Громадяни Німеччини досі вважають росіян "великою нацією" попри війну в Україні. Це стало одним із факторів, чому німці на початку вторгнення не хотіли давати серйозну зброю для боротьби з РФ..
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів екс-посол України в Німеччині, заступник голови МЗС Андрій Мельник.
"Головний критерій, напевно, полягав у тому, що німці нашу країну не хотіли бачити повноправним суб'єктом, а українців - культурною нацією (Kulturnation), готовою боротися за свою державність. Натомість Росія для Німеччини була, є і залишатиметься великою державою, ключовим геополітичним гравцем на континенті, що б там не говорили у Берліні зараз про Путіна", - пояснив він причини ненадання ФРН зброї Україні.
За його словами, німці вже зараз помаленьку готуються до нового поствоєнного світопорядку, і "Росія у цьому пасьянсі нікуди не зникне, Москва й надалі відіграватиме визначальну роль".
"Німецькі політичні еліти цього не приховують навіть зараз. Україна ж не відігравала для Берліна якогось особливого значення. Якщо точніше, ми слугували свого роду випробувальним майданчиком в плані поступального утвердження Німеччини як великої держави, маю на увазі зокрема її посередницьку роль у Нормандському переговорному процесі", - констатував Мельник.
Це пов'язано з тим, що, на думку екс-посла, вперше після Другої світової війни саме німцям випала унікальна історична місія, у тандемі з Францією, займатися врегулюванням міжнародного конфлікту, учасником якого є не хто-небудь, а постійний член Ради Безпеки ООН.
"Те, що Меркель вдалося зайняти цю престижну нішу, безумовно додало Німеччині солідності і додаткової ваги як новому центру гравітації у міжнародній політиці. Безумовно, це не могло не тішити самолюбство німецького політикуму, який – особливо беручи до увагу драматичну історію - раптом отримав у руки небувалі за потужністю важелі впливу на Росію", - додав він.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн та персональні дані редакції. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.