Ключові теми, що хвилюють американців під час нинішніх президентських перегонів – економіка, міграція, аборти. Україна та зовнішня політика загалом перебувають не на першому плані. Докладніше про головні теми виборів у США – у матеріалі РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися статті The Washington Post, The Guardian, The Wall Street Journal, дані опитувань Gallup та Pew Research Center.
Сьогодні, 15 січня, президентська кампанія у США розпочнеться вже "офіційно" (на відміну від України, формальну дату початку кампанії не встановлюють). У штаті Айова пройдуть праймеріз Республіканської партії, у форматі "кокусів" – партійних зборів, на яких обиратимуться делегати від партії та пройде внутрішньопартійне голосування за кандидатів на президентські вибори.
Якщо результат виборів поки що непередбачуваний, то на етапі праймеріз інтриги фактично немає. Від демократів на другий термін висунеться Джо Байден, який має двох формальних конкурентів на праймериз, але без жодних шансів на успіх.
У республіканців ситуація трохи складніша, хоча висування Дональда Трампа виглядає майже неминучим. Згідно з останніми опитуваннями, серед республіканців його підтримують від 60 до 65% виборців. Його конкуренти відстають у кілька разів: друге-третє місця з 11-12% підтримки ділять екс-посол США в ООН Ніккі Хейлі та губернатор Флориди Рон Десантіс. У бізнесмена Вівека Рамасвамі, який був на певному зльоті кілька місяців тому, зараз лишилося лише 4-5% підтримки. Нарешті, останній кандидат, екс-губернатор Арканзасу Аса Хатчинсон, набирає в опитуваннях менше одного відсотка підтримки серед республіканців.
Очевидно, формальна інтрига щодо того, хто стане кандидатом на виборах від Республіканської партії, поживе ще максимум кілька тижнів – поки Трамп не збере достатньо голосів делегатів республіканської конференції для офіційного висування в президенти.
Передвиборні дебати поки що відбуваються лише серед республіканських претендентів, причому Трамп від участі в них відмовляється (очевидно, не бачачи сенсу сперечатися з конкурентами, яких він обганяє у рейтингах у кілька разів). Більше того, екс-президент ще й успішно займається контрпрограмуванням, виходячи в ефір якраз під час дебатів і тим самим ще більше занижуючи їхній рейтинг серед аудиторії.
Втім, дискусії у США під час дебатів і не лише відбуваються дуже гостро. На самих дебатах кандидати-республіканці постійно переходять на особистості, присвячуючи значну частину своїх реплік персональним атакам на опонентів замість критики їхніх політичних поглядів.
Загалом політична поляризація в американському суспільстві продовжує набирати обертів, представники іншої партії все більше сприймаються не як опоненти, а як прямі вороги. Згідно з опитуванням Pew Research Center, 62% республіканців мають "вкрай негативне" ставлення до демократів, ті їм платять взаємністю – 54% вкрай негативно ставляться до республіканців. Для порівняння, тридцять років тому ці цифри були у кілька разів нижчими.
Головна тема, яка цікавить американців на цих виборах, – стан економіки. У всіх опитуваннях економічні проблеми для американців йдуть на першому місці з великим відривом від інших. Очевидно, досі даються взнаки наслідки пандемії коронавірусу та державних антикризових заходів, які спровокували зростання інфляції.
При цьому адміністрація Джо Байдена загалом змогла взяти ситуацію під контроль, протягом 2023 року інфляція в США в місячному вираженні знизилася майже вдвічі, з 6,45% до 3,35%, істотно скоротилося безробіття, а індекс Доу-Джонса бив рекорди .
Але парадоксальним чином рядові американці, як і раніше, вважають, що Байден погано справляється з економічними проблемами. "Ключове питання полягає в тому, чи вважає достатня кількість американців, що економіка сильна, чи думають, що вона працює саме для них", – зазначає The Guardian, наголошуючи на важливості саме суб'єктивного сприйняття виборцями економічних процесів, а не сухих цифр як таких.
Так, згідно з опитуваннями Gallup, 45% американців оцінюють стан економіки як поганий, ще 33% – як задовільний. Таким чином, очевидне завдання команди Байдена на цю кампанію – подолати інерцію мислення пересічних виборців та відкрити їм очі на те, що з економікою насправді все цілком непогано. Трамп, у свою чергу, може хвалитися тим, що під час його президентства оцінки економічного становища США серед пересічних американців були кращими в рази.
Тема міграції, хоч і займає місце приблизно в середині переліку проблем, що хвилюють звичайних американців, теж знаходиться в центрі суспільної дискусії, причому приділяється їй чи не більше уваги, ніж економіці. Згідно з підрахунками американської компанії AdImpact, у 2024 році слово "кордон" використовувалося в політичних рекламах найчастіше, навіть частіше, ніж нейтральні слова на кшталт "схвалення" або "меседж".
