З’явившись понад 16 років тому як експериментальна валюта, біткоїн у 2021 році отримав визнання в якості найприбутковішого інвестиційного активу десятиліття. Це сталося після його стрімкого зростання до 60 тисяч доларів, коли біткоїн продемонстрував середньорічну дохідність у 230%. Однак відтоді біткоїн зазнав чимало злетів і падінь – як у вартості, так і у ставленні держав і суспільства до нього.
Яким був цей шлях та чи можна легально користуватися біткоїном в Україні, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.
Зміст:
На сьогодні близько 15 країн повністю заборонили використання біткоїна та інших криптовалют. Зокрема, Китай у 2021 році заборонив майнінг біткоїна, а цьогоріч прирівняв транзакції з криптовалютою до методів відмивання грошей. Ще 40 країн запровадили значні обмеження на використання криптовалюти, серед яких – Індія та Туреччина.
Водночас є держави, які частково або повністю визнають біткоїн як платіжний інструмент. У США, Швейцарії, Японії та Панамі законодавство частково регулює використання біткоїна. А Сальвадор у 2021 році став першою країною у світі, яка визнала біткоїн законним платіжним засобом. У 2022 році аналогічне рішення ухвалила Центральноафриканська Республіка, але вже рік по тому скасувала його через високий рівень бідності і проблеми з доступом до електроенергії та інтернету.
Біткоїн (Bitcoin) був розроблений як перша у світі децентралізована цифрова валюта у далекому 2009 році, хоча процес створення криптовалюти почався ще за рік до цього. Авторство винаходу приписують такому собі анонімному японському програмісту Сатоші Накамото. Проте це, скоріш за все, псевдонім, під яким ховається одна або кілька осіб.
У тому ж році опубілкували документ під назвою "Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System". У ньому було описано ідею нової платіжної системи, яка базується на технології блокчейн. Блокчейн (blockchain) – це децентралізована цифрова система для запису та зберігання інформації. Вона дозволяє зберігати та передавати інформацію без посередників, таких як банки чи державні органи.
Уявіть собі цифровий журнал, у якому записані всі транзакції. Цей журнал зберігається на тисячах комп’ютерів по всьому світу одночасно. Кожна транзакція додається в блок. Наприклад, одна людина переказує іншій 10 монет, а потім отримує назад 5. Інформація про ці операції записується в блок і зберігається на всіх комп’ютерах мережі. Коли відбувається нова транзакція, дані попередніх об’єднуються в блок, який отримує унікальний код – хеш. Наступні операції додаються у новий блок, що пов’язується з попереднім, створюючи ланцюг – блокчейн.
Спроба змінити дані в одному блоці порушує весь ланцюг. Інші учасники одразу помічають це, адже кожен має копію блокчейна. Завдяки такій децентралізації, підробити інформацію практично неможливо. Блокчейн – це як цифрова бухгалтерська книга, де всі транзакції захищені і доступні для перевірки.
Блокчейн виявився настільки універсальною технологією, що сьогодні його використовують у багатьох галузях. Зокрема, у медицині блокчейн дозволяє зберігання даних пацієнтів із доступом лише для уповноважених осіб. А у швейцарському місті Цуг, відомому як криптодолина, у 2018 році проводилися місцеві вибори на основі блокчейну. Це був пілотний проєкт, під час якого мешканці використовували цифрові ID для голосування з різних муніципальних питань.
У січні 2009 року був запущений перший блок у мережі біткоїна, відомий як генезис-блок (Block 0). На цьому блоці була записана фраза: "Канцлер на межі другого порятунку банків". Це був заголовок статті в британській газеті The Times, яка підкреслювала економічну кризу того часу. Через кілька днів Сатоші Накамото здійснив першу транзакцію: він відправив 10 біткоїнів програмісту Халу Фінні.
Спочатку біткоїн використовувався більше як експериментальна валюта для тестування технології блокчейн, а не як фінансовий інструмент для широкого використання. В перші місяці його вартість була меншою за цент, але з часом, із зростанням уваги до нього, його ціна почала стрімко рости.
У 2010 році біткоїн вперше був використаний для реальної транзакції: програміст Ласло Гейніц купив дві піци за 10 тисяч біткоїнів. На той момент угода була оцінена приблизно в 41 долар. Однак, за даними обмінної платформи Coinbase станом на 4 грудня, ці ж 10 тисяч біткоїнів зараз коштують понад 950 мільйонів доларів. Якщо б Гейніц зберіг цю кількість криптовалюти, він сьогодні став би майже доларовим мільярдером.
У перші три роки свого існування біткоїн здебільшого використовувався ентузіастами криптографії та програмістами. Середній курс біткоїна тоді становив 5-8 доларів. Переломний момент настав у 2013 році, коли ціна біткоїна вперше перетнула позначку у 100 доларів США. Наприкінці того ж року його вартість зросла в десять разів, перевищивши тисячу доларів, однак незабаром відбувся відкат до 700-800 доларів, і цей рівень утримувався протягом кількох років.
