Логістичне пекло. Як удар по Чонгарському мосту ускладнить життя окупантів у Криму та на півдні
Вранці 22 червня було завдано удару по Чонгарському мосту між Кримом і материковою частиною. Окупанти говорять про українську атаку, але офіційно Київ поки не підтверджує причетність.
Про наслідки удару та як це може вплинути на ситуацію на фронті, - у матеріалі РБК-Україна.
Прильоти по мостах
Перші повідомлення про удар з'явилися у російських Telegram-пабліках. Жертв та постраждалих немає, але серйозно пошкоджено дорожнє полотно, на даний момент рух зупинено.
Інформацію про прильоти вранці підтвердив кримський гауляйтер Сергій Аксьонов. За його словами, проводиться експертиза з метою оцінки типу боєприпасу. Також у мережі з'явилися фото наслідків.
Судячи з зображень, пробито не лише дорожнє полотно - пошкоджено ще й опору автомобільного мосту. Голова адміністрації окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо також підтвердив, що під удар потрапили не один, а два мости.
Зазначимо, через Чонгарську протоку проходять новий міст і резервний, раніше виведений з експлуатації.
Російські ЗМІ уточнюють, що удар було завдано приблизно о 05:00. В результаті на основному мосту з'явилися дві вирви, одна з яких наскрізна. На дублюючому теж пошкоджено дорожнє покриття.
Через пошкодження російська "влада" перенаправила рух на Армянськ та Перекоп.
Чим вдарили
Окупаційна влада повідомила, що для удару, за попередніми оцінками, використовувалися далекобійні ракети Storm Shadow. Як заявили в російському Слідкомі, нібито було випущено чотири ракети.
На підтвердження цієї версії опубліковано кадри уламків з маркуванням французької MBDA, яка є розробником та виробником Storm Shadow.
Зазначимо, що раніше вже підтверджувалося застосування далекобійних авіаційних ракет. Наприкінці травня міністр оборони України Олексій Резніков заявляв про 100-відсоткове влучення цих ракет по визначених Генеральним штабом цілях.
Storm Shadow призначені для знищення важливих стаціонарних об'єктів, в тому числі захищених засобами ППО. Операційна дальність становить 560 км, тому теоретично українська сторона могла задіяти їх по Чонгарських мостах.
Військовий експерт Владислав Селезньов схиляється до цієї версії і говорить про те, що з урахуванням ефективності застосування, на росіян чекають великі проблеми.
"Ми повинні розуміти, що технічні можливості завдавати ракетного ураження на відстані понад 120 км - це компетенція лише Storm Shadow. Наші HIMARS (системи залпового вогню, - ред.) на таких відстанях не працюють", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Однак щодо цього є й інша думка. Військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко наголошує, що, судячи з ушкоджень, на міст прилетіло далеко не півтонни вибухової речовини.
"Є у мене сумніви. Тому що у Storm Shadow бойова частина проникаючого типу з масою вибухової речовини 450 кг. Якби це були Storm Shadow, від цього мосту нічого не залишилося б. Тому я не виключаю, що це могла бути інша ракета з потужністю бойової частини не більше 100 кг", - додав він.
Реакція з натяком
Станом на зараз на інцидент з офіційних органів відреагували лише у військовій розвідці. При цьому представник ГУР Андрій Юсов наголошує, що поки коментувати те, що відбувається на непідконтрольних територіях, недоцільно.
"Якщо зірки запалюють, значить це для чогось потрібно. Аналізувати з погляду військової доцільності речі, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях, я думаю, ми будемо після того, як ми ці території звільнимо. Що обов'язково станеться", - зазначив він в ефірі одного з телеканалів.
За його словами, робота йде і буде продовжена.
"З планомірною роботою сил безпеки та оборони, руху опору, місцевого населення, яке чекає на повернення української законної влади. Можна лише коментувати, що далі буде", - додав він.
Стратегічне значення
Чонгарські мости мають стратегічне значення для воєнної логістики. Ними йде траса E105 на Мелітополь (Запорізька область). Саме вона найзручніша для перекидання військової техніки для південного угруповання окупантів на Запорізькому напрямку.
Звичайно, навіть без урахування сухопутного сполучення на Перекопі ці мости не єдині, які з'єднують острів із материковою Україною. Однак тепер противник змушений робити гачок на сотню кілометрів через Армянськ і використовувати дорогу Чаплинка-Новоолексіївка, яка має малу пропускну спроможність.
Фото: через Чонгар йде траса на Мелітополь (google.com/maps)
За словами заступника голови Херсонської обласної ради Юрія Соболевського, пошкодження Чонгарського мосту має велике значення.
"По-перше, це удар по військовій логістиці окупантів. Деякі пропагандисти вже написали панічні публікації про міст. Що цікаво, коли підірвали ГЕС, вони мовчали. Отже, міст у Чонгарі прямо зачіпає їхні інтереси, впливає на окупантів та окупаційну владу. Немає жодного місця на території Херсонської області, де вони могли б почуватися в безпеці", - зазначив він.
