ua en ru

В "Метінвесті" Ахметова назвали найгостріші проблеми українського експорту

В "Метінвесті" Ахметова назвали найгостріші проблеми українського експорту Фото: Юрій Риженков (прес-служба)

Розширення логістичних можливостей, валютна лібералізація та прозорі правила бронювання співробітників - важливі умови для розвитку експортоорієнтованих компаній в Україні під час війни.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на генерального директора групи "Метінвест" Юрія Риженкова

"Коли відкрили цей тимчасовий коридор, перші кораблі після агропродукції були саме з продукцією Метінвесту. Я вдячний Силам оборони, розвідці, нашим партнерам, які зробили це можливим. Але це лише початок. Потрібно працювати далі. Відкриття морського коридору, завдяки зусиллям української влади, дало змогу наростити обсяги експорту, хоча деякі труднощі з логістикою ще залишаються", - наголосив Риженков.

За його словами, "Метінвест" вже планує наступні інвестиції, які стануть підґрунтям для повоєнної відбудови країни. Але бізнесу потрібна валютна лібералізація - щоб покращити інвестиційний клімат і продовжити інвестувати в Україну.

"Якщо ми не будемо впроваджувати якісь способи повертати інвестиції, то ми не зможемо їх залучати до України", - наголосив він.

Крім того, нарощувати виробництво не дають змоги групі, яка є одним із найбільших донорів Сил оборони України, чинні правила мобілізації працівників, зауважив Риженков.

"Ми прозора компанія. Усі наші співробітники зареєстровані у військкоматах і пройшли військово-лікарські комісії. Ми найбільший донор, але ми не маємо змоги нарощувати обсяги виробництва, яке могло б підтримувати економіку. Тому від держави нам потрібні більш прозорі правила бронювання, які б стимулювали зростання бізнесу, а не тільки відтік кадрів до Сил оборони", - пояснив Риженков.

Своєю чергою голова офісу генерального директора групи Олександр Водовіз зауважив: проблема №1 для компанії - брак персоналу.

"Ми б хотіли, щоб директорам підприємств, які визнано критичними, надали право, скажімо, 10% персоналу бронювати самостійно. А не проходити ці десять кіл пекла через Міністерство економіки, Генштаб і ще 25 органів, які все це погоджують. І тоді кожен директор підприємства міг би додатково визначати, який персонал є критичним", - додав він.