Кримська платформа. Що на порядку денному третього саміту з деокупації

Порядок денний

Зустріч учасників Кримської платформи 23 серпня буде присвячена питанням територіальної цілісності, майбутньому півострова після його деокупації та гуманітарній політиці.

Ключовою темою також стане безпека в Азово-Чорноморському регіоні, як головна складова для роботи зернових коридорів.

Перший заступник глави МЗС України Еміне Джапарова повідомила, що саміт розвиватиметься навколо двох сигналів.

"Жодної торгівлі навколо Криму не може бути, оскільки Крим є інтегральною частиною України, і друге, що Україна сама вирішуватиме шлях деокупації півострова", – наголосила вона.

Якщо два попередні саміти мали на меті підтвердити, що Крим є частиною України, та консолідувати максимальну міжнародну підтримку навколо цього питання, то на переговорах 23 серпня вперше порушать питання реінтеграції Криму після війни.

Як розповіла Джапарова, президент Володимир Зеленський ініціював на саміті внутрішньо-політичний трек питань. На другій панелі представники різних міністерств України говоритимуть про відновлення Криму після війни.

Третя панель переговорів порушить питання гуманітарної політики, зокрема обговорять демографічну ситуацію на півострові, порушення прав людини, примусову російську паспортизацію громадян України.

Учасники

Цьогоріч саміт пройде у змішаному форматі – учасники будуть присутні як особисто, так і онлайн.

На першу Кримську платформу приїхали представники 47 країн. Під час другого саміту вдалося зібрати 60 учасників, включно з країнами Глобального Півдня.

Еміне Джапарова розповіла, що 23 серпня 2023 на переговорах будуть ще 4 нові країни, але заздалегідь не уточнила, які саме.

Відомо, що напередодні саміту до України прибули президент Угорщини Каталін Новак та прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан. Анонсуючи третю зустріч щодо Криму, президент Володимир Зеленський запросив на неї прем'єра Нідерландів Марка Рютте.

Очікування України від переговорів

За словами постійної представниці президента в АР Крим Таміли Ташевої, українська сторона очікує від партнерів підтримки планів щодо реінтеграції півострова після війни, зокрема в економічному плані.

На саміті також планують порушити питання про безпеку в Азовському та Чорному морях.

"Ми це обов'язково маємо обговорити. Тому що всі питання, які
пов'язані, зокрема, із зерновими коридорами, вони пов'язані з безпекою в Азово-Чорноморському регіоні", – зазначила Ташева.

Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова висловила сподівання, що саміт стане доказом того, що партнери підтримують проактивну позицію України.

У Верховній раді заявили, що Кримська платформа – серйозний політико-дипломатичний рівень, і завдання України полягає у тому, щоб привернути максимальну увагу до проблеми деокупації Криму.

"Кримська платформа спрямована на те, щоб у світі була єдина позиція щодо того, що Крим буде, має бути і може бути звільнений та деокупований. І це складова Формули миру нашого президента Володимира Зеленського. По-іншому не буде", – наголосив голова Комітету ВР із правової політики Денис Маслов.

Що таке "Кримська платформа"

Переговори у форматі "Кримська платформа" ініціював президент України Володимир Зеленський, щоб об'єднати міжнародні зусилля для деокупації Криму, захисту прав і свобод населення півострова, а також для зміцнення європейської та світової безпеки.

Установчий саміт відбувся у 2021 році у Києві. За його підсумками ухвалили декларацію, в якій засудили порушення прав людини в Криму, мілітаризацію півострова, перешкоджання судноплавству через Керченську протоку, зміну демографічної структури півострова шляхом переселення громадян РФ до Криму.

Другий саміт відбувся у серпні 2022 – вже в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Через це формат був дистанційним, але він зібрав рекордну кількість учасників – 60 лідерів країн, урядів та міжнародних організацій, у т.ч. НАТО.

У спільній заяві учасники висловили підтримку Україні в боротьбі з російським агресором, закликали РФ негайно вивести війська та техніку з території України, включаючи Крим, припинити тяжкі злочини проти українців та переслідування кримських татар.

Зазначимо, окрім саміту на рівні лідерів також проходять парламентські зустрічі Кримської платформи. Перша відбулася восени 2022 в Хорватії, а чергові переговори плануються в Празі 24 жовтня 2023.