"Лаврову місце під трибуналом". Головне про зустріч міністрів ОБСЄ та демарш України

При підготовці матеріалу використовувалися: інформація із сайту ОБСЄ, заяви європейських чиновників, міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та українського МЗС.

Зміст

• Зустріч міністрів країн-учасниць ОБСЄ: дати та теми
• Лавров уперше з початку війни їде на Раду міністрів ОБСЄ
• Україна бойкотує зустріч: причини та аргументи
• Хто підтримав український демарш
• На зустріч їдуть Блінкен та Боррель. Говорити з Лавровим не будуть
• Як Росія блокує роботу ОБСЄ

Зустріч міністрів країн-учасниць ОБСЄ: дати та теми

Тридцята за рахунком зустріч Ради міністрів ОБСЄ пройде у Скоп'є (столиця Північної Македонії) 30 листопада - 1 грудня. Засідання відбудеться на запрошення чинного голови ОБСЄ та голови північномакедонського МЗС Буяра Османі у Спортивному центрі імені Бориса Трайковського.

Однією із тем буде російсько-українська війна. Зазначимо, Османі у жовтні відвідував Київ та називав Україну своїм пріоритетом, оскільки тут вирішується майбутнє Європи.

"Коли під загрозою сама основа організації (ОБСЄ - ред.), треба фокусуватися на цьому. І саме це зараз відбувається: російська агресія проти України руйнує основи міжнародного порядку", - говорив він.

Під час першого візиту до Києва на посаді голови ОБСЄ у січні 2023 року Османі заявляв, що Російська Федерація має негайно припинити війну та вивести війська з території України.

Запрошення на зустріч у Скоп'є отримали міністри закордонних справ усіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. Але Україна та ще кілька країн оголосили про бойкот. Причина - участь глави МЗС Росії Сергія Лаврова.

Лавров уперше з початку війни їде на Раду міністрів ОБСЄ

Вперше від початку повномасштабного вторгнення в Україну на зустрічі Ради міністрів ОБСЄ буде міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Днями він назвав умову - якщо Болгарія відкриє повітряний простір для російського урядового літака. Зазначимо, з 26 лютого 2022 року Болгарія як член Євросоюзу закрила небо для авіакомпаній з РФ у зв'язку з ескалацією війни та на знак солідарності з Україною.

"Нас начебто Македонія запросила на Раду міністрів закордонних справ ОБСЄ. Болгарія начебто обіцяла Македонії відчинити свій повітряний простір. Якщо вийде, ми там опинимося", - заявив Лавров.

За його словами, російська сторона нібито отримала кілька запитів щодо двосторонніх зустрічей від західних представників. Лавров пообіцяв зустрітись з усіма. Вчора МЗС Болгарії підтвердило дозвіл.

"Болгарія дала дозвіл на переліт Спеціального авіаційного підрозділу "Росія" через територію повітряного простору Республіки Болгарія для здійснення рейсу з транспортування делегації для участі у міжнародному форумі", - повідомили у МЗС.

Дипломатичний дозвіл носить тимчасовий характер і діятиме протягом 3 годин до та 72 годин після призначеної дати та часу прольоту. Уточнюється, що пропуск надано для участі у зустрічі в Скоп'є і підпадає під виняток із санкційного режиму Євросоюзу щодо Лаврова.

При цьому дозвіл не поширюється на інших членів російської делегації, проти яких запроваджено санкції. Ймовірно, йдеться про представників ЗМІ. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова поскаржилася, що кількох журналістів не допустили до висвітлення Ради міністрів ОБСЄ. Крім того, за її словами, "деякі країни колективного Заходу" нібито намагаються стати на заваді участі делегації з Росії.

Україна бойкотує зустріч: причини та аргументи

Україна висловила подяку Північній Македонії та особисто Буяру Османі, які у 2023 році демонстрували відданість захисту принципів ОБСЄ. Але за участі Лаврова на зустріч у Скоп'є не приїде міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

У заяві українського МЗС йдеться про те, що Москва послідовно руйнує ОБСЄ, зловживаючи правилом консенсусу. Зокрема, блокуючи кандидатуру Естонії на головування у 2024 році. Крім того, Росія понад 500 днів незаконно утримує трьох українських представників ОБСЄ.

"У таких умовах присутність російської делегації на міністерському засіданні на рівні міністра вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну лише посилюватиме кризу, в яку Росія загнала ОБСЄ", - зазначили в МЗС.

Українська сторона закликає працювати над порятунком ОБСЄ від Росії, а не надсилати агресору сигналу про повернення до форм взаємодії, які існували до лютого 2022 року. Попри бойкот Україна залишається відданою принципам ОБСЄ і готова працювати з партнерами над відновленням поваги до Гельсінського заключного акту на основі формули миру президента Володимира Зеленського.

Зазначимо, Гельсінський заключний акт - це документ, у якому, зокрема, закріплені політичні та територіальні підсумки Другої світової війни, а також викладено принципи взаємовідносин між країнами, у тому числі принципи непорушності кордонів та територіальної цілісності.

Хто підтримав український демарш

Солідарність з Україною висловили країни Балтії - міністри закордонних справ Литви, Латвії та Естонії теж не братимуть участі у засіданні у Скоп'є.