У той період чимало економістів та аналітиків висловлювали скепсис щодо біткоїна, вважаючи криптовалюту бульбашкою, яка рано чи пізно лусне. Проте з 2017 року біткоїн почав стійке зростання. Хоча ця цифрова валюта, як і всі криптовалюти, мала дуже високу волатильність, у довгостроковій перспективі біткоїн демонстрував стабільний ріст.
У листопаді 2024 року біткоїн досяг історичного максимуму, мало не пробивши позначку в 100 тисяч доларів. Такий карколомний стрибок експерти пов’язують з перемогою на президентських виборах у США Дональда Трампа. Він раніше обіцяв зробити Сполучені Штати світовим лідером у галузі криптовалют, а також почати формувати державні резерви в біткоїнах. На початку листопада біткоїн коштував близько 69–70 тис. доларів, а наприкінці місяця досяг позначки у понад 98 тисяч. Проте станом на 4 грудня курс криптовалюти скоригувався і зупинився на рівні трохи більше ніж 95 тис. доларів.
“Досі залишаються скептики в Україні та світі, які кажуть, що біткоїн – це бульбашка. Наприклад, за їхніми словами, якщо адміністрація в США зміниться і хтось заявить, що криптовалюта не потрібна, це може спричинити спад. Але зараз навіть якщо Трамп змінить риторику на негативну, це лише тимчасово сповільнить ринок. На мою думку, 100 тис. доларів – це точка, де багато інвесторів можуть почати фіксувати прибуток. Оскільки з початку року біткоїн зріс більш ніж удвічі – з 42 тисяч до майже 100 тис. доларів. Ті, хто купував раніше, зараз активно фіксують свої доходи. Чи буде корекція? Зараз говорити зарано”, – прокоментував РБК-Україна фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Він звертає увагу, що за рік ринок біткоїна зріс на 124,5%. Але ця цифра не остаточна, адже в грудні криптовалюта може як вирости, так і втратити позиції. Він підкреслює, що зростання було підкріплене не лише обіцянками Трампа, а й реальними грошима. Значний приплив коштів забезпечили спотові та ф'ючерсні інвестиції в біткоїн, а також криптовалютні ETF-фонди, в які вкладали інвестори.
За словами співрозмовника видання, ще одним вагомими інструментом прибутковості біткоїна залишається майнінг. Для створення нового блоку у блокчейні потрібно знайти його унікальний код (хеш), вирішивши складну математичну задачу. Цей процес називається майнінгом, а ті, хто займається – майнерами. Майнери, які знаходять правильний хеш, отримують винагороду у вигляді біткоїнів.
“Щодо майнінгу – він залишається прибутковим. Собівартість майнінгу залежить від вартості електроенергії. Наприклад, у Китаї, де є гідроелектростанції, собівартість може бути дуже низькою. У Норвегії, де електроенергія дорога, майнінг дорожчий. У будь-якому разі, більшість майнерів зараз у плюсі, навіть з урахуванням зниження премій за майнінг. Поточна ціна біткоїна – 95 тис. доларів, і це покриває витрати майнерів з прибутком”, – пояснює Шевчишин.
Водночас в Україні, через війну та зростання тарифів на електроенергію, майнінг біткоїна стає значно менш вигідним. Регулярні відключення світла та висока вартість енергії ускладнюють окупність інвестицій в обладнання. Проте, за словами Шевчишина, за наявності альтернативних джерел живлення чи електроенергії за пільговими тарифами навіть у таких умовах майнери можуть отримати прибуток.
Біткоїн, попри свою інноваційність і високий потенціал прибутковості, неодноразово опинявся в центрі гучних скандалів. Його анонімність і децентралізованість, які вважаються перевагами криптовалюти, водночас відкрили можливості для зловживань. Це стало підставою для деяких країн обмежити чи заборонити вільний обіг біткоїна.
Одним із перших і найвідоміших скандалів став випадок із платформою Silk Road у 2013 році. Цей анонімний маркетплейс у даркнеті використовував біткоїн як платіжний засіб для торгівлі наркотиками, зброєю та іншими нелегальними товарами. Silk Road, по суті, був онлайн-ринком на зразок eBay чи Amazon, але з незаконною спеціалізацією. У 2013 році ФБР заарештувало засновника Silk Road Росса Ульбріхта, якого згодом засудили до довічного ув’язнення. Агентам вдалося вилучити 144 тисячі біткоїнів із гаманця платформи – на той час їхня вартість становила 28,5 млн доларів, а сьогодні вони оцінюються в понад 4 мільярди доларів. Цей випадок викликав у США масштабну дискусію про можливість використання біткоїна у незаконних операціях.
