Найбільші українські банки в грудні цього року підписали меморандум щодо зниження лімітів на перекази для своїх клієнтів. Метою введення цього обмеження вказують боротьбу з "дроп-схемами" та доведенням українського законодавства до норм Євросоюзу.
Про те, для чого вводяться ліміти та кого вони затронуть уже зараз – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.
Зміст:
З 1 жовтня Нацбанк встановив обмеження на перекази з картки на картку (P2P) до 150 тисяч гривень на місяць, новий меморандум поширює ці ліміти й на перекази через систему IBAN. Меморандум розроблений Незалежною асоціацією банків України (НАБУ), Асоціацією українських банків (АУБ) та підтриманий Національним банком України (НБУ).
До нього 10 грудня долучилися чотири великі банки (Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен банк та Універсал Банк (Монобанк), однак уже 17 грудня учасниками ініціативи стали вже 25 фінансових установ. При чому ця цифра може збільшитися вже найближчим часом.
Меморандум має кілька ключових цілей. Серед них – забезпечення контролю над фінансовою системою, боротьба з тіньовою економікою та обмеження готівкових розрахунків. Ініціатива також спрямована на боротьбу з фінансуванням терористичних та диверсійних операцій Росії через так званих "дропів". Це особи, яких злочинці використовують обманом або за гроші для приховування слідів незаконної діяльності. Через "дропів" часто здійснюються перекази крадених коштів або перевезення викрадених товарів.
Банки, що підписали меморандум, зобов'язуються обмінюватися інформацією про підозрілих клієнтів і можливі порушення. Меморандум містить три основні розділи, які регулюють роботу з фізичними особами та ФОПами, що можуть бути залучені до фейкової діяльності.
Після введення Нацбанком обмежень на перекази з картки на картку у понад 150 тисяч гривень, деякі клієнти почали обходити ці правила, використовуючи рахунки IBAN – міжнародні номери рахунків для переказів між країнами. Наразі новий меморандум посилює ці обмеження, зокрема на перекази через систему IBAN.
Очікується, що інші банки також підпишуть меморандум до 1 лютого 2025 року. Станом на 1 серпня в Україні діють 62 комерційні банки, з яких 26 мають іноземний капітал, а 19 з них є повністю іноземними інвесторами.
На 1 жовтня 2024 року на чотири банки, які першими підписали меморандум (Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен банк та Універсал банк (Монобанк), припадало 64,5% усіх коштів населення та 87,5% активних платіжних карток в країні.
Банки ділитимуть клієнтів на категорії з низьким, середнім та високим ризиком. Критерії розподілу не розкриваються, але головними факторами є походження коштів та документи, що їх підтверджують. Клієнти з документами про походження коштів вважаються низькоризиковими.
Якщо ж клієнт не має таких документів, вводиться автоматичний ліміт на перекази до 50 тисяч гривень на місяць. У меморандумі не зазначено, коли цей ліміт починає діяти, тому, ймовірно, він вже діє з дати підписання документа.
Водночас для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику діятимуть однакові суми лімітів на місяць:
150 тисяч гривень з 1 лютого 2025 року.
100 тисяч гривень з 1 червня 2025 року.
До встановленого ліміту зараховуватимуться всі вихідні перекази як у гривні, так і в валюті, що здійснюються в межах країни чи за кордоном. Це стосується переказів фізичних та юридичних осіб між картками або за реквізитами IBAN. Навіть якщо клієнт переводить кошти з картки одного банку на свою власну картку в іншому, цей переказ також враховуватиметься. Єдиним винятком є перекази між власними рахунками в межах однієї фінансової установи.
Клієнти, які планують здійснювати перекази понад встановлений ліміт, зобов'язані надавати підтвердження доходів під час встановлення ділових відносин або перед проведенням операції. Якщо є докази про походження коштів, ліміт буде збільшено на суму, що відповідає підтвердженим доходам. Наприклад, якщо на 1 червня діє ліміт у 100 тисяч гривень на перекази, але клієнт надав банку довідку про офіційний щомісячний заробіток у 120 тисяч гриаень, банк збільшить ліміт на відповідну суму.
Перелік документів для підтвердження доходів включає:
Довідка ОК-5 чи ОК-7 (документи з Пенсійного фонду, де вказано офіційну зарплату у найманих працівників, на яку нараховується ЄСВ).
Податкова декларація для ФОПів, фізичних осіб чи інвесторів.
Зарплатна відомість (документ, який веде роботодавець).
Підтвердження волонтерської діяльності згідно з документами чи соціальними мережами.
Створені в перші шість місяців фізичні особи-підприємці будуть ретельно перевірятись. Ознаки підозрілих ФОПів включають:
Різке збільшення кількості оплат від інших ФОПів чи фізичних осіб.
Нульовий залишок на рахунку на початку та в кінці дня.
Нетипове збільшення кількості оплат порівняно з іншими днями.
Дроблення операцій на менші суми.
Для бізнесу меморандум означає необхідність правильно організувати структуру, документувати всі платежі та зняття готівки, мати договори оренди або власність на приміщення та транспорт. Банки будуть перевіряти походження коштів і наявність ресурсів для здійснення підприємницької діяльності.
