Корупція, вбивство і тендери: найгучніші кримінальні справи в Україні за рік

Що насправді відбувається у справі нардепа Миколи Тищенка, як кейс Крупи став початком кінця роботи МСЕК в Україні, якою була мотивація вбивці Ірини Фаріон і як просувається справа Гринкевичів, - у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

За час великої війни з Росією в Україні стали набагато гостріше реагувати на корупцію і злочини, пов'язані з національною безпекою країни. Не можна сказати, що корупції стало більше. Швидше, вона стала набагато помітнішою, а резонанс від будь-якого злочину, пов'язаного з крадіжками з бюджетів, одразу ж набуває грандіозних масштабів.

Те ж саме можна сказати і про будь-які інциденти, пов'язані з національною безпекою, навіть якщо вони не мають до неї безпосереднього відношення. РБК-Україна згадує найгучніші справи за 2024 рік, пов'язані з топ-чиновниками, нардепами і масштабною корупцією.

Тищенко і "офіси"

Микола Тищенко шукав популярності ще з двохтисячних років, коли активно проривався на телебачення. Спочатку у "Форт Боярд", потім суддею на "Майстер Шеф", ведучим на "Ревізор", паралельно з цим розвивався в ресторанному бізнесі. У 2019 році він вирішив, що кар'єри шоумена і ресторатора недостатньо, тому пішов на парламентські вибори, за підсумками яких став мажоритарником від партії "Слуга народу" і пройшов до Верховної Ради.

Його каденція запам'яталася низкою скандалів, які здебільшого стосувалися його ексцентричних заяв. За кілька років Тищенко встиг назвати Україну "надувною лялькою", Чорнобильську катастрофу "великим святом", а до привітання з Різдвом додати фразу "Христос воскрес". Уже в період війни Тищенко несподівано полетів до Таїланду, назвавши це робочим відрядженням, під час якого він мав вести "переговори" з партнерами з В'єтнаму. Після цього епізоду нардепа вигнали з фракції. Це лише мала частина того, чим запам'ятався Микола Тищенко, і, здавалося б, цього могло бути достатньо, але влітку 2024 року стався вже не просто конфуз, а повноцінний кримінальний скандал.

Микола Тищенко (фото: Getty Images)

20 червня в Дніпрі невідомі в балаклавах напали і побили колишнього добровольця, бійця спецпідрозділу "Kraken" Дмитра Павлова. На кадрах відео, яке встигли відзняти, видно, що чоловіки оточують Павлова, який гуляв із немовлям у візочку, сковують кайданками і б'ють. За цим фактом у Дніпровській поліції попередньо відкрили дві справи за статтями за побиття і незаконне позбавлення волі.

Цього ж дня співрозмовники в правоохоронних органах повідомили, що до конфлікту має безпосередній стосунок Микола Тищенко, який незадовго до цього оголосив війну нелегальним call-центрам, так званим "офісам". Для того, щоб ефективно боротися з шахраями, Тищенко вирішив поїхати в Дніпро, де розташований один із таких "офісів", там посварився з військовим Павловим, який, за версією нардепа, охороняв нелегальний call-центр, а охоронці Тищенка його побили. Варто зазначити, що в конфлікті також брав участь поліцейський Богдан Писаренко, якого пізніше звільнили.

25 червня співробітники ДБР із поліцією провели у Тищенка обшуки, під час яких знайшли в нього вдома пачки з готівкою в пакетах і коробках і дорогий годинник. Сам же нардеп під час обшуків спеціально розбив свій телефон, вдаривши ним об кут столу. У ДБР, повідомивши про це, зазначили, що зробив він це даремно - з нинішніми технологіями всю потрібну інформацію можна відновити і зі зламаного телефону.

На суді Тищенко не зраджував собі - звертаючись до судді, він попросив не забирати в нього гроші, бо йому не буде на що жити. "І це не смішно. Я їх заробляв 30 років, ось цими руками. І ні в кого нічого не взяв",- сказав Тищенко під час суду.

17 грудня у ДБР повідомили, що завершили розслідування справи Тищенка - йому інкримінують незаконне позбавлення волі людини і заподіяння їй фізичних каліцтв. За цією статтею Тищенко може сісти у в'язницю на строк до п'яти років. Поки незрозуміло, як сторона обвинувачення доводитиме в суді провину самого Тищенка, який, за версією слідства, дав наказ своїй охороні побити Павлова.

23 грудня мав відбутися суд, на якому нардепу продовжили б запобіжний захід. Тищенка мали привезти туди примусово, але він пообіцяв, що сам приїде і несподівано не приїхав. За словами прокурора, 23 грудня рано вранці нардеп ліг у лікарню з попереднім діагнозом - ішемічна хвороба серця.

