За крок до ухвалення. Як у Раді працюють над законом про мобілізацію і коли чекати на рішення

При підготовці матеріалу були використані наступні джерела: текст законопроєкту №10449, офіційні заяви президента України Володимира Зеленського, спікера парламенту Руслана Стефанчука, коментарі членів Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

Зміст:

• Зміна мобілізаційних правил. Хронологія роботи над новим законом
• Коли може відбутися голосування за законопроєкт про мобілізацію
• Хто матиме право на відстрочку
• Чи будуть повістки онлайн та е-кабінет військовозобов'язаного
• Які обмеження готують ухилянтам
• Військовий облік українців за кордоном

Зміна мобілізаційних правил. Хронологія роботи над новим законом

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні триває загальна мобілізація військовозобов'язаних. Чинні закони, які регулюють порядок її проведення, не враховують реалій, адже були ухвалені задовго до великої війни. Так пояснював необхідність мобілізаційних нововведень президент Володимир Зеленський.

Перша спроба удосконалити процедуру мобілізації, військового обліку та інших питань проходження військової служби відбулася наприкінці минулого року. 25 грудня 2023 Кабмін вніс на розгляд парламенту відповідний законопроєкт, який врешті було відкликано через хвилю критику.

Другий варіант нового закону про мобілізацію внесли в Раду 30 січня 2024, а вже 7 лютого нардепи ухвалили його в першому читанні. Проте й цей законопроєкт містив багато суперечливих положень, про що свідчили численні поправки від парламентарів.

Загалом надійшло понад 4,2 тис. поправок, які Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглядав протягом лютого-березня.

Найбільш дискусійними виявилися положення закону щодо запровадження електронного кабінету військовозобов'язаного та надсилання в нього повісток онлайн, можливість блокування банківських рахунків громадян, які ухиляються від мобілізації, питання відстрочки для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю.

Також у законі містяться норми щодо:

• можливої демобілізації після 36 місяців служби;
• бронювання від мобілізації залежно від рівня зарплати та сплати податків;
• обов'язку завжди мати при собі військово-обліковий документ;
• залучення поліції при оповіщенні громадян працівниками ТЦК.

В процесі роботи Комітету над правками низку положень законопроєкту було скасовано чи змінено. Депутати озвучили деякі з підтриманих та відхилених норм, про що йтиметься нижче.

Коли може відбутися голосування за законопроєкт про мобілізацію

Наприкінці березня представник профільного Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський повідомив про завершення опрацювання всіх поправок Комітетом, але для деяких питань ще не були сформульовані точні визначення. Також законопроєкт мав пройти голосування всередині Комітету.

3 квітня спікер Верховної ради Руслан Стефанчук розповів про підготовку порівняльної таблиці до другого читання, а також висловив сподівання, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні.

Станом на п'ятницю, 5 квітня, в картці законопроєкту на сайті ВР не було жодних оновлень щодо статусу проходження документа.

При цьому секретар в комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі РБК-Україна зазначав, що попередньо в Раді планують розглянути законопроєкт 10 квітня. Однак, за його словами, Комітет ще не ухвалив висновок.

Хто матиме право на відстрочку

У процесі роботи над поправками до законопроєкту профільний комітет врегулював питання відстрочки від мобілізації, зокрема для військовозобов'язаних, які доглядають за особами з інвалідністю, та здобувачів освіти.

Доглядачі осіб з інвалідністю

Нардепи прагнуть унормувати питання відстрочки, щоб перекрити "лазівку", коли доглядачами особи з інвалідністю оформляють кількох людей.

В новому законопроєкті прописано, що в особи з інвалідністю І та II групи має бути лише один доглядач – член сім’ї першого ступеню споріднення.

Як розповів Федір Веніславський, після опрацювання поправок у фінальному проєкті закону буде зазначено, що відстрочку від мобілізації матимуть особи, у кого є:

• дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності;
• дружина (чоловік) має III групу інвалідності, що встановлена внаслідок відсутності кінцівок, одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини (дітей);
• один зі своїх батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з-поміж військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
• для членів сімʼї другого ступеню споріднення з особою з інвалідністю I або II групи, які зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за відсутності членів сім'ї першого ступеню споріднення чи їх неможливості здійснювати догляд внаслідок того, що вони самі потребують догляду).

