Через місяці постійних запитів Україна наближається до ударів західною далекобійною зброєю по російській території. Принаймні напередодні про це написали кілька провідних ЗМІ, хоча офіційного підтвердження досі немає.
Про те, що відомо на даний момент, які ракети та по яких цілях можуть вдарити на території ворога, а також чи здатне чергове "зелене світло" від партнерів змінити хід війни, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Про серйозну зміну у політиці США першою повідомила газета The New York Times. За її даними, за два місяці до кінця повноважень президент Джо Байден санкціонував удари балістичними ракетами ATACMS вглиб Росії.
Видання з посиланням на джерела пише, що тригером стала готовність Москви задіяти у боях проти України північнокорейські війська. І однією з цілей може бути сигнал, що Пхеньяну не слід відправляти більше військових до Росії.
Американські офіційні особи побоюються, що такий крок спонукає Володимира Путіна вжити заходів у відповідь щодо США та союзників. Інші вважають ці побоювання перебільшеними, зазначає NYT. За даними Reuters, перший удар по російській території може статися найближчими днями.
Увечері 17 листопада французьке видання Le Figaro повідомило, що Франція та Британія дали "добро" на удари крилатими ракетами Storm Shadow/SCALP. На хвилю публікацій відреагував президент України Володимир Зеленський. Він нагадав, що представив партнерам план перемоги, одним із пунктів якого є далекобійність. При цьому дозвіл на удари він не підтвердив.
"Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть", - наголосив він.
Вранці інформація про Storm Shadow/SCALP зникла з новини Le Figaro. У британському уряді утрималися від коментарів, але зазначили, що Лондон не має наміру у всьому слідувати Вашингтону. Хоча застосування Storm Shadow залежить від позиції США, оскільки ракети містять американські компоненти.
Фото: західні ЗМІ пишуть, що Джо Байден санкціонував удари ракетами ATACMS углиб Росії (Getty Images)
Міністр із європейських справ Франції Жан-Ноель Барро зазначає, що дозвіл на удари ракетами SCALP залишається однією з можливих опцій. Але поки змін немає. Як повідомив прес-пул Білого дому, сам Байден уникнув відповіді на питання про ATACMS. Заступник радника з нацбезпеки Джон Файнер лише нагадав, що США обіцяли відповісти на залучення північнокорейських солдатів до війни проти України. Якою саме буде відповідь, він не уточнив.
Чому чутки з'явилися саме зараз? Логіка в тому, що скасування обмежень на удари по Росії справді може стати відповіддю на масовану атаку по енергетиці 17 листопада та на залучення військових із КНДР, пояснює голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Власне, зараз це скоріше інформаційний натяк на відповідь. Цікаво, як це було подано: Байден прямо не сказав, не випадково і у Франції подвійна позиція. Це називається стратегією невизначеності. Нехай ворог не знає, ухвалено рішення чи ні", - розповів він YouTube-каналу РБК-Україна.
За словами високопоставленого джерела РБК-Україна у військово-політичних колах, Великобританія та Франція таки надали дозвіл на удари Storm Shadow/SCALP. Але в межах Курської області.
Якщо інформація щодо Storm Shadow підтвердиться, то це означає не лише розширення зони ураження, а й передачу високоточних мап російського рельєфу, які використовуються в навігаційній системі TERCOM, зазначає профільний ресурс Defense Express. А це вже відкриває шлях для того, щоб ще за Байдена українські війська отримали ракети AGM-158 JASSM з дальністю від 370 до 1000 км.
Реагують активно як партнери України, так і противники військової підтримки. Литовський президент Гітанас Науседа вважає, що зняття обмежень на удари ATACMS та Storm Shadow/SCALP стане поворотним моментом.
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав країни ЄС підтримати рішення США, якщо воно підтвердиться. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок каже, що це означає не зміну стратегії Заходу, а вкрай важливе посилення.
Її литовський колега Габріелюс Ландсбергіс наполягає на перегляді підходу до допомоги. "Нам усім потрібна нова стратегія перемоги України, заснована на силі та здатності до мобілізації, а не на страху перед ескалацією", - заявив він.
Польський президент Анджей Дуда розкритикував дзвінок німецького канцлера Олафа Шольца кремлівському диктатору і вважає, що дозвіл бити західною зброєю по Росії стане поворотним.
"Це рішення дуже необхідне. Росія бачить, що Україна має сильну підтримку і що позиція Заходу непохитна і рішуча. Це дуже важливий, потенційно вирішальний момент у цій війні", - сказав він.