Наступного року стався ще один великий удар по репутації криптоіндустрії. У лютому 2014 року японська біржа Mt. Gox, яка обробляла понад 70% усіх транзакцій біткоїна, заявила про банкрутство. Причиною став хакерський злом системи захисту біржі, через що зникли 850 тисяч біткоїнів, на той момент еквівалентних 450 мільйонам доларів. Хоча пізніше вдалося знайти 200 тисяч біткоїнів, 650 тисяч залишаються втраченими. Крах Mt. Gox серйозно похитнув довіру до криптовалют і поставив питання про необхідність посилення безпеки.
Серед “свіжих” криптоскандалів варто згадати банкрутство біржі FTX. За короткий час FTX, яку заснували у 2019 році, стала однією з найбільших криптовалютних бірж у світі. На піку свого розвитку FTX посіла друге місце за обсягами торгівлі після криптобіржі Binance, обробляючи мільярди доларів щоденних транзакцій. Проте FTX почала незаконно використовувати кошти своїх клієнтів для фінансування високоризикованих інвестицій своєї сестринської компанії Alameda Research. Коли ці інвестиції провалилися, клієнти FTX просто втратили свої гроші.
Значна частина активів FTX була прив’язана до її внутрішнього токена FTT. У листопаді 2022 року з’ясувалося, що FTX не мала достатньо коштів для виконання зобов’язань перед клієнтами. За декілька днів користувачі вивели з біржі понад 6 мільярдів доларів, що призвело до банкрутства. Загальна сума клієнтських втрат оцінюється у 8–10 мільярдів доларів.
Біржа діяла у відносно нерегульованому середовищі, що дозволяло їй вести непрозору фінансову діяльність без належного аудиту. Після цього багато країн почали активно розробляти закони для кращого регулювання криптовалютних бірж.
В Україні багато років точаться дискусії навколо регулювання ринку криптовалют і біткоїну. Це стало підставою для створення законодавства, однак його повне впровадження затримується через нерозв'язані питання оподаткування доходів у криптоіндустрії та необхідність створення Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних із віртуальними активами.
Наразі готується до першого читання ще один документ, який має легалізувати криптовалюту в Україні. Запровадження закону, який регулюватиме криптовалюти в Україні, підтримує і Міжнародний валютний фонд.
Доктор економічних наук, голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей зазначає у коментарі РБК-Україна, що оподаткування криптовалют планують здійснювати за стандартними ставками: 18% податку на прибуток і 5% військового збору на суму коштів на гаманці.
"У світі існує понад 42 тисячі криптовалют, і кожного року частина з них зникає через природний відбір технологій. Україна, як і інші країни, повинна навчитися контролювати цифрові гроші та їх обіг. За оцінками експертів, потенційні доходи від оподаткування криптовалюти в Україні можуть досягати 4 мільярдів доларів на рік", – зазначає Гулей.
Також він додає, що період легалізації криптовалют в Україні буде довгим. Державні органи фінансового моніторингу будуть фіксувати особисті дані покупців криптовалют і перевірятимуть джерела походження коштів, якщо сума перевищуватиме 400 тисяч гривень – це вдесятеро менше за вартість одного біткоїна.
У Національній асоціації адвокатів України прогнозують, що в найближчому майбутньому зросте кількість цивільних спорів, пов’язаних із криптовалютою. У перспективі це може призвести до стягнення біткоїнів за рішенням суду.
"Оскільки примусове виконання судових рішень є невід’ємною частиною правосуддя, ключовим елементом у системі захисту віртуальних активів має стати забезпечення інтересів позивачів через ефективне виконання судових рішень", – йдеться в повідомленні.
Крім того, Національний банк України ще в 2018 році запустив цифрову валюту "е-гривня". Її відмінність від біткоїна та інших криптовалют у тому, що "е-гривня" не працює на блокчейні, а всі транзакції зберігаються та обробляються на серверах НБУ.
“Цифрова гривня – це третя форма фіатних грошей, яка існуватиме поряд із готівковою та безготівковою. Спочатку НБУ відкриватиме цифрові гаманці для банків, а потім – для громадян. На практиці деякі функції вже тестуються через мобільний застосунок ”Дія”, наприклад, соціальні виплати чи програми на кшталт ”єПідтримка”, – ділиться деталями Анатолій Гулей.
За його словами, "е-гривня" зберігатиметься в цифровому гаманці на телефоні. Вона буде цільовою валютою: гроші можна буде витратити лише на конкретні потреби, визначені регламентом. Наприклад, якщо кошти призначені на відновлення житла, їх не можна буде зняти готівкою чи витратити на інші цілі.
Нагадаємо, що облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються одним з найбільш вигідних активів для інвестування в Україні. У нашому матеріалі ви можете дізнатися, як купити ОВДП і скільки на цьому можна заробити.
Публічні коментарі РБК-Україна надали доктор економічних наук, голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей та фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Також при написанні матеріалу використовувались дані з публікацій Benzinga, Bloomberg, Coinbase та Investopedia.