Микола Тищенко (фото: Getty Images)

Поки тривало слідство, у медіа також було опубліковано аудіо телефонних розмов, де голос, схожий на голос Тищенка, говорить про те, як можна заробити на call-центрах. "І ми починаємо працювати як партнери. І я хочу 50 хвилин за вхід для того, щоб компанія заходила. І я хочу конкретно для себе. Теж щомісяця щось за вхід", - каже людина з голосом, схожим на голос Тищенка.

Сам же нардеп заперечує, що на записах він, і говорить про те, що його голос підробили в нейромережі. Правоохоронці ж ніяк не коментують цю інформацію - ні ДБР, ні СБУ не стали відповідати на запитання РБК-Україна. Чи будуть "плівки Тищенка" якось обговорюватися під час судових засідань по суті справи, невідомо, але, скоріш за все, ні - це окрема стаття й окреме провадження, за яким жодних підозр Тищенку не повідомляли.

Оскільки нардеп не з'явився на суд, обрати запобіжний захід йому не змогли і перенесли засідання на 6 січня. Суд повинен буде визначити, наскільки у Тищенка поважна причина і чи можна обрати йому запобіжний захід заочно.

Хмельницький МСЕК

4 жовтня у ДБР повідомили, що викрили керівницю Хмельницького центру медико-соціальної експертної комісії та її сина - керівника обласного управління Пенсійного фонду. У них вдома тільки готівкою знайшли близько 6 млн доларів. На світлинах звичайні спальні комоди та тумбочки забиті грошима та дорогими прикрасами. У робочому кабінеті в начальниці МСЕК теж знайшли гроші - близько 100 тисяч доларів, а також низку підроблених документів і списки військовозобов'язаних із підробленими діагнозами.

Через деякий час з'ясувалося, що йдеться про Тетяну Крупу. Крім керівництва МСЕК, вона також брала участь і в політичному житті як депутатка облради Хмельницької області від фракції "Слуга народу". Разом із цим Крупа має звання заслуженого лікаря України. Вона ж, за словами слідчих ДБР, під час обшуків викидала сумки з доларами через вікно. Абсурдну картину доповнив чоловік чиновниці - екскерівник Держаудитслужби в Хмельницькій області Володимир Крупа лежав на ліжку в пачках готівки, поки слідчі обшукували квартиру.

Чоловік Тетяни Крупи під час обшуків (фото: пресслужба ДБР)

Після обшуків Крупі повідомили про підозру в незаконному збагаченні. Санкція статті передбачає позбавлення волі до 12 років. Поки тривало слідство, з'ясувалося, що у сім'ї Крупи доволі значний список майна - 30 об'єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних машин, корпоративні права на 48 млн гривень і готельно-ресторанний комплекс на 3 тисячі кв м. За кордоном у чиновників у власності нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на рахунках - 2 млн 300 тисяч доларів. Усе це, відповідно, не було задекларовано.

7 жовтня Тетяні Крупі обрали запобіжний захід - 60 діб у СІЗО з можливістю внесення застави 500 млн гривень. 28 листопада їй продовжили арешт і зменшили суму застави до 280 млн гривень. Поки тривало слідство, спливали численні подробиці - ще 2017 року її ж племінник подарував їй магазин за 200 тисяч гривень, який вона вже під час війни продала за 18 млн гривень.

У матеріалах слідства також є листування Крупи з правоохоронними органами, зокрема ДБР і прокуратурою Хмельницької області. Сама ж Крупа на одному з судових процесів заявила, що далеко не всі знайдені у неї вдома гроші належать їй. Про це ж РБК-Україна розповів інформований співрозмовник.

"У неї, швидше за все, знайшли "общак". Це, щоправда, не всі її гроші, але це не кошти від "інвестиційних проектів", про які говорив її чоловік. Це "общак", який вона в себе зберігала", - сказав співрозмовник.

Випадок із Крупою фактично безпрецедентний. Можливо, до лютого 2022 року мільйони доларів і нерухомість у глави структури, що визначає, чи придатна людина для служби в армії, чи ні, не викликали б такого резонансу й агресії в суспільства. Але повномасштабна війна, провалена мобілізація і постійні корупційні скандали перетворили цей прецедент на тригер, який запустив більш глобальні процеси.

Несподівано з'ясувалося, що велика кількість чиновників, зокрема, співробітників правоохоронних відомств, мають фіктивні інвалідності. Корупційні схеми одну за одною виявили в низці міст і областей. 20 жовтня президент Володимир Зеленський скликав засідання РНБО, присвячене скандалу в Хмельницькому МСЕК, а пізніше ухвалив рішення розпустити всі медико-соціальні експертні комісії.

