Медицина і послуги. З якими проблемами стикаються українські біженці у Швеції

Що таке персональний номер у Швеції та чому українці його не отримують

Громадяни Швеції та люди з дозволом на проживання від 13 місяців отримують персональний номер – це десятизначний ідентифікаційний код. Українським біженцям надають координаційний номер, який дає доступ до обмеженого переліку послуг.

Через відсутність персонального номера українські біженці не можуть відкрити банківський рахунок, якщо не працюють чи не навчаються у Швеції. Також є обмеження у послугах державних установ, доступ до лікаря онлайн.

Українці з координаційним номером не мають права стояти у черзі на житло від комуни. Тому орендувати житло доводиться через посередника. Без персонального номера не можна зареєструватися навіть на дисконтні картки у магазинах.

Студенти із тимчасовим захистом без персонального номера не можуть отримати фінансову допомогу від Центрального стипендіального комітету.

Працювати над змінами в цій системі почала українка Христина Гевчук, яка стала координаторкою з інтеграції українських біженців у Швеції. Вона також потрапила до країни як втікачка від війни.

"Персональний номер уже давно можна було надати. Законопроект про надання українцям цього номера і збільшення виплат – це не щедрість від шведського уряду. Це доказ того, що парламент зрозумів, що провалив інтегрування українців у шведське суспільство. Тепер вони намагаються це виправляти", – каже вона.

У Швеції посвідку на проживання видають лише на 12 місяців, її необхідно щороку поновлювати. Такий термін автоматично не дає право отримати персональний номер.

Фото: Мітинг у Швеції проти війни (unsplash.com)

Також у Швеції українські біженці не можуть перейти зі статусу тимчасового захисту на статус шукача притулку, тобто змінити вид посвідки на проживання. Хоча така можливість передбачена директивою про тимчасовий захист у ЄС.

Восени 2023 року українка зустрічалася зі шведськими політиками, зокрема, із міністром міграції Швеції. Вона висвітлює проблеми українських біженців у медіа та на зустрічах із політиками.

"Багато українських біженців ділиться, що почувають себе наче "другим класом" у суспільстві. Тому, звісно, є відчуття дискримінації", – каже Христина Гевчук.

Розмір виплат біженцям не змінювали 30 років

Ще однією проблемою українських біженців у Швеції є низькі соціальні виплати, які передбачені і для шукачів притулку. Розмір цієї допомоги не змінювали з 1994 року.

Біженці із інших країн отримують добові виплати, поки чекають на відповідь від міграційної служби. Це триває у середньому 10 місяців. Українці отримують такі виплати вже два роки.

"Виплати для українців є плачевними. Лише одна їжа у Швеції є дорогою. Фрукти, м'ясо, сир коштують немало, а ці всі продукти необхідні, зокрема, для дітей. Це ще навіть не йде мова про ліки, засоби гігієни та одяг", – розповідає Христина Гевчук.

За її словами, українцям доводиться шукати благодійні організації, церкви, де вони можуть отримати додаткову їжу чи необхідні речі.

Фото: Підтримка України у Стокгольмі (unsplash.com)

Українка Христина Буртник-Микитюк приїхала до Швеції на початку повномасштабного вторгнення з 5 дітьми та батьками.

"Коштів, які ми отримуємо від міграційної служби, вистачає на їжу та гігієну на пів місяця. Коли ми кудись йдемо з дітками, вони просять купити іграшки, я ж кажу, що грошей у мене достатньо тільки на продукти", – розповіла багатодітна біженка.

Сім’я шукає допомогу у благодійних організаціях, де можна отримати додаткову їжу, одяг чи засоби гігієни. Зазвичай сім’я звертається за допомогою кілька разів на місяць.

У Гетеборзі, другому за величиною місті Швеції, за додатковою допомогою щотижня звертаються 100-150 біженців. Благодійники організували там крамницю, де можна безкоштовно отримати їжу, одяг, засоби гігієни.

"Хоча українців у Швеції зараз менше, люди не перестають приходити за допомогою. До нас зазвичай ходять підлітки 16-18 років, які опинились тут самі, мами з дітками, пенсіонери, яким, можливо, найскладніше, а також – українці середнього віку. Зокрема багато з тих, хто вже працював, проте зараз втратив роботу через кризу у деяких сферах. Тож потреба в допомозі є достатньо великою", – пояснює Надія Кваша, співзасновниця благодійної організації Help Ukraine Gothenburg.

Фото: Для українських біженців уряд готовий змінити правила (unsplash.com)

Яка реакція уряду на проблеми українських біженців

Міністр міграції Швеції Марія Мальмер Стененгард кілька тижнів тому подала законопроект про збільшення виплат українським біженцям та надання їм персонального номера. Сума допомоги може зрости з 71 крони (6,3 євро) на день до 308 крон (27,5 євро).

"Уряд надішле законопроект на консультації упродовж кількох тижнів. Після цього проект закону має бути розглянутий у шведському парламенті. Планується, що законодавчі зміни набудуть чинності якнайшвидше до кінця року", – сказала урядовиця.

За даними УВКБ ООН, тимчасовим захистом у Швеції користуються понад 42 тис. українських біженців.