Студенти

Мобілізувати не будуть студентів, які навчаються на денній формі й здобувають послідовну освіту.

Також відстрочку матимуть аспіранти та докторанти як на бюджетній, так і на контрактній формі навчання. Зазначимо, в початковому варіанті законопроєкту, аспірантів-контрактників хотіли позбавити відстрочки.

При цьому Міністерство освіти буде проводити перевірку, чи людина реально здобуває науковий ступінь.

До того ж здобуття паралельної освіти – тобто другої, третьої вищої, різнопрофільних – не надаватиме права на відстрочку.

Чи будуть повістки онлайн та е-кабінет військовозобов'язаного

В початковому варіанті законопроєкту було положення про те, що повістка може бути надіслана через електронний кабінет призовника.

Проте під час розгляду поправок від цієї норми відмовилися, як і від обов'язкової реєстрації е-кабінету.

Реєстрація електронного кабінету буде правом українців, але не обов'язком. Його функціонал дозволить військовозобов'язаному оновляти свої дані онлайн без фізичного відвідування ТЦК. Але будуть доступні й інші варіанти: прийти особисто в ТЦК чи до ЦНАПу.

Відомо, що в новому законі можуть бути прописані терміни для уточнення особистих даних військовозобов'язаного. Як раніше зазначав представник Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, громадян зобов'яжуть оновити дані упродовж 60 днів із моменту набуття чинності законом.

Варто зазначити, що 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав окремий закон щодо запуску цифрових облікових документів з удосконаленням електронного Реєстру призовників "Оберіг".

Саме на його базі запустять е-кабінет військовозобов'язаного (орієнтовно в II кварталі 2024), з'явиться можливість видачі електронних військових квитків, та оформлення статусу УБД онлайн.

Які обмеження готують ухилянтам

У проєкті закону, який пройшов перше читання, значилося, що для ухилянтів від мобілізації будуть запроваджені жорсткі обмеження. Зокрема, обмеження у праві керування транспортними засобами, накладення арешту на кошти та інші цінності, обмеження права виїзду за кордон.

Однак процесі опрацювання поправок профільний Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив норму, щодо блокування рахунків громадян.

Це положення називали одним із найсуперечливіших, яке б викликало паніку у суспільстві.

Також із законопроєкту вилучили норму щодо обмеження права виїзду за кордон ухилянтів, адже ця заборона вже регулюється чинним законодавством.

Норма щодо обмеження керування транспортними засобами у фінальному проєкті закону залишається під питанням.

За словами нардепа Федора Веніславського, спочатку Комітет схилявся до того, щоб залишити на розгляд Ради лише пункт щодо обмеження права на керування транспортним засобом. Але вже під час розгляду самих поправок фактично "відпали" чи не усі перелічені обмеження.

"Тому до цього питання ми маємо повернутись додатково, щоби певні обмеження все-таки зберегти і повністю не поламати концепцію законопроєкту", – казав Веніславський.

У Раді зазначали, що відповідальність за ухиляння від призову може бути посилена, але це питання правоохоронного Комітету ВРУ. Посилення санкцій у Кодексі про адміністративні правопорушення за невиконання обов'язку щодо мобілізації розглядатимуть, коли буде ухвалений фінальний варіант законопроєкту.

Військовий облік українців за кордоном

Низка правил у новому законі про мобілізацію стосуватиметься громадян України, які перебувають за кордоном.

У Раді зазначають, що повісток вони не будуть отримувати, проте надання війсково-облікового документа буде обов'язковим при оформленні нового закордонного паспорта.

При цьому Комітет ВР відхилив норму про те, щоб заборонити надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо в них немає військово-облікових документів.

Раніше Федір Веніславський розповів, що особам за кордоном надаватиметься дистанційна можливість через засоби або телефонного зв'язку, або через електронний кабінет отримати відповідний військово-обліковий документ або уточнити свої дані.