно повинен працювати уряд.

Наприклад, зараз прем'єр-міністр закрив можливість створювати державні підприємства. Критичні створюються, але якщо раніше по чотири підприємства на тиждень створювалося, то зараз може два за кілька місяців. Концепція, яку ми напрацювали, зараз працює і багато державних підприємств (ми у Європі точно лідери за кількістю державних підприємств) передаються в Фонд держмайна, який активно їх продає або закриває.

Зараз відбулося на прикладі Міністерства інфраструктури і регіонального розвитку певне об'єднання та оптимізація, відслідковується шлях трансформацію двох міністерств в одне міністерство. В кожному компоненті реформи державного управління запустили певний пілот і тепер стежимо і аналізуємо результати. Тому реформа оптимізації 100% відбудеться, але її термін і швидкість буде залежати від ефективності попередніх рішень.

– Ми бачимо історію з Міністерством інфраструктури і регіонального розвитку. Зараз йде розмова про Мінстратегпром, чи потрібен він чи ні. Була ідея кілька міністерств на держагентства перетворити, але до якоїсь конкретики справа не доходить. Чому?

– Я думаю, що це безповоротно. Трансформація і оптимізація безповоротні. Коли бізнес втрачає робочі місця і можливості, він стає більш операційно ефективним, він вимушений таким бути. Логічно, що держава повинна робити те ж саме: оптимізовуватися, скорочувати видатки, стати більш швидшою та ефективною. Немає іншого шляху.

Якщо ми хочемо продовжити ефективно боротися, ми повинні трансформувати державний апарат. І питання не в кількості міністерств, а в тому, щоб прибрати зайві регуляції життя людей, бізнесу. Не регулювати те, що не треба регулювати, не тримати людей там, де вони взагалі не потрібні, максимально автоматизувати, відцифрувати, спростити і тоді ми зможемо зробити певний стрибок у розвитку.

Є конкретний приклад. Наша команда зараз займається трансформацією Служби статистики. Ми зробили аудит служби. Потім подивилися, як побудована IT-система, розробили стратегію трансформації. Зараз впроваджуємо нову IT-систему, яку використовує одна світова фінансова установа. І ми бачимо, що це призведе до того, що ми будемо отримувати більш якісну інформацію в режимі реального часу для прийняття якісних управлінських рішень. І при цьому вже запустили постанову на 30% скорочення – це тільки перший крок.

Трансформація кожного державного органу або політики або сфери – це певна робота, яка потребує компетенції, часу і ресурсів. І вона не відбудеться за один день, якщо ми говоримо про системні зміни. Але це безповоротно відбувається, я це бачу вже на рівні ДНК уряду і держслужбовців.

Про українських мігрантів у ЄС

– За різними оцінками, з України з початку вторгнення виїхали десь близько 9 млн людей. Скажіть, державні цифрові сервіси дістають до цієї аудиторії? Українці за кордоном користуються "Дія" і як взагалі держава може їм через цей сервіс допомагати?

– Дуже хороше питання. Не так багато життєвих ситуацій, коли за кордоном українці можуть використовувати "Дію". Ми зараз працюємо з МЗС і Мінюстом для того, щоб послуги, які пов'язані з консульствами і нотаріальними довіреностями, були оцифровані і спрощені. Хочемо почати впроваджувати елементи електронного нотаріату для українців за кордоном.

Наша логіка в тому, що не потрібно ускладнювати і робити комунікацію українців за кордоном з державними органами частішою, щоб був тісний зв'язок. Треба навпаки створювати класний сервіс для українців за кордоном, щоб вони бачили, що держава розвивається і хоче, щоб ці люди повернулися.

Окремо ми відкрили у Варшаві центр "Дія.Бізнес", щоб залучати українців там, навчати, як вести бізнес онлайн, як відкривати бізнес і вести його в Україні. Для того, щоб давати цінність, щоб вони бачили, що ми дбаємо про них, і хотіли повертатися.

Велике питання освіти. Це не моя компетенція, але точно потрібно продовжити запускати освітні проекти для школярів, студентів і громадян будь-якого віку за кордоном. Нам потрібно давати цінність українцям за кордоном, щоб вони бачили, що тільки так ми дбаємо про них, що і тут є можливості для розвитку.