Паралельно з цим звільнили керівників Центральної МСЕК Міністерства охорони здоров'я, Українського державного науково-дослідного інституту проблем інвалідності при МОЗ і співробітників самого міністерства, які відповідали за цей напрям. Дивно, що процеси почалися після скандалу в Хмельницькій МСЕК, хоча за рік до цього в МОЗ оголосили, що перевірили медико-соціальні комісії. Чому масштаби корупції в МСЕК розкрилися тільки через рік після перевірок і чи стали самі перевірки поштовхом для початку роботи правоохоронців - питання, на яке офіційної відповіді немає.

Тетяна Крупа на суді (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

У самому міністерстві, у відповіді на запит від РБК-Україна, зазначили, що проблема з МСЕК, як з'ясувалося, набагато глибша, свою роботу з комісіями назвали недостатньою, а як альтернативу запропонували "експертні команди". До їхнього складу входитимуть лікарі-практики, водночас жоден із колишніх керівників МСЕК не зможе потрапити в експертну команду.

"Проводити оцінки будуть в експертних командах при багатопрофільних лікарнях, де є необхідні фахівці та можливість проводити додаткові обстеження. Направлятимуть на оцінювання на підставі чітких критеріїв через окрему електронну систему, у ній же фіксуватимуться всі документи в рамках оцінювання, дії користувачів і типи ухвалюваних рішень", - зазначили у відповіді на запит.

Убивство Ірини Фаріон

19 липня у Львові невідомий убив колишню народну депутатку Ірину Фаріон - у неї вистрілили з пістолета біля її будинку, коли вона йшла до таксі. Жінку в критичному стані відвезли до лікарні, того ж вечора повідомили, що вона померла.

Пошук стрільця тривав п'ять днів - поліцейські прошерстили ліс, переглянули записи з камер спостереження, провели попереднє розслідування і вийшли на ймовірного злочинця. Затриманим несподівано для всіх виявився 18-річний житель Дніпра В'ячеслав Зінченко. Його відвезли до Львова, де перед судовим засіданням правоохоронна "верхівка" дала брифінг. На ньому детально розповіли, як вийшли на Зінченка і чому його підозрюють у вбивстві.

В'ячеслав Зінченко на суді (фото: Getty Images)

За версією слідства, Зінченко приїхав до Львова, забрав із пошти одяг - панамку Patagonia, темні окуляри, червону футболку з написом "Los Angeles". У цьому ж одязі він кілька днів сидів недалеко від будинку Фаріон, фактично не рухаючись. Скріншоти відео з камер спостереження, які фіксували ймовірного стрільця, що сидить у червоній футболці, панамці та окулярах, ще за кілька днів до затримання Зінченка, облетіли всі соціальні мережі та новинні канали.

Потім, за словами слідчих, 19 липня Зінченко зайшов на подвір'я до Фаріон, надягнув червоні рукавички, вистрілив у неї і втік. Камери встигли зафіксувати, як стрілець заходить в арку подвір'я, а за кілька хвилин уже біжить уздовж будинків. 21 липня Зінченко сів у потяг у Львові і поїхав до Дніпра, де його і затримали. Примітно, що правоохоронці, крім різних експертиз і свідчень свідків, вирахували ймовірного вбивцю за ходою - вони подивилися записи з камер зовнішнього спостереження, на яких іде стрілець, а потім порівняли їх з ідентичними записами, де в камери потрапив уже сам Зінченко.

На брифінгу показали кілька скріншотів з його телефону, листування і запити в пошуковику - серед іншого, Зінченко шукав адресу нардепа Максима Бужанського, причому шукав він її вже після вбивства Фаріон. Ще в мережі Зінченка знайшли "прощального" листа. "Привіт, я з Дніпра, раз це повідомлення тобі відправлено, значить, щось пішло не за планом". Також він просить у разі чого пояснити його батькові, що він приховував "це" заради безпеки батьків, а не тому що він їм не довіряє.

Того ж дня відбулося перше судове засідання, де Зінченку обрали запобіжний захід. Сам хлопець поводився досить самовпевнено, але непослідовно. Спочатку він хотів спілкуватися з журналістами, потім передумав - це збіглося з приїздом його нового адвоката, досить одіозного Ігоря Сулими, який, серед інших, захищав проросійського пропагандиста Руслана Коцабу.

Потім Зінченко все-таки погодився відповісти на запитання преси, але робив це дуже вибірково - про Фаріон, наприклад, він узагалі не хотів говорити, критикуючи запитання ЗМІ. "А є якісь цікавіші запитання? Нудятина якась, якщо чесно", - сказав Зінченко у відповідь на запитання, що він робив у Львові.

