Рішення, ухвалене на саміті НАТО в Бухаресті 2008 року, не допускати Україну і Грузію до Плану дій щодо членства (ПДЧ), продовжує викликати суперечки і критику. Тодішній канцлер Німеччини Ангела Меркель пояснила свою позицію низкою чинників, які, за її словами, були важливі для безпеки Альянсу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Die Zeit.
"Я розумію бажання країн Центральної та Східної Європи якомога швидше стати членами НАТО. Але прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки їм, а й НАТО", - заявила Меркель, аргументуючи своє рішення.
За словами ексканцлерки, одним із ключових чинників стали ризики, пов'язані з російським Чорноморським флотом, який базувався в Криму на підставі міжнародного договору.
"Такого сплетення з російськими військовими структурами не було в жодного з кандидатів на вступ до НАТО. Ба більше, на той час лише меншість населення України підтримувала членство країни в Альянсі", - згадує Меркель.
Вона також зазначає, що надання ПДЧ не змогло б гарантувати захист України та Грузії від агресії з боку Росії.
"Я вважала ілюзією припущення, що статус ПДЧ захистив би Україну і Грузію від агресії Путіна, що цей статус мав би стримувальний ефект. Чи можна було припустити, що країни-члени НАТО відповіли б у військовий спосіб, втрутившись військами? І чи могла я, як канцлерка, отримати підтримку в Бундестазі для такого мандата?" - заявила Меркель.
Компроміс, досягнутий на саміті, став ударом по сподіваннях України та Грузії, визнає Меркель: "Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов'язання щодо ПДЧ, став "ні" їхнім надіям. Однак для Путіна обіцянка НАТО про майбутнє членство цих країн стала "так", сприйнятою як оголошення війни".
Під час повномасштабної війни Україна зробила важливий крок на шляху до НАТО, подавши восени 2022 заявку на прискорений вступ до Альянсу.
Українське керівництво активно наполягає на необхідності політичного рішення, яке б включало чіткий графік вступу країни до НАТО. Однак досі конкретних рішень із цього питання не було прийнято.
В Альянсі неодноразово заявляли, що "двері в НАТО" для України залишаються відчиненими. При цьому союзники наголошують: вступ України до організації неможливий до завершення війни.
Президент Володимир Зеленський називає запрошення України до НАТО одним із ключових елементів плану перемоги. При цьому українська сторона прагне отримати це запрошення ще до можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому, побоюючись змін в американській політиці щодо Альянсу та України.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.