Криміналізація контрабанди в Україні: все, що треба знати

Повернення кримінальної відповідальності за контрабанду – це відповідь на вимогу наших партнерів та об’єктивна потреба збільшення надходжень до державного бюджету. Детальніше – в колонці для РБК-Україна розповів народний депутат Олексій Леонов.

Чому виникла вимога з боку партнерів?

Зовсім не зайве запитання. Адже далеко не у всіх країнах ЄС передбачено кримінальну відповідальність за контрабанду. У низці розвинутих держав зі стабільною потужною економікою робиться акцент на застосування економічних стимулів протидії контрабанді.

В таких країнах спираються на високий рівень законослухняності суб'єктів господарювання та громадян. Але у більшості наших сусідів така кримінальна відповідальність передбачена, зокрема, у Литві, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині. Отже, як ми бачимо, через повернення кримінальної відповідальності створюється своєрідна "зона підвищеної нетерпимості" до контрабанди саме на стику європейського та українського ринків. І це має заспокоїти наших партнерів, для яких контрабанда з українських теренів є досить чутливим питанням.

Ще один важливий аспект питання повернення кримінальної відповідальності за контрабанду пов’язаний з перезапуском Бюро економічної безпеки. Бо саме до компетенції БЕБ буде віднесено підслідність справ з контрабанди. А ось це питання вже входить до переліку завдань, виконання яких контролює Європейська Комісія, і якість виконання яких може вплинути на процес євроінтеграції.

Як це пов’язане з наповненням держбюджету?

До повномасштабного вторгнення державний бюджет майже на третину поповнювався саме з митних платежів. І вже до війни ми могли спостерігати досить неприємні тенденції. Наприклад, за інформацією Державної казначейської служби України за підсумками 2020 року бюджет недоотримав понад 28,5 млрд гривень планових платежів, передбачених законом про Держбюджет.

Зараз є пряма вимога президента спрямувати всі ресурси держави на оборону та нагадування наших партнерів про те, що бюджетна стійкість є пріоритетним завданням самої України. І в цьому контексті варто нагадати, що повернення кримінальної відповідальності за контрабанду вже відкрило нам доступ до отримання фінансової допомоги з боку ЄС на суму в 1,5 млрд євро.

Які позиції щодо кримінальної відповідальності відновлено?

Кримінальний кодекс, зокрема, поповнено новими статтями, якими встановлено кримінальну відповідальність за контрабанду товарів та контрабанду підакцизних товарів. Покарання досить суворі, нові норми передбачають:

• Кримінальну відповідальність за товарну контрабанду вартістю від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис. грн, а вартістю понад 15,14 млн грн - відповідальність від штрафу в 850 тис. грн до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.
• Для підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме покарання від 340 тис. грн штрафу до 6 років позбавлення волі, а вартістю понад 2,271 млн грн - від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в'язниці з конфіскацією майна.

Чи все влаштовує бізнес?

Першу редакцію закону було внесено ще у квітні 2021 року. І весь це час довкола нього точилися гострі дискусії. Але це дозволило знайти компромісні рішення, які мають влаштувати законослухняний бізнес.

Серед компромісів можна виокремити таки:

• Враховано численні вимоги бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, тобто має бути доведено наявність умислу. За механічні помилки в оформленні документів до кримінальної відповідальності притягати не будуть.
• Збільшено поріг для товарної контрабанди у 5 разів, а для контрабанди підакцизними товарами – у 2 рази. При цьому вступ в силу положень щодо товарної контрабанди відкладається до 1 липня 2024-го року.
• Більш коректно визначений суб’єкт кримінальної відповідальності. Отже, мінімізовано корупційні ризики.

Що буде з БЕБ?

Запуск роботи БЕБ фактично збігся з початком широкомасштабного вторгнення, тому це негативно позначилось на його становленні. Але це жодним чином не виправдовує прорахунки та помилки. Станом на осінь цього року територіальні управління БЕБ було створено лише у 7 областях, і при цьому кадровий штат заповнений лише на 20%. Помилковим був масовий перехід керівного складу центрального апарату Державної фіскальної служби України до центрального апарату БЕБ. Це повністю дискредитувало ідею ліквідації податкової поліції, бо "методи" її роботи зі старими кадрами перейшли до нового органу.

Виходячи з цього Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ще в середині жовтня ухвалив за основу та рекомендував до розгляду в сесійній залі одразу два законопроєкти про перезавантаження БЕБ – №№ 10088 та 10088-1. Ці законопроєкти передбачають, зокрема, проведення нового прозорого конкурсу на посаду керівника БЕБ за участі в конкурсній комісії міжнародних експертів та громадськості.

Також передбачено проведення атестації всіх чинних співробітників Бюро для оцінювання їх професійної компетентності, рівня знань та вмінь, професійної етики, доброчесності та наявності конфлікту інтересів. Дед-лайн для перезапуску БЕБ – перше півріччя 2024 року. Цей термін вказано у меморандумі, який Україна підписала з МВФ.