Латинська Америка як ключ до зміцнення позицій України

Про перший за десять років візит голови українського МЗС до Латинської Америки, важливість цього регіону для України у її протистоянні з РФ і що саме Україна може запропонувати латиноамериканським країнам – в колонці для РБК-Україна розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Для успішного контрнаступу Україні потрібні зброя та міжнародна коаліція, яка підтримуватиме нашу боротьбу і не підтримуватиме Росію за будь-якого сценарію. Саме тому українська дипломатія займається постачанням нової зброї від тих країн, які вже почали це робити, і працює з новими країнами, щоб вони почали теж.

У цьому ж ключі ми продовжуємо і свій політичний контрнаступ, зміцнюючи позиції нашої держави на всіх континентах. Зовнішньополітична команда президента Володимира Зеленського відкриває нові можливості та нові горизонти для української держави, бізнесу та громадян. У фокусі наших зусиль країни Глобального Півдня, що набувають принципово нової ваги у світі завдяки економічному зростанню, новим ринкам, інвестиційним можливостям, людському та технологічному потенціалу.

При всій повазі та вдячності до наших союзників, світ не обмежується євроатлантичним простором. Мексика, Бразилія, Індія, Індонезія, Саудівська Аравія, країни АСЕАН, Африканського Союзу і багато інших — це нові потужні гравці, які мають сильні карти та разом з нашими традиційними партнерами формуватимуть світову політику. Чим більше підтримки ми матимемо з боку Глобального Півдня, тим менше у Росії буде важелів тиску, засобів обходу санкцій та можливостей втримати окуповані українські території. Ми звужуємо їм простір для маневру. Російський режим має побачити перед собою тільки один вихід — забратися геть за міжнародно визнані кордони України та сплатити повну ціну за свої злочини проти українців.

Латинська Америка є одним з найбільш перспективних регіонів Глобального Півдня. Країни Латинської Америки дуже близькі до Заходу з точки зору політичних, культурних, релігійних та підприємницьких традицій. Більшість з них є стійкими демократичними державами, які розділяють цінності народовладдя, поважають міжнародне право та світовий порядок, заснований на правилах. Крім того, це одна з найбільш стабільних, мирних та безпечних частин світу. І не забуваймо, що це 33 потенційні голоси в ООН на підтримку українських резолюцій. Завдяки системній роботі, 11-14 латиноамериканських країн стабільно підтримують ініціативи України в ООН, проти голосують лише 2 держави. Більшість країн регіону займають нейтральну позицію, але громадськість переважно симпатизує Україні. А значить, нам є з ким працювати.

Навіть представники традиційно проросійських країн — Болівії, Венесуели, Куби та Сальвадору — утрималися або не голосували за останні резолюції ГА ООН, які визнають Росію агресором та вимагають негайного припинення війни проти нашої держави.

Гватемала стала першою латиноамериканською країною, яка приєдналася до ініційованої МЗС України коаліції за створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України. Це важливий успіх української дипломатії, який запускає інші рішення заради відновлення справедливості для всіх українців.

Президент Гватемали Алехандро Джаматтеї та президент України Володимир Зеленський у Києві, 25 липня 2022 року (фото: president.gov.ua)

З кожною перемогою українських воїнів на фронті, з кожним сильним дипломатичним рішенням все більше країн будуть орієнтуватися на Україну.

Унікальність Латинської Америки полягає у поєднанні потужного природного та економічного потенціалів, а також порівняно високого рівня розвитку та життєвих стандартів. Латинська Америка — це уся гама кліматичних зон, унікальні за різноманітністю та обсягом природні ресурси, сприятливий бізнес-клімат, найвищий після розвинених країн індекс людського розвитку і рівень промислового виробництва.

У 2019 році сукупні запаси базових ресурсів (нафта, газ, вугілля, деревина, залізна руда, уранові руди) Бразилії та Венесуели оцінювались у 36 трильйонів доларів. За цим показником дві латиноамериканські країни поступалися лише Росії (75 трлн дол.) та США (45 трлн дол.).

