Росія знову почала обстріли енергетики, а влітку готується до нового наступу на фронті. Які плани готують у Москві – детальніше в матеріалі журналістки РБК-Україна Уляни Безпалько.
Під час підготовки матеріалу використовувались публікації Defense Express, The Times, The Economist, російських ЗМІ, коментарі представника ГУР МОУ Вадима Скібіцького, військових експертів Олександра Коваленка, Івана Киричевського, а також розмови з представниками Сил оборони на умовах анонімності.
Росія продовжує наступальну операцію на Сході, попри завершення тривалих та виснажливих для неї боїв за Авдіївку. Москва прагне максимально скористатись "вікном можливостей", спричиненим гальмуванням допомоги Україні з боку США.
Іноземні оглядачі та українські представники влади попереджають про те, що вже влітку противник може вдарити з новою силою. Про це зокрема заявив президент Володимир Зеленський. А відразу кілька провідних західних ЗМІ описали не дуже оптимістичні для України сценарії розвитку подій, аж до наступу окупаційних військ на Київ чи Харків.
Такі похмурі прогнози можуть більше виглядати як спроба привести в тонус західний політикум. Проте плани і щодо української енергетики, і щодо окупації нових територій у Росії на цей рік справді є.
Темп наступальної операції, яку Москва розпочала ще в вересні, дещо сповільнюються. Зараз противник фактично намагається підготувати стартові умови для нового удару після того, як йому вдасться відновити і зібрати додаткові сили.
Тим часом Кремль зробив ще одну ставку – на повітряну кампанію з обстрілів енергосистеми, атакуючи українські ТЕЦ, ТЕС, ГЕС та газосховища. В окремих регіонах "Укренерго" вже змушено періодично застосовувати аварійні відключення електрики. Ситуацію рятує тепла погода, адже по областях вже завершується опалювальний сезон, це своєю чергою істотно знижує навантаження на енергомережу.
Були побоювання і прогнози, що Росія почне атаки на українську енергетику раніше – коли температура опуститься нижче нуля. Проте вже в грудні стало зрозуміло, що Москва вирішила відкласти цей задум на потім. За інформацією видання, всі масовані обстріли, які ворог проводив в грудні, січні та лютому були здебільшого спрямовані на об'єкти українського ОПК.
Такий розрахунок Кремля може бути пов'язаний з президентськими виборами, що пройшли всередині березня. Можливо, Путін побоювався, що в разі системного нищення наших енергооб'єктів взимку така ж доля у відповідь спіткає і ті російські регіони, куди досягають українські засоби ураження. Знеструмлення та блекаути по населених пунктах РФ створили б негативный фон у розпал кампанії, в чому Путін не був зацікавлений. Завершення виборів, по суті, розв'язало йому руки. А українські атаки на російські нафтобази та НПЗ стали для Кремля лише формальним приводом, щоби почати свою повітряну кампанію.
Мета Росії – не лише спроба вимкнути електроенергію, але й знищити об'єкти теплової генерації, щоб на наступний осінньо-зимовий сезон залишити частину українців без опалення. Побічне завдання – через пошкодження енергомережі порушити функціонування нашого ОПК.
На відміну від минулої осені та зими, зараз Москва почала більш ретельно та "винахідливо" планувати атаки. Минулоріч це були здебільшого удари крилатими ракетами "Калібр" та Х-101 / Х-555 з Ту-95, які вилітали, як правило, в розпал робочого дня раз на 7, потім раз на 10, а далі раз на 14 днів. А між ними по ночах удари наносились за допомогою "шахедів".
Тепер росіяни зменшили інтервал між ударами і комбінують різні засоби ураження в залпі. Спочатку йде "рій" "шахедів", далі – Х-101, ракети С-300 і значна частина балістичних та надзвукових ракет – "Іскандерів-М", Х-22 та "Кинжалів". Крім того, атаки проводяться у нічний час, що, з одного боку, має ускладнити фіксацію повітряних цілей нашим підрозділам ППО, з іншого – посіяти психологічне та фізичне виснаження серед цивільного населення.
Ще одна характерна риса – під час останніх ударів росіяни активно застосовували ракети Х-55. Ці ракети теж відстрілюють Ту-95 для перевантаження та відволікання нашої системи ППО. За даними РБК-Україна, під час серії останніх обстрілів Х-55 складали близько 25% всього залпу. А під час одного з останніх ударів по Києву противник бив виключно цим типом ракет.
У ГУР вважають, що Росія планує провести ще кілька масованих ударів по українській енергетиці цієї весни. Проте її запаси ракет виснажуються, тому їй буде знову потрібна пауза для накопичення.