В'ячеслав Зінченко на суді (фото: Getty Images)

Спочатку Зінченку інкримінували статтю 115 КК України - умисне вбивство, але вже за підсумками брифінгу і першого суду складалося враження, що, найімовірніше, справу незабаром перекваліфікують, змінивши пункт статті. Так і сталося - через майже півроку після трагедії Нацполі оголосили, що змінили кваліфікацію. Тепер Зінченка звинувачують у вбивстві на ґрунті національної нетерпимості. Сам він, за словами співрозмовника РБК-Україна в правоохоронних органах, мовчить і заперечує свою причетність до вбивства Фаріон. При цьому в перші дні після затримання Зінченко не заперечував, але й не підтверджував

"Він сидів, читав усілякі статті, "телеграми" та інше, де писали, що українців ділять і так далі. І розсердився, вирішив, що Фаріон дискримінує російськомовних українців, ні в що їх не ставить. Ну і зважився. Причому її було легко знайти, він її елементарно вирахував", - каже співрозмовник.

Хабар від Гринкевича

Скандал із сім'єю Гринкевичів стався наприкінці 2023 року, але черговий епізод і продовження набув уже 2024-го. 29 грудня 2023 року в ДБР заявили, що одному з керівників відділом Бюро запропонували хабар у сумі 500 тисяч доларів за те, щоб той повернув арештоване майно одному львівському бізнесмену. Його ж затримали прямо в кафе, де він, судячи з усього, і пропонував слідчому гроші. Там же всі 500 тисяч доларів і порахували.

Львівським бізнесменом виявився Ігор Гринкевич. Його родина володіє кількома підприємствами, які брали участь у тендерах Міноборони. Ідеться про три фірми, пов'язані з сім'єю Гринкевича - ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ", ТОВ "Будівельна компанія СІТІГРАД" і "Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ".

Роман Гринкевич (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Ці фірми виграли загалом 23 тендери на 1,5 млрд гривень, при цьому шість контрактів повністю не виконані, а сім - частково. Ще вісім договорів виконано із затримкою. Після цього всі три фірми, що займалися будівництвом, додали до своїх видів діяльності ще один - торгівля текстильними товарами. Але ані доказів наявності виробництва, ані досвіду вони не мали, і за тендерами це було чітко видно. Яким чином замовник в особі Міноборони цього не помітив - незрозуміло. За попередніми оцінками ДБР, збитки державі від такої роботи підприємств Гринкевичів становили 1 мільярд гривень.

"Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень було залучено підконтрольні бізнесменові підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінками на 1,2 млрд грн і відповідно до зриву поставок", - йдеться в пресрелізі ДБР.

Коли на Гринкевичів відкрили за цим фактом кримінальне провадження і заблокували майно, глава сім'ї - Ігор Гринкевич вирішив підкупити слідчого ДБР, за що отримав підозру ще в одній справі.

Оскільки скандал знову ж таки стався на тлі війни, а йшлося про закупівлі Міністерства оборони, розслідування і суди відбувалися в умовах масштабного суспільного резонансу. У жовтні ДБР повідомило, що завершило розслідування щодо Гринкевичів і передало справи до суду. У справі загалом проходять п'ятеро осіб - сам Ігор Гринкевич, його син Роман і троє учасників злочинної схеми - Роман Тимків, Андрій Колотило і Віктор Кузьмінський, про що РБК-Україна повідомили джерела в правоохоронних органах.

Варто зазначити, що одразу після затримання Гринкевичів у ДБР заявили, що проводитимуть перевірки в Міноборони. Це логічно, тому що чиновники, які допускали фірми, які явно не підходять для тендерів, також можуть бути замішані в корупційних схемах. До кінця року ДБР повідомило про підозру екс-чиновнику Міноборони - за версією слідства, він списав "пеню" Гринкевичу майже на 94 млн грн. За словами джерел РБК-Україна в правоохоронних органах, йдеться про одного з колишніх директорів департаменту Міноборони Максима Гриценка.

***

Не можна сказати, що в період війни злочинів стало більше. Але через призму фактично екзистенціальної боротьби за збереження держави кожна крадіжка з бюджету, вбивство на ґрунті національної неприязні, будь-який скандал у війську виглядають набагато масштабнішими.

Приміром, за останній у 2024 році місяць в Україні набирає обертів історія зі знущаннями над військовими, які служать у 211 понтонно-постовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Попередньо відомо, що командир військової частини Олег Побережнюк залучав військових до будівництва свого будинку на Хмельниччині та заплющував очі на численні факти катувань і знущань щодо бійців.

Спочатку його заарештували за фактом зловживання службовим становищем, але він вийшов під заставу 908 тисяч гривень. Під кінець року - 29 грудня Побережнюку знову повідомили про підозру в бездіяльності. Можна припустити, що подібні факти в армії були й раніше, але війна загострила їхнє сприйняття, адже йдеться про військових, а їхню цінність для суверенітету України складно переоцінити.