Найчастіше автомобілісти переходять на легкосплавні диски виключно з естетичних міркувань – забуваючи про те, що вони мають деякі відмінності з точки зору функціональності. А які диски будуть більш доцільними для зимового сезону?
Про те, для яких умов краще сталеві диски і для яких – литі, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали Intercars і Autocentre.
Говорячи в цій публікації про колісні диски двох типів, ми будемо мати на увазі тільки якісні вироби – литі з легкого сплаву і штамповані з сталевого листа диски. Які при тому перебувають у гарному стані, рівні, з дотриманням штатної геометрії і у фабричному лакофарбовому покритті. Це важливо, оскільки сьогодні наша розмова – в першу чергу про експлуатаційні характеристики коліс обох типів.
Традиційно вітчизняні автомобілісти вважають сталеві "штамповки" дешевою заміною для дорогого стильного "лиття" – щоб поберегти останні від пошкоджень на суворих зимових шляхах. У цьому вони мають рацію, але це не єдина можлива роль сталевих дисків.
Сталеві диски взимку. Так, це найдешевший за будь-який інший варіант коліс. Крім того, сталеве колесо добре пристосовано до сюрпризів зимових доріг. Сталь як конструкційний матеріал досить еластична. Тому коли обід буде зім’ятий на вибоїні, схованій під снігом чи водою, його без особливих проблем вирівняють на першому-ліпшому шиномонтажі.
Крім того, у випадку жорсткого, аварійної сили удару о вибоїну чи налідь на дорозі, сталевий диск замнеться сам, але поглине більшу частину енергії удару – і в такий спосіб убереже від пориву шину, а деталі підвіски – від деформацій.
Важливий мінус сталевих дисків – у їхній гіршій корозійній стійкості. Зазвичай штамповані диски не мають такого добротного лакофарбового покриття, як легкосплавні. Тому після кількох сезонів купання у солоних розчинах на зимових дорогах "штамповки" втрачають первинну красу і починають відверто іржавіти.
Легкосплавні диски. Первинна перевага дисків з легких сплавів – у їхній меншій масі у порівнянні з сталевими такого ж розміру. Це значить, що з ними підвіска авто працює більш ефективно і машина (завдяки більшої різниці між підресореними і непідресореними масами автомобіля) отримує більшу плавність ходу і кращу керованість. Це може бути суттєвим на зимових шляхах, які часто вкриваються додатковими нерівностями типу крижаних хвиль, колій і наледей.
Ще один аргумент на користь експлуатації литих дисків узимку у тому, що виробники добре захищають їх високоякісним лакофарбовим покриттям, яке залишається цілим протягом багатьох років. Ну а про дизайнерські переваги "лиття" ми тут говорити не будемо – на смак та колір, що називається, товаришів немає.
Щодо мінусів дисків з легких сплавів стосовно зимової експлуатації, то вони обумовлені суто українськими умовами. Проблема така, що при жорсткій зустрічі колеса з краєм ями чи наліддю закраїна литого обода найчастіше не зминається, а ламається. Після чого машина не може продовжити свій шлях, а диск потребує ремонту (а за законом він взагалі підлягає списанню в брухт).
Розмірковуючи про диски для зими, ми б говорили в першу чергу не про їхній матеріал, а про розмірність. Коли є змога придбати другий комплект дисків, з’являється сенс перейти на зимові шини іншого, більш вигідного для зими розміру – з вищим профілем і можливо, з дещо більшим зовнішнім діаметром. Для цього треба буде придбати диски меншого діаметру, і підібрати до них відповідні шини з максимально можливим високим профілем. Між іншим, це буде вигідніше і в фінансовому плані.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як відрізнити кросовер від позашляховика.