Кожен українець буде з інтернетом до 2030. Мінцифра взялася за стратегію розвитку мережі

Що таке Стратегія розвитку електронних комунікацій

Стратегія розвитку електронних комунікацій — це  документ, який містить план заходів для розвитку та захисту сфери електронних комунікацій до 2030 року.

Головна ціль Стратегії — забезпечити сталий розвиток сфери електронних комунікацій, враховуючи виклики повномасштабної війни та тенденції розвитку у світі. Також важливе місце відводиться відновленню галузі, доступності послуг для кожного українця та імплементації європейського законодавства. 

Наразі до публічного обговорення Стратегії може долучитися громадськість, з власними пропозиціями покращення стратегії розвитку. 

Документ, зокрема, містить наступні розділи:

Стратегія
Операційний план
Пояснювальна записка
Аналітичні матеріали
Презентація

Головні цілі Стратегії 

Стратегія має два основні напрями: доступність інтернету та електронні комунікації як фундамент економіки. За кожним напрямом сформовано стратегічні цілі та очікувані результати. 

Ось ключові: 

• відновлення. 100% відновлення мобільних та фіксованих мереж у регіонах, які постраждали під час війни;
• фіксований інтернет. 75% населення і 99% об’єктів соціальної інфраструктури з доступним фіксованим інтернетом (Гігабітний); 
• мобільний інтернет. 98% населення України матимуть доступ до мобільного широкосмугового інтернету. Середня швидкість передавання даних становитиме не менше 90 Мбіт/с;
• сфера електронних комунікацій сама є частиною ВВП України. Для цього необхідно імплементувати законодавство на 100%, отримати членство України в єдиній роумінговій зоні з ЄС.

Принципи Стратегії розвитку електронних комунікацій

Стратегію розробляли з урахуванням таких принципів:

• Людиноцентричність. Головні бенефіціари стратегії — громадяни України.
• Ефективне використання всіх ресурсів, зокрема фінансових, людських, радіочастотного спектра тощо.
• Принцип win-win. Під час реалізації стратегії виграють і учасники сфери, і держава.
• Підтримка сталості розвитку сфери.
• Стимулювальна державна політика, що містить, зокрема, прозорість, передбачуваність та послідовність регуляторної й податкової політик. 
• Держава як гнучкий сервіс, партнерство з державою у вирішенні питань.
• Підтримка й розвиток конкуренції.
• ESG-принципи, включно з різноманітністю та інклюзивністю.
• Технологічна нейтральність. Для того щоб сфера електронних комунікацій стала драйвером для появи й розвитку інших інноваційних секторів економіки, держава повинна створити необхідні умови, взявши на себе відразу кілька ролей: лідера та експериментатора, популяризатора, регулятора і захисника інтересів.

План реалізації стратегії

Реалізація стратегії розрахована до 2030 року і передбачає три етапи:

1 етап (2024–2026 роки). Містить розроблення, погодження та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Стратегії.

2 етап (2027–2029 роки). У цей період буде проведено аналіз умов провадження господарської діяльності у сфері електронних комунікацій та вдосконалення чинного законодавства, залучення інвестицій у сферу з урахуванням необхідності реалізації цілей.

3 етап (2030 рік). Передбачає проведення комплексного аналізу сфери, а також оцінювання реалізації стратегії, зокрема:

• аналіз ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо реалізації;
• аналіз досягнення результатів;
• розроблення та внесення пропозицій щодо подальшого розвитку сфери із визначенням цілей, завдань та очікуваних результатів на наступний період.

Моніторинг та оцінку реалізації стратегії проводитимуть Мінцифра, НКЕК, інші центральні органи виконавчої влади, інститути громадянського суспільства та міжнародні організації.

Нагадаємо, за оцінками Світового банку, станом на кінець 2023 року війна завдала збитків сектору електронних комунікацій України на 2,3 мільярда доларів. За даними, озвученими віцепрем’єр-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, загалом пошкоджені або повністю знищені 25% фіксованих мереж та понад 4 тисячі базових станцій мобільного звʼязку. Адже щойно ворожі війська заходять на територію України, перше, що вони хочуть зробити, — позбавити українців зв’язку і створити інформаційний вакуум.

Раніше в Мінцифри пояснювали, як зберегти зв'язок та інтернет під час блекауту.