Нещодавно у Болівії, Аргентині та Перу були відкриті наймасштабніші поклади літію (60% розвіданих світових запасів), який є критично важливим для світової електричної та електронної промисловості. Очікується, що інвестиції у гірничодобувний сектор латиноамериканських країн (у видобуток літію та міді) сягнуть понад 300 млрд дол. у найближче десятиріччя. Держави Латинської Америки у 2021 році (рік виходу світу з коронакризи) мали найбільший у світі приріст ВВП у 6,5% (країни Індо-тихоокеанського регіону – 2,5%, Близького Сходу – 3,6%, Африки – 4,8%).

Латинська Америка — це економічна та політична потуга, що зростає, простір динамічного розвитку. Найвпливовіші міжнародні гравці вже йдуть туди, щоб збільшувати присутність та посилювати економічну співпрацю. Чи може Україна ігнорувати нову зірку Глобального Півдня, цей континент можливостей та його колосальний потенціал? Відповідь очевидна.

Україна має унікальну та комплексну пропозицію для держав Латинської Америки. Перший її елемент — продовольство. Попри те, що більшість латиноамериканських країн є агропромисловими, всі вони потребують продовольства і поки що не захищені від продовольчої кризи. За даними сільськогосподарської та продовольчої організації ООН, дефіцит продовольства в регіоні щорічно становитиме 10% від актуальних потреб.

Україна як надійний партнер та гарант глобальної продовольчої безпеки готова розширяти постачання, повертати втрачені позиції та виходити на нові ринки — там, де ми потрібні.

Друге — високоосвічені кадри. За останні 10-15 років Україна готувала для латиноамериканських країн по 600-700 кваліфікованих фахівців щорічно. Важливо поновити та посилити цей вектор роботи. Українські професіонали у світі — це наша інтелектуальна додана вартість, яка зміцнює співпрацю та авторитет України на міжнародній арені.

Третє — українське технологічне обладнання для стрімкого розвитку латиноамериканських індустрій. Всі континентальні та окремі острівні країни Латинської Америки мають розвинену гірничодобувну галузь, яка потребує обладнання та устаткування. Ми завжди були одними з традиційних постачальників енергетичного обладнання для ГЕС і ТЕС: турбін, трансформаторів, генераторів. Україна повертатиме свої позиції на цих ринках та розширюватиме номенклатуру постачань. Це буде основою взаємовигідного партнерства, яке економічно посилює Україну і наших латиноамериканських колег.

І це не єдині можливі галузі співпраці. В окремих сегментах деякі країни регіону володіють власними найпередовішими технологіями, зокрема, в ядерній енергетиці, глибоководному видобутку вуглеводнів, інформатизації банківської сфери. Низка країн приділяє увагу прискореному розвитку наукомістких галузей, де співпрацю з нами також радо вітають: космічній, авіабудівній, суднобудівній, автомобілебудівній, виробництву медичного обладнання та інструментів.

Четверте — більшість країн Латинської Америки цікавить наш досвід та досягнення світового рівня у цифровізації, кібербезпеці, IT та у креативних індустріях.

Важливо пам’ятати, що Україна експортує не лише товари та технології. Ми експортуємо безпеку, впевненість, прогнозованість, максимальну прозорість та довіру, а також привабливу візію нового світопорядку, яку українці захищають зі зброєю в руках.

Українській економіці необхідні нові інвестиції, а українським експортерам — нові ринки та всебічна підтримка з боку держави, щоб закріпитися у перспективних країнах Латинської Америки. Сприяння українському бізнесу за кордоном є першочерговим пріоритетом МЗС, адже це податкові надходження до українського бюджету — гроші для наших захисників, відновлення інфраструктури, зміцнення соціальної сфери та відбудови України.

Наша співпраця не починається з чистого аркушу. Україну та держави Латинської Америки та Карибського басейну пов’язують давні зв’язки. Чимало славетних постатей країн регіону від Мексики до Чилі були вихідцями з України: від поетів та музикантів до інженерів, лікарів, правозахисників, дипломатів, військових і державних діячів.