"За останні два роки ми стали свідками того, як одна держава-учасниця ОБСЄ активно та жорстоко намагалася знищити іншу. Давайте будемо гранично зрозумілі: агресивна війна та звірства Росії проти її суверенного та мирного сусіда України, грубо порушують міжнародне право, включаючи Статут ООН, і є нападом на ОБСЄ та її основні принципи", - йдеться у спільній заяві.

Країни Балтії засуджують поведінку Росії в ОБСЄ. І звертають увагу, що спочатку Москва блокувала присутність та діяльність ОБСЄ в Україні, потім заблокувала головування Естонії із сфабрикованих причин, а тепер перешкоджає конструктивним рішенням для роботи організації.

"Ми глибоко шкодуємо про рішення дозволити особисту участь міністру закордонних справ Росії С. Лаврову у 30-й сесії СМЗС ОБСЄ у Скоп'є. Це лише надасть Росії ще одну можливість для пропаганди", - йдеться у заяві.

Присутність Лаврова загрожує легітимізацією країни-агресора як законного члена спільноти вільних націй та применшенням жорстокості воєнних злочинів. У той час як необхідне беззастережне припинення агресії Росії, виведення військ з окупованих територій України, відшкодування збитків та повна відповідальність винних у міжнародних злочинах.

"ОБСЄ була створена для побудови європейської безпеки, запобігання конфліктам і збереження миру. А Росія своїми незаконними та звірячими діями знову і знову доводила, що вона не є партнером Європи в галузі безпеки. Фактично, сьогодні Європа потребує безпеки з боку Росії та проти неї, а не разом із нею. Саме тому ми, міністри закордонних справ країн Балтії, вирішили не бути присутніми на зустрічі Ради міністрів ОБСЄ у Скоп'є", - зазначили глави МЗС Литви, Латвії та Естонії.

Естонський міністр Маргус Цахкна розкритикував окремо запрошення Лаврова на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі.

"Лаврову місце під спеціальним трибуналом, а не за столом ОБСЄ", - заявив він і додав, що під час засідання в Скоп'є російська воєнна машина продовжуватиме, не моргнувши оком, вбивати невинних українців та депортувати дітей.

На зустріч їдуть Блінкен та Боррель. Говорити з Лавровим не будуть

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що буде присутній на зустрічі у Скоп'є, оскільки Євросоюз має бути представлений на високому рівні.

"Я маю поїхати на Раду міністрів ОБСЄ, тому що ми є членом ОБСЄ. Ми маємо представити наші погляди та опонувати поглядам Росії", - зазначив він.

Водночас Боррель запевнив, що він не матиме можливості провести переговори з Лавровим, оскільки змушений оперативно повернутися на засідання Європейського оборонного агентства.

"Але я не хочу, щоб місце Євросоюзу було порожнім, тому візьму участь у вечері. Росія представить свою точку зору, але і ми представимо свою. Я не матиму прямих розмов з Лавровим", - пояснив він.

Також стало відомо, що на засідання приїде державний секретар США Ентоні Блінкен. Відповідаючи на запитання щодо можливості зустрічі з Лавровим, представник Держдепу відповів: "Ми цього не очікуємо".

"Ми поважаємо можливість кожної країни приймати рішення про те, чи варто брати їм участь чи ні. Ми вважаємо, що це корисний форум для взаємодії з членами ОБСЄ і тому збираємося відвідати його", - прокоментував він бойкот України та країн Балтії.

Американський чиновник додав, що ОБСЄ є справді важливим інститутом для вирішення політичних питань та питань з прав людини. Тому Блінкен має намір висловити солідарність із іншими країнами-учасницями.

Як Росія блокує роботу ОБСЄ

Однією з тем засідання Скоп'є також буде обрання нового голови ОБСЄ. Як очікувалося, на цій посаді у 2024 році Північну Македонію мала змінити Естонія. Однак Росія та Білорусь наклали вето. Оскільки рішення ухвалюються консенсусом, Естонія не зможе очолити організацію.

Зазначимо, Естонія була єдиним кандидатом від країн Європейського союзу. Вона виявила бажання головувати в ОБСЄ ще у 2020 році, але Москва одразу виступила проти. Напруженість посилилася після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Зокрема постпред Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич називав Естонію "ворожою державою", яка не враховуватиме російські інтереси.

Також після вторгнення Росія заблокувала низку рішень ОБСЄ, а після того, як її делегацію не допустили на сесії у Польщі та Британії, вона відмовилася вносити членські внески. У зв'язку з цим організація шукає способів зберегти можливість повноцінно функціонувати. У травні 2023-го тодішній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто заявляв, що якщо голову не буде обрано, то ОБСЄ може припинити існування.

Згідно з планом, Фінляндія має очолити ОБСЄ у 2025 році. А головування на 2024-й може здобути Мальта, яка вже отримала таку пропозицію через проблеми з обранням Естонії. Відомо, що Росія на одному із засідань у Відні вже блокувала обрання Мальти, але, ймовірно, щоб натиснути та організувати візит Сергія Лаврова.

Мальта сприймається як компромісний варіант, оскільки вона декларує нейтралітет. Хоча й засудила російську агресію проти України та як член Євросоюзу приєдналася до санкцій. Напередодні Постійна рада ОБСЄ рекомендувала офіційно затвердити Мальту головою. За словами Буяра Османі, консенсус у цьому питанні має підтвердитись на Раді міністрів у Скоп'є.