Навіть стосовно бензину чи дизеля не кожен автовласник чітко розуміє, що таке хороше чи погане пальне, а щодо газу для машини з ГБО і поготів. При цьому від контрафактного пропан-бутану можна очікувати неприємностей не менш масштабних, ніж від рідкого палива. Тож чим відрізняється якісний LPG від неякісного?
Про те, чим може нашкодити водієві і машині неякісний газ LPG, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали видання Autocentre і матеріали компанії Motor-gaz.
Найбільша підступність неадекватного автогазу у тому, що зазвичай водій довго нічого не помічає – до певного часу двигун на ньому працює без видимих проблем.
Так, за поведінкою машини з ГБО буває не можна зрозуміти, що з її пальним щось негаразд. То спочатку варто зрозуміти, що, власне, означає поняття неякісного пропан-бутану? В наш час це доволі просто з’ясувати, адже відносно недавно в Україні було запроваджено в дію спеціальний стандарт – ДСТУ EN 589:2017. Між іншим, ув’язаний з аналогічними європейськими нормативами.
Октанове число (ОЧ). У пропан-бутанової суміші, відомої нам як LPG, воно має складати не менше 99 одиниць (за дослідницьким методом). При тому абсолютна більшість моторів, які експлуатуються в Україні з ГБО, потребують ОЧ не більше 95. Тож навіть якщо вам трапиться газ, в якого цей показник має відхилення в гірший бік, ані водій, ані двигун цього не помітять.
Пропорція компонентів. Скраплений нафтовий газ LPG – це суміш пропану, бутану, а також ще кількох складових типу метану, этану тощо. Споживачеві найважливіше співвідношення пропану і бутану, бо від цього залежить спроможність газу випаровуватись. Згідно нормативів, пропорція пропан/бутан коливається від 30/70 влітку до 80/20 взимку. Діло в тім, що основне паливо в LPG – то бутан. А завдання пропану – за рахунок власного випаровування створювати у баку (балоні) тиск, щоб суміш могла без насосів надходити у трубки, шланги і далі у форсунки. Взимку пропан випаровується гірше, тому якщо його в суміші буде замало, мотору бракуватиме газу, особливо під навантаженням.
Сірководень. В скрапленому нафтовому газі LPG його не має бути взагалі. Адже ця речовина спричиняє корозію металевих деталей паливних систем. Відтак, це підступний параметр: про присутність сірководню в автогазі власник дізнається тоді, коли двигун зупиниться чи почне збоїти. Причина – нестача газу у форсунках через те, що трубопроводи та вузькі канали системи забился продуктами корозії.
Сірка. Вміст сірки теж впливає на корозійну агресивність пропан-бутану. Також цей показник вважається важливим для екології, хоча цей момент вітчизняних водіїв не дуже непокоїть. Гранична кількість сірки в автогазі – 50 міліграм на кілограм (мг/кг).
Корозійна агресивність. Крім вищезгаданих параметрів, корозійні властивості газу нормуються і окремо. В лабораторії його рівень перевіряється впливом зразків газу на мідну пластину. Цей норматив в першу чергу важливий для авто, на які встановили ГБО більше десяти-п’ятнадцяти років тому, коли установники використовували мідні, а не пластикові трубопроводи.
Залишок після випаровування. Певно, найважливіший для українського водія "з газом" норматив. Якщо після випаровування газ залишить багато смол, будуть страждати клапани форсунок та інші у буквальному сенсі вузькі місця паливної системи. Ці смоли, які ще називають конденсатом, часто містяться у неякісному автогазі. Вони осідають на внутрішніх поверхнях деталей у вигляді липкої невисихаючої маси, перешкоджаючи проходу газу. За згаданим ДСТУ залишкових смол у газі має бути не більше 60 мг/кг.
Тиск насичених парів. Важлива з точки зору сезону норма, адже вона визначає тиск газу у баку (балоні). Він не повинен бути ані зависоким, ані замалим. Бо з одного боку, надто високий тиск – це небезпека протічок, а з іншого, занизький тиск, як згадувалось, заважає нормальній роботі ГБО, особливо в холодну погоду.
Об’ємна частка рідкого залишку. У газі не повинно бути води чи інших сторонніх рідин взагалі. І нормується цей параметр у теплому (+40 градусів С) і у холодному стані (нижче 0 градусів С). Якщо якась рідина в газовій суміші присутня, це заважатиме роботі окремих компонентів паливної системи, зокрема, газового редуктора, клапанів та форсунок.
На відміну від рідких палив, автогаз важко зіпсувати під час транспортування. Тому на перше місце в плані дотримання якості виходить точка, де закуповується оптова партія LPG. Відтак, щоб гарантовано мати у баку машини якісний газ, слід заправлятися на автозаправному комплексі відомих мережевих брендів. Такі трейдери не мають практики економити на закупках, бо цінують свій роками напрацьований імідж.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, чим заправляти машини з американського ринку.