Італійський міністр закордонних справ Антоніо Таяні каже про незмінну позицію Риму. Тобто Україна зможе застосовувати передану зброю лише на своїй території.
Глава угорського МЗС Петер Сійярто очікувано назвав можливе рішення Вашингтона "розширенням війни до глобальних масштабів". За його словами, таким чином адміністрація Байдена робить "останню відчайдушну атаку на нову реальність". Словацький прем'єр Роберт Фіцо вважає це "безпрецедентною ескалацією з метою зірвати або затягнути мирні переговори".
Представник МЗС Китаю Лінь Цзянь заявив, що в інтересах усіх сторін "швидке припинення вогню та політичне рішення". Син обраного президента США Дональд Трамп-молодший різко розкритикував можливу ініціативу Білого дому. "Військово-промисловий комплекс, здається, хоче бути впевненим, що вони почнуть Третю світову війну до того, як у мого батька з'явиться шанс встановити мир і врятувати життя... Ідіоти!", - написав він у мікроблозі Х.
Відразу після перших публікацій в інформаційному просторі з'явилися карти, які в загальних рисах пояснюють, які російські території потрапляють до зони дії тієї чи іншої зброї.
Наприклад, реактивні снаряди GMLRS (дальність 80 км, запускаються із систем HIMARS) дістають прикордонні райони у чотирьох областях, ATACMS на 300 км - до Брянська, Курська, Воронежа, Ростова та такої "жирної цілі", як Кримський міст. А Storm Shadow у виконанні на 560 км - до Москви, Рязані, Волгограда, Краснодара тощо.
Фото: зона досяжності західних ракет на російській території (інфографіка t.me/uawarinfographics)
Однак, за даними Axios, скасування обмежень стосуватиметься лише Курської області. Мета - стримати наступ російських військ за підтримки північнокорейських частин на виступ, який наразі контролює Україна. У розрахунку те, що це призведе до відмови Пхеньяна від перекидання додаткових сил.
У коментарі The War Zone начальник української військової розвідки Кирило Буданов повідомив, що зараз у Курській області перебувають 12 тисяч північнокорейських солдатів. Сукупна чисельність ворожого угруповання становить 50 000.
Зазначимо, довгий час Україна скаржилася, що обмеження на удари сковують її зусилля. Вашингтон захищав свою позицію побоюванням подальшої ескалації. На початку серпня після раптового вторгнення до Курської області Київ посилив тиск. Повідомлялося про передачу списку цілей, до якого увійшли аеродроми, які використовуються для нанесення ударів КАБами по українських містах. З того часу Росія вивела майже всі літаки з радіусу досяжності ATACMS.
Згідно з інтерактивною картою Інституту вивчення війни (ISW), у радіусі 300 км знаходяться не менше 245 розвіданих військових об'єктів. І якщо обмеження скасують тільки для Курської області, залишиться лише 15 відомих цілей, але перелік може бути більшим з урахуванням полігонів для солдатів з КНДР.
Тому можливими мішенями в Курській області стануть логістичні вузли, лінії постачання, склади з боєприпасами, а також великі скупчення особового складу.
"Насамперед, це стратегічне стримування звичайною зброєю. По-друге, нам потрібно дозволити бити по високопріоритетних цілях подалі від кордону. Я б зосередився не лише на військових цілях, а й на об'єктах військової промисловості, заправних станціях, електромережах тощо. Наша стратегія залежатиме від того, скільки та якої дальності ATACMS ми отримаємо", - цитує The War Zone неназваного українського топ-офіцера.
Фото: мапа розвіданих військових цілей на території Росії (understandingwar.org)
Обмеження одними лише ATACMS та Курською областю авіаційний експерт Костянтин Криволап називає розчаруванням. На його думку, на Курську область та прикордонні райони інших областей вистачить ударів із HIMARS.
"Там немає розмаху для ATACMS на 300 км, немає великих споруд та інших "смачних цілей". Щоб бити ракетами з касетною бойовою частиною, потрібне велике скупчення особового складу та техніки, а росіяни не настільки дурні... Інший момент, якщо ми зайдемо в Бєлгородську область і там будуть північнокорейські солдати, чи можна буде бити ATACMS? А якщо вони втечуть з Курської області? Тут поки більше питань, ніж реального ефекту від дозволу. Але ця моя думка, можливо, емоційна", - зазначив співрозмовник.
Генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко сподівається, що потенційне "зелене світло" на ATACMS приведе до чогось більшого. Зняття заборони на Курську область, безумовно, необхідне, але така потреба є й інших ділянках фронту.