"Зараз у Росії, за нашою оцінкою, залишається близько 950 високоточних ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня з дальністю у понад 350 кілометрів. Ми спостерігаємо тенденцію, що вони, як правило, намагаються тримати свої запаси на рівні не менше 900 ракет", – розповів виданню представник ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький.
Коли росіянам вдається накопичити понад 900 ракет, тоді вони розпочинають серію ударів. І навпаки – коли запаси підходять до 900 одиниць – в масованих ударах робиться пауза. Зараз, за словами Скібіцького, росіяни вже приближаються до цього ліміту.
"Росія, за нашими даними, в квітні планує виробити близько 40 ракет Х-101. Ми прогнозуємо, що росіяни зможуть провести ще кілька масованих атак (2-3 – саме масованих), а далі будуть змушені знову взяти деяку паузу для накопичення ракет та "шахедів". Проте окремі локальні обстріли можуть при цьому продовжуватись", – пояснив Скібіцький.
Показово також те, що з кінця вересня противник майже не запускав інші крилаті ракети морського базування – "Калібри". За однією з версій, яку озвучують співрозмовники у військових колах, цей тип ракет легше вражати нашій системі ППО, ніж ті ж Х-101. Згідно з іншим поясненням, ворог змушений сильно дозувати їхнє використання через зношеність та пошкодження у їхніх носіях. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко стверджує, що в Новоросійську, куди перебазувалась чорноморська флотилія РФ після втечі з окупованого Севастополя, досі не облаштована інфраструктура для обслуговування та зберігання КРМБ "Калібр".
"Агресор накопичує запас крилатих ракет 3М-14 "Калібр" і має у своєму розпорядженні не менше 260 одиниць. Причому в їхніх планах виробити 30 таких ракет у квітні цього року", – розповів виданню Скібіцький.
З огляду на чималі запаси цих ракет на тлі скорочення Х-101, у розвідці припускають, що найближчим часом противник відновить їх більш активне використання. Натомість росіяни почали застосовувати інший – досі невідомий нам тип балістичних ракет, які запускали з території окупованого Криму. Співрозмовники в різних секторах Сил оборони все ще мають сумніви, чи справді противник отримав на озброєння "Циркон", який ще донедавна вважався лише перспективною ракетою, чи модернізував "Онікс-М".
Так чи інакше, але нечисленні застосування цих засобів ураження можна трактувати як демонстрацію Кремля, що в них нарешті з'явилось щось схоже на гіперзвукові ракети. А київська система ППО показала, що все одно здатна їх збивати. Кількість цих нових балістичних ракет у ворога достеменно невідома.
"Що стосується швидкісних ракет, які летять з південного напрямку, наразі складно визначити, чи це ракети "Циркон", чи модернізовані "Онікси". Якщо ж говорити про звичайні "Онікси", то, за нашими даними, їхні запаси у росіян становлять 440 одиниць. Зараз вони змогли поновити їхнє виробництво на рівні 6-8 ракет на місяць", – сказав Скібіцький.
Ще один елемент, який слід очікувати від Росії цієї весни – це спроба дестабілізації ситуації всередині України. Про таку загрозу нещодавно повідомили зокрема і в КМВА. За словами джерел видання у військових колах, дестабілізація з боку Москви буде проводитись передусім у вигляді інформаційно-психологічних операцій. Наприклад, на рівні анонімних пабліків збільшиться кількість непідтверджених повідомлень (про нібито загрозу обстрілів, терактів тощо), мета яких посіяти паніку, втому та розчарування серед населення. Водночас співрозмовники видання не виключають, що Росія може наростити спроби проникнення на територію України диверсійно-розвідувальних груп.
Вже влітку росіяни можуть організувати нову наступальну операцію. З огляду на темпи формування нових частин та набір військ, активізація бойових дій з боку Москви може відбутися в серпні або в вересні.
"Їм буде необхідний деякий час для того, щоб компенсувати втрати, які вони понесли за минулий рік та від початку цього року під час авдіївської наступальної кампанії. Зараз вони не настільки інтенсивно наступають по лінії боєзіткнення, як раніше, але все ж таки намагаються це робити. За літо вони будуть формувати нові підрозділи, доукомплектувати ті, які поки що не сформовані, і десь приблизно на другу половину цього року вони дійсно зможуть розпочати наступальні дії", – вважає Коваленко.
Якщо говорити про новий наступ Росії, то слід зазначити, що їхні завдання на фронті залишаються такими ж – це повне захоплення Донецької та Луганської областей. Наступний пріоритет у разі просування на Донбасі – розширення окупації Запорізької області, що знаходиться на лівому березі Дніпра.
