Лише 3% українців вважають "єОселю" інструментом вирішення житлового питання: дослідження

Опитування показало, що 71,5% респондентів вважають, що рівний доступ до житла, обов‘язковість якого прописана на рівні Конституції, не забезпечується.

"Найбільше в цьому переконані, громадяни, яким довелося змінювати місце проживання, зокрема ВПО, які мешкають в орендованих квартирах або соціальному житлі, які не відповідають їхнім очікуванням. Підходяще, зокрема з точки зору ціни, знайти може незначний відсоток громадян, в топі причин: дорога вартість оренди та незахищеність орендарів. При цьому, це здебільшого люди, яким від 33 до 55 років - таких майже 80% опитаних. А це саме ті люди, які активно розвиваються, мають дітей та потребують житла для підтримки своєї економічної активності", - зазначила Шуляк.

Водночас парламентарка підкреслила, що серед усіх можливих інструментів вирішення житлового питання найменше довіри у українців до фінансового лізингу - за нього проголосувало тільки 15% опитаних. Суть інструменту у наступному - потенційний покупець обирає житло, лізингова компанія його купує і передає йому у користування. Покупець своєю чергою зобов'язується платити лізингові платежі і тільки після виплати всієї суми отримує право власності на це житло.

Щодо державної програми "єОселя", зазначила Шуляк, лише 3,2% респондентів вважають її доступною, а більше ніж чверть опитаних взагалі про неї не знають. Частково доступною програму вважають 24,9% респондентів, а 45% вважають, що вона взагалі недоступна.

“Ті, хто був змушений змінити місце проживання, частіше знають про програму, але і частіше вважають, що вона недоступна. Важливо зауважити, що майже 60% респондентів підтримують можливий перегляд умов кредитування "єОселі" для ВПО, який передбачає зменшення ставки та першого внеску”, - повідомила Олена Шуляк.

При цьому тільки 6% вважають, що повністю вирішити житлове питання можна буде за допомогою соціальної оренди, у тому числі, соціальної оренди з правом викупу, а п‘ята частина українців взагалі не вірять у її ефективність. А майже 43% українців вважають, що соціальна оренда житла з правом його викупу вирішить житлове питання хоча б частково.

“Це свідчить про недостатнє розуміння українцями поняття соціальної оренди. Хоча інформаційної кампанії, яка б пояснила, що таке соціальна оренда і як вона працює, фактично поки не було, майже половина респондентів сказали, що запровадження соціальної оренди вирішить проблему житла повністю або частково, що є досить позитивним результатом”, - зауважила Голова Комітету містобудування.

Щодо різних механізмів розв'язання житлового питання, які може надати держава, пріоритети, за результатами дослідження, розподілилися наступним чином. Компенсація частки вартості житла - найпопулярніший механізм з результатом 38,4%. Соціальна оренда з правом викупу - другий за популярністю варіант з результатом 37,2%. Соціальні спеціальні програми купівлі житла від органів місцевого самоврядування отримали підтримку у 30,4% респондентів. Розширення програми "єОселя" та перегляд її умов для широкого загалу громадян підтримало 27,2%.

Нагадаємо, під час нещодавніх публічних консультацій, які проводилися зокрема для збору пропозицій щодо удосконалення нового житлового законодавства, їх учасники, серед яких були потенційні орендарі, ОМС, експерти, громадські організації тощо, підкреслили, що головною проблемою ринку орендного житла є те, що він неврегульований і неконтрольований. Ця проблема - не результат повномасштабного вторгнення, але його наслідки її тільки поглибити.

Загалом, до найбільших проблем ринку оренди житла українці відносять його тотальну тінізацію, відсутність державних програм оренди та незахищеність орендарів. Відсутність регулювання та належного адміністрування орендного ринку призводить до зменшених надходжень податків до міського та державного бюджету.

Тому перелік заходів, які можуть це змінити, очолила пропозиція детінізувати ринок орендованого житла. Також учасники обговорення вважають, що державне регулювання орендних відносин є найбільш дієвим механізмом.

Також потрібно створити умови, щоб держава могла субсидіювати орендоване житло. Йдеться про соціальну субсидовану оренду. Окремо слід забезпечити дієвий механізм державного фінансування оренди житла у приватних будівельних компаній в інтересах, до прикладу, сімей загиблих воїнів. Зокрема, створити механізм державно-приватного партнерства.