Крім банків, фінансові ліміти також діють і в платіжних системах RozetkaPay та NovaPay, розроблених інтернет-магазином Rozetka і логістичною компанією Нова Пошта.
З 1 жовтня 2024 року Департамент фінансового моніторингу NovaPay впровадив нові правила для грошових переказів, встановивши такі ліміти:
Максимальна сума одного переказу: 30 тисяч гривень.
Максимальна сума переказів на місяць: 250 тисяч гривень.
Максимальна кількість переказів на день: 50 операцій.
Максимальна кількість переказів на місяць: 500 операцій.
Ці обмеження діють для всіх послуг, що сплачуються через NovaPay, включаючи миттєві онлайн-перекази, поповнення карток, оплату рахунків та інші фінансові операції.
За даними сайту RozetkaPay, наразі там діють наступні ліміти на транзакції:
Максимальна сума переказів на одну платіжну картку протягом одного календарного дня: від 30 до 400 тисяч гривень.
Максимальна сума переказів на одну платіжну картку протягом місяця: від 145 до 500 тисяч гривень.
Максимальна кількість переказів на одну платіжну картку протягом одного календарного дня: від 2 до 30 операцій.
Згідно з цим меморандумом, з 1 лютого 2025 року обидві платіжні системи будуть дотримуватися тих же фінансових обмежень, що встановлені для українських банків, які підписали цей документ.
З 10 вересня 2024 року НБУ встановив ліміт у 100 тисяч гривень на місяць для карткових розрахунків за кордоном. Іноземці та українці, які перебувають за кордоном і мають рахунки в українських банках, повинні дотримуватися цих обмежень.
Зараз банк може продати іноземну валюту на суму до 50 тисяч гривень на місяць без додаткових підтверджень. Валюта зараховується на рахунок клієнта. Також дозволено витрачати до 500 тисяч гривень на місяць на оренду нерухомості.
Підприємства та бізнесмени можуть купувати іноземну валюту для витрат на відрядження працівників за кордон, включаючи добові (до 80 євро), витрати на проживання та транспорт (за підтвердженням витрат). Ця валюта зараховується на рахунок у банку.
Для рахунків в іноземній валюті обмежень немає. Рахунки, відкриті в іноземних банках, наразі не підпадають під контроль української фінансової системи. Воєнний стан тимчасово дозволяє не оподатковувати іноземні доходи до 250 тисяч доларів, але великі суми все ж підпадають під пильну увагу.
Щоб уникнути блокування рахунків, варто дотримуватися кількох рекомендацій. Банки здійснюють фінансовий моніторинг за допомогою автоматизованих систем, які визначають підозрілі дії. Ризик блокування виникає навіть через невелику суму, якщо система виявляє різке збільшення кількості операцій від різних контрагентів, нульовий залишок на рахунку на початок і кінець дня або дроблення платежів на круглі суми.
Особливу увагу банки приділяють операціям, які проводяться в нічний час (з 00:00 до 06:00), що вважаються потенційно ризикованими. Також клієнти без підтверджених джерел доходу не можуть мати більше ніж три рахунки в одній валюті у всіх банках, що підписали меморандум.
Окремо банки працюватимуть над інтеграцією з державними базами даних для автоматичної перевірки підтвердження доходів клієнтів. Це дозволить напряму отримувати інформацію про доходи, зменшивши необхідність надання клієнтами паперових документів.
Для зменшення часу на обробку документів банки хочуть отримувати дані про доходи клієнтів через "Дію". Вони також створять міжбанківський чорний список клієнтів з ознакою "фінансовий мул". Це ті самі "дропи", які по суті продали свої банківські рахунки іншим людям.
В українських банках при відкритті рахунків в анкетах завжди питають про рахунки в інших банках. Тепер банки зможуть перевіряти цю інформацію між собою. Всі банки, які підпишуть меморандум, будуть обмінюватися даними про рахунки та встановлять спільні ліміти для клієнтів.
Банківські обмеження не поширюються на клієнтів без підтверджених доходів, які мають депозитні, кредитні рахунки чи рахунки для участі в державних програмах (єВідновлення, "Національний кешбек" та інші).
Додатково джерелами доходу, що не викликатимуть питань у банків, можуть бути разові операції, такі як продаж рухомого чи нерухомого майна, творів мистецтва, а також надання консультаційних або інших подібних послуг.
Щоб уникнути будь-яких обмежень при проведенні фінансових операцій, необхідно мати підтверджене походження коштів. Це можуть бути офіційні документи, такі як податкові декларації ваші або ваших родичів, де зазначено, що ви отримали кошти, оподаткували їх і сплатили податок.
Нагадаємо, з 1 грудня в Україні підвищено податки. Розповідаємо в нашому матеріалі, хто та скільки має платити, і що зміниться з нового року.
При підготовці матеріалу використано дані з меморандуму між банками та інформацію з сайту Асоціації українських банків і Національного банку України, а також Постанови НБУ й дані з сайтів NovaPay та RozetkaPay.