При цьому республіканці, що логічно, напирають на міграційні питання більше, ніж демократи. Серед усіх виборців позицію Республіканської партії щодо цього питання підтримують на 10% більше, ніж підходи демократів.
При цьому всередині Республіканської партії підходи до міграційної проблеми відрізняються лише ступенем жорсткості. Традиційно найвищу планку поставив Трамп – він порівнює міграційну кризу з "військовим вторгненням" та називає мігрантів "наркодилерами, бандитами та терористами, які захоплюють наші міста". Своїх опонентів, особливо Хейлі, команда Трампа звинувачує у зайвій м'якості до мігрантів – та змушена виправдовуватися і згадувати про жорсткі антимігрантські заходи, які вона вживала, будучи губернатором Південної Кароліни.
Для Байдена питання кордону та міграції апріорі делікатне – значна частина його електорату дотримується лівих поглядів і в принципі виступає проти будь-якої жорсткішої політики щодо мігрантів. Хоча на певні поступки республіканцям він все ж таки готовий піти.
Для України ця історія має безпосереднє значення – адже виділення багатомільярдного пакету допомоги застрягло на кілька місяців саме через вимоги республіканців щодо більш жорсткої міграційної політики. І активне педалювання ними теми міграції може ускладнити досягнення компромісу, над яким уже кілька тижнів працюють у Конгресі – тим самим зриваючи голосування за допомогу Україні.
Якщо коником республіканців на цих виборах є тема міграції, то у фокусі демократів – захист права на аборти. Верховний суд США у 2022 році визначив, що заборона на аборти має регулюватися на рівні окремих штатів, а не країни загалом – і багато республіканських штатів негайно запровадили обмеження, аж до повної заборони як такої.
У штабі Байдена на початку року публічно визнали, що саме тема абортів стане для них ключовою. Це може принести електоральні плоди – політика демократів у питанні абортів загалом по країні користується на 12% більшої симпатією, ніж підходи республіканців.
Трамп та інші республіканські кандидати загалом підтримують заборону на аборти, розходяться лише в думках про те, з якого терміну вагітності вони мають бути заборонені і чи потрібні винятки із заборони (на зразок згвалтування, інцесту чи загрози здоров'ю матері).
Це ще одна тема, яку команда Байдена взяла на прапор, репрезентуючи майбутні вибори як "битву за демократію". Ця позиція має під собою досить міцну основу, з урахуванням того, що Трамп так і не визнав результатів виборів-2020, що призвело до кровопролитного штурму Конгресу його прихильниками.
Трамп, у свою чергу, і надалі представляє майбутні вибори як реванш за "несправедливо вкрадену" перемогу 2020 року і відкрито ділиться своїми авторитарними планами на майбутнє – зокрема, обіцяючи стати "диктатором" у перший день свого нового президентського терміну. Ще більші побоювання викликає план Трампа щодо масової зачистки системи державного управління від нелояльних йому особисто функціонерів.
Тема "вкрадених виборів-2020" дуже зручна для Трампа, вона дозволяє мобілізувати його електорат за принципом "всі проти нас", у результаті близько 70% республіканців у США вірять у те, що Байден сфальшував перемогу на минулих виборах. Конкуренти Трампа по республіканському табору, зокрема Хейлі та Десантіс, вважають підсумки тих виборів справедливими, але зазвичай намагаються уникати незручних питань на цю тему, через ризик обурити трампістський електорат.
Загалом на американських виборах зовнішня політика не є пріоритетною темою – якщо тільки США на той момент безпосередньо не втягнуті в якесь збройне протистояння. Нині лише 1% американців визначають зовнішню політику країни як найважливішу для них проблему (для порівняння, інфляцію такою назвали 16% виборців).
Проте війни в Україні та в Секторі Газа є помітними темами кампанії. Позиція Байдена з цих питань відома, Трамп більш розпливчастий, але Україні чекати від нього чогось доброго не доводиться. Загальний наратив Трампа зводиться до того, що Білий дім має займатися внутрішніми, а не зовнішніми проблемами. Як і Трамп, Десантіс виступає досить критично щодо допомоги Україні. На відміну від Хейлі, вона якраз повністю підтримує Україну у боротьбі з російською агресією. Ще один республіканський кандидат, Рамасвамі, постійно намагається перевершити навіть Трампа в антиукраїнських випадах – за що нещодавно був жорстко розкритикований в ефірі республіканського Fox News.
У будь-якому випадку, хоча зовнішня політика під час кампанії не так активно обговорюється, як економіка чи міграція, вона залишається важливим елементом як мінімум кампанії Байдена. З урахуванням де-факто поразки в Афганістані, яка припала саме на його каденцію, нинішньому президентові точно потрібна якась зовнішньополітична історія успіху – отже, до кінця кампанії Білий дім і надалі буде тримати російсько-українську війну у списку пріоритетів. Але для рядових американців ця тема все одно залишатиметься в тіні важливіших внутрішніх питань – і обидва політичні табори вибудовуватимуть свою активність, виходячи з цього.