Видатний український художник Віктор Арнаутов був приятелем всесвітньовідомого мексиканця Дієго Рівери, з яким вони створили чимало муралів у Мексиці та США. Поетичний олімп Бразилії підкорила українка з Вінниччини Кларіса Ліспектор, а найбільш знаного фольклорного музиканта Аргентини звати Чанго Спасюк. Українець Іван Фрід, знаний в Колумбії як Хуан Фрід (Juan Friede) є найбільш авторитетним у світі дослідником доколумбової історії Колумбії та був найбільш шанованим правозахисником корінних народів цієї країни. Одесит Ісак Ліпшиц, який у 1936 році емігрував у США та змінив ім’я на Джон Віктор Мурра (John Victor Murra) став найбільш видатним антропологом Перу – дослідником імперії Інків, який фактично відкрив світові їхню культуру та самобутній устрій.

Дмитро Кулеба з головою МЗС Гватемали Маріо Букаро Флорес (фото: twitter.com/DmytroKuleba)

На двох постатях з нашого спільного минулого варто зупинитися окремо. Вони не лише стали легендами Латинської Америки, але і проявили український дух боротьби за свободу та справедливість проти утисків та гноблення.

Це аргентинський дипломат Роберто Козак та перуанський військовий, полковник війська Симона Болíвара Михайло Скибицький.

Роберто Козака на американському континенті називають "чилійським Оскаром Шиндлером". Він працював у місії Міжнародного Комітету європейської міграції (нині Міжнародна організація з міграції) у Чилі під час військової диктатури. За час своєї роботи в Чилі він врятував від смерті у концтаборах військового режиму понад 30 тисяч чилійців включно з майбутньою двічі Президенткою Чилі, першою керівницею ООН Жінки, Верховною комісаркою ООН з прав людини Мішель Бачелет та її матір’ю.

Михайло Карлович Скибицький, знаний у Південній Америці як Мігель Рóла, отримавши у Петербурзі освіту військового інженера, у 1824 році прибув до Венесуели, вступив добровольцем у військо Симона Болíвара і боровся за незалежність сучасних Венесуели, Еквадору, Колумбії, Панами та Перу. Він був нагороджений особисто Симоном Болíваром першою військовою нагородою незалежного Перу "Медаллю Визволителя" за доблесть у вирішальній битві проти колоніальних військ Іспанії – битві при Аякýчо, 200-річчя якої відзначатиметься 9 грудня наступного року. Він також був одним з натхненників проголошення незалежності Республіки Венесуела. На доручення її першого президента Хосе-Антоніо Пáеса виходець з України зробив перший інженерний розрахунок будівництва Панамського каналу.

Тож наші зв’язки з латиноамериканськими партнерами сягають часів їхніх визвольних змагань. Але треба системно працювати, щоб цей український слід цінували та враховували в регіоні.

Ми робимо все, щоб попереду українських підприємців йшли українські дипломати. Щоб посилити вплив України у світі та зміцнити нашу економіку, українські дипломати наново відкривають континенти та повертають втрачені позиції. Україна буде втілювати глобальну зовнішню політику, гідну нашої держави, досягнень та потенціалу наших людей.

Я пишу ці рядки з потягу в дорозі до Гватемали. Там на запрошення мого колеги Маріо Букаро Флореса я візьму участь в Раді міністрів Асоціації Карибських держав.

Ця подорож історична з трьох причин. Перший в історії візит міністра закордонних справ України до Гватемали. Перша в історії участь в Раді міністрів АКД. Перший за десять років візит глави МЗС України до Латинської Америки.

МЗС нині завершує роботу над Латиноамериканською стратегією. Це буде важливий документ, який задасть основні параметри роботи з регіоном. Попередні Азійська та Африканська стратегії МЗС вже довели свою ефективність. Ми повернули ці два регіони на зовнішньополітичну мапу України і тепер починаємо предметно займатися на всіх рівнях третім, Латинською Америкою. Це початок великого шляху, результатом якого стане принципово новий рівень співпраці з країнами у цій важливій частині світу.