Лідери Азербайджану та Вірменії провели чергові переговори за посередництва ЄС

"Наша зустріч була останньою в серії інтенсивних і продуктивних зустрічей на високому рівні за участю лідерів Вірменії та Азербайджану, віце-прем’єр-міністрів і міністрів закордонних справ з початку травня в Брюсселі, Кишиневі, Вашингтоні, Москві та на двосторонньому кордоні", - повідомив Мішель.

За його словами, пропри те, що зустріч відбулася в контексті тривожного зростання напруженості на місці, він відзначив важливий імпульс у політичних дискусіях і зусиллях.

До того ж під час перемовин учасникам вдалось обговорити всі сім питань порядку денного.

Суверенітет і територіальна цілісність

Лідери Вірменії та Азербайджану ще раз повністю підтвердили свою повагу до територіальної цілісності та суверенітету іншої країни. Виходячи з цього розуміння, територія Вірменії займає 29 800 кв. км, а Азербайджану - 86 600 кв. км.

Делімітація кордонів

За словами президента ЄР, обидва лідери підтвердили свою однозначну прихильність Алматинській декларації 1991 року як політичній основі для делімітації.

"Я привітав засідання двох прикордонних комісій 12 липня. Просунулася робота над статутами цих комісій і обговоренням основи для делімітації. І дуже важливо, що лідери домовилися активізувати та прискорити роботу комісій", - додав він.

Сполучення

Щодо сполучення, сторони також досягли помітного прогресу протягом останніх двох місяців у своїх дискусіях, спрямованих на розблокування транспортних та економічних сполучень у регіоні.

Учасники також обговорили модальності майбутніх транспортних домовленостей, які поважатимуть принципи суверенітету, юрисдикції та взаємності.

"Слід негайно розпочати будівництво залізничного сполучення. ЄС був би готовий надати фінансовий внесок. Деякі деталі ще потребують уточнення, але наразі позиції з цього приводу зближуються та активно вивчаються варіанти", - наголосив Мішель.

Гуманітарні вантажі

Під час перемовин учасники обговорили становище вірменського населення Карабаху і ситуацію навколо Лачинського коридору. Адже нинішній стан речей явно не є стійким і нікому не цікавий. Вони також обговорили можливі конкретні кроки, які допоможуть нормалізувати ситуацію.

"Я наголосив на необхідності відкриття Лачинської дороги. Я також відзначив готовність Азербайджану так само надавати гуманітарні вантажі через Агдам. Я вважаю обидва варіанти важливими та заохочую гуманітарні постачання з обох сторін, щоб забезпечити задоволення потреб населення. Я також привітав відновлення медичної евакуації МКЧХ", - сказав президент ЄР.

Права та безпека

За словами Мішеля, населення на місцях потребує запевнень, насамперед щодо своїх прав та безпеки.

У цьому контексті він висловив заохочення ЄС до прямого діалогу між Баку та представниками вірмен, які проживають у колишній Нагірно-Карабахській автономній області.

Цей діалог, за словами Мішеля, має забезпечити необхідну впевненість для всіх учасників.

Затримані

Учасники переговорів рівноправно обговорювали питання затриманих.

Лідери знову підтвердили свою відданість розумінню джентльменів щодо того, що буде сприяти звільненню солдатів, які ненавмисно переходять на інший бік.

"Я виступав за звільнення обома сторонами затриманих. Також було обговорено важливість забезпечення посилення співпраці у вирішенні долі зниклих безвісти та з питань розмінування, і я вкотре закликав сторони обмінюватися якомога більшою кількістю інформації", - додав президент ЄР.

Подальші дії

"Ми домовилися, що наші команди залишатимуться в тісному контакті, щоб забезпечити конкретні подальші дії щодо того, що обговорювалося сьогодні", - пояснив Мішель.

За його словами, справжній прогрес залежить від наступних кроків, які необхідно буде зробити найближчим часом.

Він також наголосив, що у першочерговому порядку слід припинити насильство та різку риторику, щоб створити належне середовище для переговорів про мир і нормалізацію.

"Я також підтвердив свій намір запросити лідерів Вірменії та Азербайджану на ще одну зустріч у Брюсселі після літа, а також на ще одну п’ятисторонню зустріч за участю також лідерів Франції та Німеччини в Гранаді на полях наступного Європейського співтовариства", - додав він.

Конфлікт щодо Нагірного Карабаху

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірно-Карабахською Республікою. Все це відбувалось за підтримки Вірменії.

З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.

В кінці квітня Вірменія та Азербайджан провели пермовини за посередницства США, після чого домовились відновити перемовини щодо делімітації кордонів та нормалізації відносин.

Вже в травні прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про готовність визнати територію Азербайджану площею 86 600 кв. км, включно з Нагірним Карабахом.

Детальніше про перемовини між країнами ви можете прочитати в матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.