Зима – то не дуже добре не тільки для людини, а й для робота. Тим більше такого простенького, як автомобільний круїз-контроль. Автожурналісти rbc.ua розбиралися, чи варто користуватись цією системою у зимову пору.
Про важливі нюанси користування круїз-контролем взимку читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали видань Autocentre і AutoBild.
Круїз-контроль – це з інженерної точки зору система автоматичного підтримання заданої швидкості. Є ще не менш "народне" поняття адаптивного круїз-контролю (АСС), але про нього ми сьогодні говорити не будемо – достатньо того, що він базується на звичайному "круїзі", а значить, у справжніх зимових умовах не менш сумнівний.
Для початку маленьке пояснення, як працює ця система – так буде простіше зрозуміти її зимові особливості. Коли водій задає машині бажану швидкість, електроніка починає постійно порівнювати її з реальною швидкістю, обробляючи інформацію від датчиків. Коли швидкість менша за потрібну, головний модуль дає команду на збільшення обертів двигуна – аж доки заданий і реальний параметр не зрівняються. Коли швидкість більша, двигун отримує команду на зниження обертів мотора.
Ось власне і все. Гальмами круїз-контроль не користується, за зчепленням коліс з дорогою не слідкує, передачі на "механіці" не перемикає. Але на машині з автоматичною трансмісією передача перемкнеться сама, коли коробка зрозуміє, що оберти мотора не відповідають швидкості руху.
Чому власне, ми говоримо про зимові обмеження щодо користування цією зручною і корисною функцією? Тому що саме в холодний сезон покриття шляхів часто буває слизьким, причому іноді змінює свій стан геть несподівано. Тобто в будь-який момент круїз-контроль може проявити один з своїх недоліків:
Система не враховує обстановку. Якщо асфальт під колесами стає слизьким, водій помічає це за реакцією машини на акселератор і педаль гальм. А круїз-контроль зворотній зв’язок від дороги не сприймає, і поки водій помітить це, зреагує і перенесе ноги на педалі, машина може піти у занос чи здійснити іншу небажану еволюцію;
Водій втрачає пильність. Коли машина тримає швидкість сама, водій послаблює увагу, підсвідомо перекладаючи на машину частку відповідальності за динаміку, приймає більш вільну позу. Відтак, на реакцію йому буде потрібен додатковий час – при тому що саме взимку обстановка на дорозі змінюється часто і суттєво (туман, сніговий шквал, ожеледь, шар снігу чи води, низка крутих поворотів, гальмування машин попереду тощо);
Конфлікт систем. На зимовій дорозі в окремих випадках можливий так званий конфлікт систем. Коли, наприклад, одне з коліс почне прослизати, система стабілізації спробує скорегувати курс, підгальмовуючи одне-два колеса, але "круїз" буде цьому опиратись, додаючи обертів. Подібне змагання легко може закінчитись втратою машиною стабільності, на яке водій не факт що зреагує. Автовиробники намагаються передбачити такі ситуації, але алгоритми роботи електронних помічників для таких складних умов не завжди бувають вдалими.
Якою б не була погода, хай навіть ідеальною з усіх точок зору, стовідсотково довірятись круїзу (як і іншим електронним помічникам) не варто. І тим більше не варто, коли дорожнє покриття сумнівне з точки зору безпеки, як це буває взимку. Відтак, при активованому "круїзі" вийде, що замість підсилити акуратність водій додає собі ризиків. Одне слово, вмикайте систему автоматичного підтримання швидкості тільки тоді, коли температура, стан атмосфери і трафік на дорозі вселяють повну упевненість.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, чим заправляти машини з американського ринку.