"У нас їх (ракет ATACMS, - ред.) невелика кількість, але сподіваємось, що це лише початок. Західні партнери не відходять від свого алгоритму "контролю ескалації"... Але важливо, щоб зняли заборону і на застосування Storm Shadow/SCALP. Це буде важлива підтримка для Сил оборони України", - наголосив він.
Тим часом The Washington Post із посиланням на неназваних чиновників припускає, що Україна може не обмежитися Курською областю. Тобто використання ракет може поширитися на інші російські території.
Американські "яструби" звинувачують Джо Байдена в тому, що надто легко піддавався риториці Путіна і його поступовий підхід до озброєння України поставив її у вразливу позицію на полі бою. Прихильники чинного президента стверджують, що той запобіг ще більш жорстким ударам Росії. Потенційний дозвіл бити ракетами далекого радіусу "може змінити рівняння", пише NYT.
Ключовим фактором ефективності ударів ATACMS стане кількість ракет, які отримає Україна. Хоча загалом вони були досить хорошими, останні звіти показують, що Росія змогла захиститися від них, придушуючи високоточні снаряди засобами РЕБ.
Проте, дозвіл на удари по території РФ змусить її розосередити свої системи ППО, тобто послабити на певних ділянках. А дозвіл з Лондона та Парижа на крилаті ракети ще більше підвищить точність ATACMS. Але в будь-якому разі далекобійні атаки - не панацея, яка сама по собі переламає хід війни на користь України. Хоча й дозволить вести ефективнішу воєнну кампанію, пише The Spectator.
"Принципове питання в тому, скільки таких ракет мають Сили оборони, щоб можна було змінити ситуацію на фронті і виконати основне завдання - зупинити вороже просування. Можливо, найближчим часом воно проясниться. І ми побачимо застосування цієї зброї (по російській території, - ред.)", - сподівається Романенко.
Кремлівський представник Дмитро Пєсков заявив, що дозвіл на удари вглиб Росії означатиме "новий виток напруженості". Він також нагадав недавні слова Путіна про те, що це нібито буде розцінено як участь НАТО в російсько-українській війні, що "змінить саму суть конфлікту".
Фото: поки неясно, як саме на удари західною зброєю відповість Володимир Путін ( Getty Images)
Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на деякі застереження Путіна. Який погрожував потужною відповіддю у разі масованої атаки.
"Не думаю, що по території РФ буде настільки масована атака, як росіяни вдарили 17 листопада. Ми будемо точково бити по об'єктах, що дасть обмежений, але все ж таки важливий для нас ефект. Крім того, це означатиме зростання ціни війни для Росії. І тиск на Росію - це посилення наших позицій перед можливими переговорами у майбутньому", - розповів він РБК-Україна.
Що стосується того, чи відкличе дозвіл Дональд Трамп, коли стане президентом, то навряд, якщо він залишиться в рамках Курська область/північнокорейські війська. Або може стимулювати Україну взяти паузу в ударах, якщо Росія теж припинить атаки на енергетику. "Президент Трамп діятиме більш виважено і в традиціях класичної американської політики", - вважає Фесенко.
На його думку, Росія може відповісти, але виглядатиме це приблизно як обмін ударами між Ізраїлем та Іраном, з анонсами та демонстрацією сили. Або Москва може передати протикорабельні ракети єменським хуситам, які воюють з морською коаліцією на чолі зі США в Червоному морі. "Не дай Боже, загинуть військові. Цікаво, як реагуватиме Трамп, він дуже не любить такі речі", - додав він.
Фактор майбутнього голови Білого дому важливий з урахуванням того, що фінальні рішення про удари західними ракетами по Росії узгоджуються перед інавгурацією Трампа. І особливо з урахуванням обіцянок швидко припинити війну, можливо, із значним скороченням допомоги Україні.
В американській традиції є практика не приймати жорстких рішень при зміні президента. Однак вочевидь Вашингтон вирішив показати, що відповідатиме на ескалацію з боку Москви. "Зелене світло" від західних партнерів надходить якраз на фінальному відрізку повноважень Джо Байдена. І, схоже, Київ досяг завдання мінімум у перехідний період у США. Хоча не виключено, що офіційно про дозвіл оголосять вже постфактум. Після того як відео прильотів ATACMS по російських тилах з'являться в соцмережах.
При підготовці тексту використовувалися: публікації The New York Times, Reuters, Le Figaro, The Spectator, The War Zone, заяви президента України Володимира Зеленського та західних політиків, дані Інституту вивчення війни (ISW) та джерел РБК-Україна, коментарі політолога Володимира Фесенка, а також експертів Костянтина Криволапа та Ігоря Романенка для YuoTube-каналу РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.