У нас ще один фронт відкрився – це боротьба за людський капітал. Я нещодавно розмовляв з одним досить ефективним підприємцем, у нього велика компанія, і ми якраз говорили про людський капітал. Він у своєму бізнесі бачить велику проблему – не вистачає людей, компетентних менеджерів, які готові брати відповідальність, приймати рішення і розробляти антикризові стратегії. Ми це вже 30 років бачили, а тепер ще більше будемо бачити проблему менеджерів в державному управлінні.

А як відбудовувати політики і формувати новий рівень ВВП, якщо не вистачає таких менеджерів? Тому людський капітал і освіта – це проекти, над якими потрібно працювати набагато більше. І ми в цьому році хочемо сфокусуватися на розвитку проектів у сфері цифрової освіти. Хочемо запровадити певні проекти в освітню галузь і моніторинг якості освіти, у нас багато проектів в цьому напрямку, ми над ними зараз працюємо, щоб вже скоро анонсувати.

– Чи коректно узагальнити і зробити висновок про те, що справді в багатьох цифрових сервісах Україна, не будучи членом Євросоюзу, обганяє чи є навіть більш просунутою, ніж багато європейських держав?

– 100%. Ми не те, що більш просунуті, ми точно більш зручні з точки зору взаємодії з державою. І ми постійно аналізуємо інші країни, як все побудовано. Неможливо говорити про цифровізацію України лише через призму "Дії". "Дія" виконала найголовнішу функцію, вона допомогла створити цифровізацію як поп-культуру. Відразу багато людей отримали цифрові документи, послуги і зрозуміли, що може бути по-іншому і це працює.

А потім в цю ідею закохалися багато держслужбовців і чиновників. І вони відчули від українців зворотний зв'язок, що їм це подобається. Ця культура змінила мислення чиновників, коли у першу чергу будь-яка послуга проектується вже онлайн.

Те, що ми зробили в напрямку цифрової трансформації – це не тільки те, що ви бачите в застосунку або на порталі "Дія". Це також "вбиті" зайві послуги завдяки тому, що ми налаштували обмін інформацією між реєстрами. Бігати повинні дані, а не люди. В нашій системі "Трембіта" з 2020 року відбулося вже понад 2 млрд транзакцій. По-суті, ці дані, які обмінялися у "Трембіті", замінили 2 млрд фізичних візитів до чиновників.

У нас немає цілі перевести всі послуги в "Дію", у нас є ціль – прибрати всі непотрібні послуги, налаштувати обмін між реєстрами. А все, що залишиться, зробити максимально зручним.

– Здається, навіть американці зацікавилися нашим досвідом "Дії".

– Йдеться про USAID, яка виділяє кошти на розвиток "Дії" в інших країнах. USAID і раніше інвестували в розвиток "Дії", а тепер надає 650 тисяч доларів кожній країні, яка захоче вивчити наш досвід. Тобто вони дуже зацікавлені у співпраці, і ми зараз спілкуємося з країнами. Вони настільки вірять в "Дію", що готові платити іншим країнам, щоб вони швидше переймали цей досвід.

Звичайно, що багатьом штатам було б це цікаво. Але треба розуміти адміністративно-територіальний устрій США, там є певна специфіка законодавства і є різні реєстри у різних штатів,. Тому не завжди можна будувати інтеграції та взаємодію. Та зараз, в першу чергу, мова йшла про те, що США будуть допомагати розвивати "Дію" в інших країнах.

– І наостанок. Ще перед повномасштабною війною у вас була ідея пілотного проекту по електронній гривні разом з НБУ. Ви навіть говорили про те, що співробітники Мінцифри отримуватимуть зарплату в е-гривні. Цей проект якось зараз розвивається?

– Він розвивається, нещодавно мені презентували на базі продукту Stellar електронну гривню. Вони розробили перші транзакції на блокчейні, як можна відслідкувати рух цих коштів. Я написав лист до Нацбанку про те, що треба пришвидшити процес розвитку електронної гривні. За законодавством, в 2024 році НБУ вже має запустити пілоти, але ми хочемо запустити вже в цьому році, а не відкладати на наступний. Тому йде комунікація з Нацбанком і бізнесом, це теж безповоротно відбудеться.