Крім того, на його думку, відпрацювання таких об'єктів вказує на те, що незабаром характер бойових дій на півдні стане більш динамічним. Він також нагадав, що перед визволенням правобережної частини Херсонської області минулого року українські сили завдавали системних ударів по Антонівському мосту в Херсоні.
З переміщенням військових вантажів автомобільним транспортом через Армянськ та Чаплинку є певні труднощі.
"Наприклад, у районі Чаплинки взагалі нормальних автомобільних доріг немає. А якщо їхати через Армянськ та Каланчак, то маршрут збільшиться на 100 км. Для вантажівки це мінімум +2 години, а то й більше з урахуванням того, що на півдні Херсонської області дороги давно не ремонтувалися", - зазначив Владислав Селезньов у розмові з виданням.
За його словами, Чонгарський міст не такий міцний, як Антоновський, тому росіянам треба оперативно вирішити питання його посилення. Можливо, вони накриють його бетонними чи металевими плитами, або наводитимуть понтонну переправу. Але якщо вже прилетіло, не факт, що не прилетить наступного разу, додав експерт.
"Там ще говорять про руйнування залізничного мосту через Сиваш, але ця інформація поки не підтверджується. У будь-якому випадку після руйнування станції в районі Рикового (станція "Партизани", - ред.) росіяни відчувають нестачу комунікацій, і це призводить до зменшення обсягу технічного забезпечення їхнього угруповання", - розповів Селезньов.
Зазначимо, минулого тижня українські військові знищили ворожий склад боєприпасів у Риковому біля Генічеська (Херсонська область). Як показують супутникові знімки, він знаходився просто на залізничній станції.
Покласти логістику
Окупанти на материкову Україну мають два виходи з окупованого Криму, і пошкодження однієї з цих логістичних артерій, безумовно, негативно позначиться на забезпеченні росіян на півдні Запорізької області.
За словами експерта Олександра Коваленка, з цього погляду Чонгар більш уразливий, ніж Армянськ. Оскільки руйнування моста, що виходить на трасу Е-105 на Мелітополь, у комплексі з ударами по залізничних коліях фактично зупинять логістику.
"А з іншого боку, це в перспективі робить проблематичною втечу росіян з півдня. Якщо дивитися на карту, то виводити угруповання через одну лише Чаплинку - це складний процес. Що стосується ресурсів, то рух через Армянськ і Чаплинку перетвориться на логістичне пекло зі збільшенням витрати палива та скороченням ресурсу самого транспорту. А якщо ми говоримо про вихід на Мелітополь через трасу М-14, то вони опиняться в зоні ураження нашої ствольної та реактивної артилерії", - наголосив він у коментарі РБК-Україна.
Фото: альтернативний шлях трасою М-14 ставить росіян під загрозу ударів української ствольної та реактивної артилерії (google.com/maps)
На війні логістика вирішує практично всі питання та завдання. І якщо вона не працює, противник буде знекровлений, не маючи засобів навіть для оборони, додав експерт.
У той же час поки рано говорити про те, що це може бути сценарій зі звільнення Криму. Швидше за все, повторюються події 2022 року, коли систематичні удари по мостах через Дніпро та знищення складів змусили противника тікати з Херсона.
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що якщо удари по тилах та логістиці продовжаться, то це прискорить деокупацію материкового півдня. А сценарій звільнення Криму включиться, коли розпочнуться заходи щодо обрізання логістики з материкової РФ. Тобто зі знищення Кримського мосту.
Що може бути далі
Очевидно, що в таких умовах росіяни відчуватимуть дедалі більшу нестачу ресурсів. За оцінками Владислава Селезньова, останнім часом удари по складах позбавили їх боєприпасів щонайменше на тиждень бойових дій. І тепер треба час, щоб підвезти нові партії, сформувати нові склади та розмістити подалі від лінії зіткнення.
"На все це потрібен час, і ворог не зможе оперативно реагувати на всі виклики, з якими він може зіткнутися під час українського контрнаступу. Зараз українська армія формує поле бою майбутньої битви, знищуючи склади та логістичні маршрути", - зазначив він у розмові з РБК-Україна.
На його думку, ракетні удари у цьому районі продовжуватимуться, і цілями можуть бути мости, акведуки та інші вразливі місця. Крім того, не варто скидати з рахунків партизанську рейкову війну. За останні півтора місяці "бавовна" відвідала щонайменше три різні залізничні ділянки у Криму.
Олександр Коваленко вважає, що за ударами по Чонгарських мостах будуть інші, причому не виключено, що вже найближчим часом.
"Є ще по чому влучати. Є об'єкти в районі Генічеська, в районі Сиваша і так далі. Я більш ніж впевнений, що все, що сталося сьогодні вранці, - це прелюдія. Це лише початок", - додав експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.