Сьогодні, 4 квітня 2023 року, Фінляндія вступила до НАТО. Північноатлантичний альянс вперше за 19 років розширився на схід, причому з моменту подачі заявки пройшло менше року.
Про те, як їй вдалося в стислий термін стати 31-м членом НАТО і чи зможе наша країна скористатися прецедентом, - у матеріалі РБК-Україна.
Міністр закордонних справ Пекка Хаавісто у другій половині дня підписав документ про приєднання до альянсу. Він назвав цей момент історичним. За його словами, приблизно в цей же час Туреччина згідно з процедурою передала рішення про ратифікацію держсекретарю США Ентоні Блінкену.
Зазначимо, як очікується, о 16:30 за київським часом біля штаб-квартири у Брюсcелі піднімуть прапор Фінляндії. Потім ще відбудеться прес-конференція генсека Єнса Столтенберга з фінським президентом Саулі Ніїністьо.
Столтенберг уже прокоментував вступ Фінляндії.
"(Президент Росії, - ред.) Путін хотів закрити двері в НАТО, але у відповідь отримав інше. Наші двері відчинені", - зазначив він.
Фото: заява президента Фінляндії про вступ до НАТО (twitter.com/niinisto)
У своїй заяві фінська сторона наголошує на тому, що її членство в НАТО не спрямоване проти третіх країн.
"Фінляндія - стабільна і передбачувана Північна країна, яка прагне мирного вирішення суперечок... Водночас ясно, що найзначніший внесок у колективне стримування та оборону буде будуватися на безпеці нашої власної території", - йдеться у документі.
Окремо наголошується, що членство Фінляндії в НАТО є неповним без Швеції, тому союзники мають докласти зусиль для якнайшвидшого її прийняття.
Багато років Фінляндія дотримувалася політики вимушеного нейтралітету. Вона була обумовлена поразкою у Другій світовій війні та низкою угод з СРСР. Згодом навіть виник окремий термін - "фінляндизація". Його використовують щодо тих країн, які змушені орієнтуватися на інтереси більш могутньої сусідньої держави.
За умовами Паризького мирного договору від 1947 Фінляндія передала СРСР області Петсамо, Салла, Кольський перешийок і зобов'язалася виплатити репарації. Окремим документом закріплювалося обмеження збройних сил. Зовнішня політика у повоєнний час мала враховувати інтереси Радянського Союзу. У зв'язку з цим Фінляндія відмовилася від плану Маршалла та підписала договір про дружбу з Москвою.
Країна зберегла незалежність, ринкову економіку та демократію, але по-справжньому самостійною стала лише після розпаду СРСР. Завдяки високому рівню життя та економіки вступила до Євросоюзу вже у 1995 році.
Зближення з НАТО розпочалося у 1990-х роках з участі у програмі "Партнерство заради миру" та впровадження стандартів. 1995-го фінські війська приєдналися до сил НАТО в Боснії та Герцеговині, з 1999-го - у Косово. У 2002-2021 роках Фінляндія входила до складу західної коаліції в Афганістані.
У 2008 році приєдналася до Сил швидкого реагування НАТО. Потім стала партнером Програми розширених можливостей НАТО, запущеної у 2014 році.
На тлі повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 році серед фінів зросла підтримка вступу до НАТО. У травні Фінляндія разом із Швецією подали заявки на вступ, і вже 5 липня у Брюсселі було підписано відповідні протоколи. Тут варто зазначити, що рівень сумісності цих країн з альянсом настільки високий, що раніше в НАТО жартома говорили, якщо Фінляндія та Швеція в середу подадуть заявки, то їх приймуть не пізніше п'ятниці до обіду.
Вже до середини осені парламенти багатьох країн-учасниць НАТО ратифікували протоколи. Однак Угорщина та Туреччина зробили це лише 31 березня 2023 року. І досі не ратифікували шведську заявку. Формально угорська сторона пояснювала затримку дебатами в парламенті щодо Фінляндії. Туреччина дала добро після того, як Гельсінкі "зробили конкретні кроки для виконання умов меморандуму" про співпрацю у боротьбі проти Робочої партії Курдистану та її відгалужень.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що Туреччина та Угорщина до певної міри загальмували євроатлантичну інтеграцію Фінляндії. Оскільки вона могла стати членом НАТО ще минулого року.
"Але їй таки вдалося досить швидко набути членства в НАТО. Чому так вийшло? Це, безумовно, наслідок російського вторгнення в Україну. Саме тому і Фінляндія, і Швеція захотіли під парасольку НАТО. Усі країни, які межують з Росією, зазнали великих ризиків з її боку. Це парадокс, що (президент Росії - ред.) Путін не хотів розширення НАТО, але саме його війна призвела до зворотного ефекту", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Зі вступом Фінляндії до НАТО російська сторона отримала додаткові 1 340 км загального кордону з Північноатлантичним альянсом. Тобто можна сказати, що Москва за рік досягла прямо протилежного ефекту. Оскільки однією з причин війни проти України називалося запобігання розширенню НАТО на схід.
