Металурги назвали редакцію законопроєкту про запобігання та контроль забруднення не прийнятною

Мета законопроєкту - імплементувати в українське законодавство положення Директиви ЄС про промислові викиди. Документ передбачає впровадження "інтегрованого дозволу", який встановить для підприємств конкретні екологічні нормативи на викиди й відходи.

Металурги наголошують, що запропонований законопроєктом максимально можливий термін для переходу на нові екологічні стандарти у 7 років з дня застосування висновків, не є достатнім.

В прес-службі "Метінвест" зазначають, що в нинішньому вигляді законопроєкт не є прийнятним для галузі, оскільки не враховує реальну економічну ситуацію в Україні і позбавляє сектор ГМК можливостей для розвитку.

"Директивою визначено, що висновки НДТМ є орієнтиром для встановлення умов дозволів і компетентний орган може, у певних випадках, встановлювати менш жорсткі значення гранично допустимих викидів. Навіть після 10 років з моменту спливу строку імплементації Директиви відступи є звичайним явищем та широко застосовуються в країнах-членах ЄС", - наголошують в "Метінвест".

Металурги додають, що Україна повинна переймати європейський досвід, оскільки ці зобов’язання ми взяли на себе під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС, проте варто враховувати війну в Україні, що сильно впливає на роботу металургійних підприємств. Європейську систему підтримки бізнесу у вигляді багатомільярдних грантів на екологічну модернізацію.

"В ЄС досягненню поточного рівня викидів забруднюючих речовин в повітря передувало майже 30 років впровадження модернізаційних проєктів (профінансованих державним коштом). Підприємства країн-членів ЄС під час запровадження Директиви не стикались із викликами такого масштабу як воєнні дії, що несуть загрозу фізичного знищення чи захоплення виробничих підприємств. З огляду на вищезазначене, Укрметалургпром закликає доопрацювати проект закону з урахуванням зауважень представників галузі та інших підприємств", - говориться у зверненні обʼєднання.