Тому їхні нові операції, за першим сценарієм, можуть розгортатись у бік Слов'янсько-Краматорської агломерації. Для цього окупанти можуть активізуватись і на Лиманському, і на Сіверському, і на Бахмутському напрямках для того, щоби провести охоплення цього району. Інший варіант їхніх дій полягає у черговій спробі захопити Курахово та Вугледар.
"Цілком можливо, що противник також може розглядати для наступу район Вугледара. Для них є дуже важливим саме взяття під контроль дороги 0532 – логістичної артерії від Мар'їнки на Вугледар. Ворог зараз намагається створити умови по перерізання цієї логістичної артерії в районі Новомихайлівки. Також вони тиснуть у напрямку Побєди та Водяного з Солодкого. Фактично вони зараз створюють умови для того, щоб тиснути на Вугледар не тільки з півдня, але і з півночі", – розмірковує Коваленко. Він також вважає, що росіяни можуть спробувати в другій половині року знову активізувати наступальні дії в районі Куп'янська.
Якщо ж говорити про можливий наступ на Київ, що пророкують окремі західні ЗМІ, то це зараз виглядає вкрай малоймовірно. Для організації такої операції Москві треба акумулювати поряд з Київською областю – зокрема з Півночі, на території Білорусі – не менше ніж 100 тисяч військ. Щоби перекинути туди угруповання такої чисельності, провести його розгортання, бойове злагодження тощо, необхідно щонайменше 3-4 місяці. І це не може пройти непомітно для наших спецслужб. Зараз, за даними РБК-Україна, такої активності на Півночі не фіксується.
Відкритим залишається питання – чи вирішить Путін оголосити нову хвилю мобілізації в Росії на кшталт тої, яка проводилась восени 2022 року. Джерела РБК-Україна в Силах оборони вважають, що гострої потреби в цьому у Кремля немає. На 2024 рік міноборони та ГШ РФ запланували набрати до війська близько 500 тисяч осіб без оголошення відкритої мобілізації – і для поповнення втрат, і для формування нових частин. І в них це з високою ймовірністю вдасться, зважаючи на те, що вже зараз до російської армії прибуває не менше 30 тисяч осіб щомісяця.
Крім того, Путін підписав указ про проведення з 1 квітня весняного призову, який триватиме до середини липня. Будуть призвані 150 тисяч росіян, і орієнтовно 30% з них, прогнозовано, погодиться перейти на контракт, припускає одне з інформованих джерел видання. Тобто фактично їх зможуть задіювати безпосередньо на фронті. Принаймні така ж частка строковиків – 30-40 % – вирішили підписати контракт на подальшу службу під час минулого осіннього призову.
Завдання української армії на цей рік – максимально стримати спроби просування ворога, ефективно провести оборонну операцію і продовжити нищення об'єктів та складів ворога, зокрема в окупованому Криму. Однак наші можливості будуть об'єктивно залежати від обсягів військової допомоги від західних партнерів. У тому, що вона буде продовжуватись у 2024 році, ні в кого зі співрозмовників видання у військових колах сумнівів немає. Головне питання – в яких саме обсягах.
Експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express Іван Киричевський у розмові з виданням зазначив, що зараз на фронті українські підрозділи дещо "оговтуються" від того снарядного "голоду", який був ще у січні.
"Це могло статись і завдяки нашому оборонному бюджету, і за рахунок ЄС, який попри поширений дискурс, якось виконує свою обіцянку по снарядах. Боєприпаси за чеською ініціативою, ймовірно, надійдуть ближче до літа. Але насправді у світі вистачає джерел, де можна взяти боєприпаси. Головне – оперативність у вирішення питання. Боєприпаси Україні готові продавати навіть серби, а ПАР – це взагалі країна, що є великим джерелом боєприпасів 155 мм калібра. Може бути також і Туреччина", – розповів співрозмовник.
Для того щоби перехопити ініціативу на фронті в 2024 році українській армії треба всіх видів зброї та техніки і якнайбільше. І навіть якщо Україна раптом втратить такого важливого партнера як США, Європа в осяжній перспективі здатна перехопити цю "естафету".
"Я думаю, що нам варто прийняти усі геополітичні фактори і той факт, що Європа має всі можливості стати не менш потужною, ніж Сполучені Штати Америки. Тому що США самі, по суті, відмовляються від ролі гаранта безпеки у протистоянні з Росією. Треба готуватись до тієї реальності, коли Європа буде справді заміщати США у плані безпеки для України", – вважає Киричевський.