Як зазначає український Центр стратегічних комунікацій, саме російська агресія проти України переконала Фінляндію, що в умовах сусідства з РФ слід покладатися лише на колективну безпеку.
Крім того, в центрі окремо звертають увагу на те, що членство Фінляндії в НАТО зробить Росію вразливішою, ніж майбутній вступ України - альянс наближається до Санкт-Петербурга і баз Північного і Балтійського флотів.
Цікаво, що з боку Росії немає особливих різких заяв. Мабуть тому, що Володимир Путін визнав геополітичну поразку в цьому питанні ще влітку 2022 року. Тоді він заявив, що у нього немає проблем із вступом Швеції та Фінляндії до НАТО. І лише зазначив, що дзеркально реагуватиме на збільшення військової інфраструктури.
Сьогодні міністр оборони Сергій Шойгу наголосив, що вступ Фінляндії створює ризики суттєвого ризику конфлікту, але не вплине на перебіг російсько-української війни.
Офіційний вступ Фінляндії відбувається на тлі іншої події. Вперше за кілька років у Брюсселі пройде засідання комісії Україна - НАТО. І вперше з 2017 року у ній візьме участь міністр закордонних справ. Як заявили в МЗС, Дмитро Кулеба проведе важливі переговори у контексті підготовки до саміту у Вільнюсі, обговорить нові постачання озброєнь та виробництво боєприпасів.
Зазначимо, до цього засідання комісії неодноразово блокувала Угорщина. Будапешт хоче добитися від України поступок у законах про мову та освіту, оскільки вважає, що вони порушують права угорської меншини.
Напередодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що міністри закордонних справ обговорять початок багаторічної програми для України. Щоб забезпечити її оборону та запобігти збройній агресії в майбутньому. За даними Bloomberg, може йтися про додаткові 500 млн євро на рік від союзників.
Щодо перспектив вступу України, то тут позиція альянсу не змінилася. За словами Столтенберга, зараз є консенсус у тому, що рано чи пізно вона приєднається до НАТО. Проте без перемоги у російсько-українській війні "у цьому не буде сенсу".
"Першим та найневідкладнішим кроком для союзників Києва є підтримка та подальше посилення військової, летальної, нелетальної та економічної підтримки України", - заявив він напередодні.
Американське видання Financial Times пише , що у Брюсселі також обговорять підвищення оперативної сумісності між українською армією та силами НАТО, а також прискорення переходу від радянських озброєнь до західних. Проте щодо євроатлантичної інтеграції Києва офіційних кроків не планується.
"Ця (українська, - ред.) заявка лежить на столі, і ми просто ігноруємо її. Членство не може бути не варіантом прямо зараз. Але ми можемо вжити конкретних дій, щоб показати, що ми віримо в це у довгостроковій перспективі", - відзначив один із дипломатів.
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що до перемоги у війні не варто розраховувати на вступ до НАТО. Військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко впевнений, що лише після цього наша країна може приєднатися до НАТО. До закінчення війни шансів немає, причому на його думку, мається на увазі повернення до кордонів станом на 1991 рік.
Політолог Володимир Фесенко зазначає, що фінський прецедент може стати дуже значущим для України. До цього Україна йшла традиційним шляхом, намагаючись отримати План дій щодо членства в НАТО. Тепер перехід на натовські стандарти може прискорити вступ, і Україна здатна скористатися досвідом Фінляндії.
"Але з високою ймовірністю не сьогодні, а тільки після закінчення війни. Поки війна триває, нам не будуть давати членства за будь-якою процедурою - за традиційною з перехідним періодом або прискореною шляхом. Тому що це означає набрання чинності ст. 5 про колективний захист, а в умовах війни - це надто ризиковано. Ми бачимо, що США та НАТО уникають прямого воєнного зіткнення з Росією. Тому в умовах війни - це неможливо", - додав він.
На його думку, вікно можливостей для України з'явиться, навіть якщо результат війни буде відносно переможним. Тобто якщо не буде повного звільнення окупованих територій. Як варіант, НАТО могло б прийняти Україну, але без поширення ст. 5 на них. З одного боку, це стимулювало б Київ погодитись на якийсь проміжний варіант, а з іншого - дало б гарантії безпеки від вторгнення Росії надалі.
Але що справді може прискорити вступ України до НАТО, то це потенціал української армії, яка є однією з найбоєздатніших у світі і вже довела, що може стримати російську агресію. Хоча і тут потрібно залишатися реалістами - це не станеться автоматично, а деякі країни можуть блокувати процес, боячись прямого зіткнення з Росією. Тому вже зараз треба готувати тактику подолання можливих перешкод. У тому числі із залученням США та інших впливових союзників.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.