Конфлікт Ірану з Пакистаном. Чи загрожує світові нова велика війна на Сході

Про те, чи можуть взаємні обстріли між Іраном та Пакистаном перерости у повноцінну війну, що зараз відбувається у Червоному морі, Секторі Газа та на півночі Ізраїлю, і чи можлива подальша ескалація конфлікту в регіоні – у матеріалі РБК-Україна.

Під час підготовки статті були використані матеріали CNN, Al Jazeera, The Washington Post, The Wall Street Journal.

У топах міжнародних новин світових ЗМІ нині опинилася не війна в Україні і навіть не бої в Секторі Газа – а взаємні обстріли Іраном та Пакистаном територій один одного. Безумовно, вони укладаються в контекст загальної ескалації у регіоні, що розпочалася з терористичної атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.

Але судячи із заяв і дій сторін, чекати початку повномасштабної війни з багатьма учасниками поки що не доводиться. Іран, як головний збурювач спокою в регіоні, поки що задовольняється діями через численні проксі-сили та обмеженими провокаціями проти країн-сусідів.

Іран та Пакистан

У вівторок, 16 січня Іран завдав ракетно-дронових ударів по прикордонній пакистанській провінції Белуджистан. Там проживають белуджі – мусульмани-суніти, які мешкають також в Ірані та Афганістані. Ще з 70-х років серед белуджів існують сепаратистські рухи, які мають на меті створення незалежної держави.

Бойовики одного з таких угруповань, Джаїш уль-Адль, які діють в основному на іранській території, і були заявлені Тегераном як мета ударів – нібито атакували їхні бази на суміжній території Пакистану. Втім, Ісламабад заявив, що в результаті атаки постраждали лише цивільні особи, зокрема загинули двоє дітей.

Неузгоджена та раптова атака очікувано викликала реакцію з боку Пакистану як на дипломатичному, так і на військовому рівні. У четвер пакистанці завдали ударів у відповідь по території Ірану – знову-таки нібито по базах белуджистанських сепаратистів. Згідно з офіційним повідомленням Тегерана, загинули дев'ятеро людей, зокрема четверо дітей.

Як зазначає CNN, Іран і Пакистан давно борються з белуджистанськими сепаратистськими угрупованнями, кожен зі свого боку, але завдання ударів по території один одного – "дуже незвичайний" інцидент.

Втім, очікувати різкої ескалації ще й між Іраном і Пакистаном (який до того ж володіє ядерною зброєю) все ж таки не варто. Тегеран та Ісламабад випустили підкреслено примирливі заяви, називаючи одна одну "дружніми" і навіть "братськими" країнами.

Удар Пакистану – не єдиний випадок за останні дні, коли Іран безпосередньо, а не руками своїх проксі, атакує сусідні країни. У понеділок, 15 січня, іранці обстріляли Іракський Курдистан та Сирію. У першому випадку метою були названі "бази ізраїльського "Моссаду" на півночі Іраку, у другому - "бази антиіранських терористів" у непідконтрольному Дамаську регіоні Ідліб. Якихось дій у відповідь з боку Іраку, Сирії, курдів, американців та інших помітних гравців у регіоні не було.

Очевидно, активність Ірану, що різко зросла, пов'язана з продовженням бойових дій між Ізраїлем з одного боку і союзними Ірану ХАМАС і "Хезболлою" з іншого, які стимулюють Тегеран до агресивних дій вже від свого імені.

Хусити та Червоне море

У глобальному масштабі найбільш помітним фронтом багатогранного конфлікту на Близькому Сході зараз стало Червоне море, де єменські хусити продовжують системно атакувати цивільні судна. Хусити вважаються однією з головних проксі-сил Ірану, сплеск їхньої активності пов'язаний із ізраїльською операцією проти терористів у Секторі Газа.

Бойовики-хусіти (фото: Getty Images)

Червоне море – один з найважливіших торгових шляхів у світі, через нього здійснюється 10-15% всієї світової торгівлі. У зв'язку з постійною загрозою нападів низка провідних світових вантажоперевізників вже заявила про перенаправлення своїх суден з Червоного моря в обхід Африки – таким чином шлях судна з Азії до Європи або навпаки подовжується на два тижні і стає дорожчим за рахунок витрат на пальне.

Загальний потік суден-контенеровозів через Червоне море вже впав приблизно в 10 разів, почали руйнуватися торгові ланцюжки, низка аналітиків вже порівнює ситуацію з кризою логістики часів пандемії коронавірусу. За оцінками нафтогазового гіганта Shell, у короткостроковій перспективі криза у Червоному морі може призвести до зростання цін на нафту на 5-10%.

Щоб утихомирити хуситів, коаліція на чолі зі США та Великобританією завдала кілька серій ударів по їхнім військовим об'єктам. Втім, поки що зниження їх активності не спостерігається. Керівництво угруповання заявляє, що тероризуватиме судна в Червоному морі доти, доки Ізраїль не припинить операцію в Секторі Газа.

Як зазначає CNN, поточне зростання напруги в регіоні йде на користь Ірану, але до певного моменту. "Якщо ці зіткнення відносно низької інтенсивності зрештою переростуть у повномасштабну війну зі США, парамілітарні партнери Тегерана можуть зіткнутися зі знищенням. Це поставить під загрозу зростання впливу Ірану в регіоні, завдасть удару по стрижню його зовнішньої політики і створить проблеми всередині країни, де режим все ще не оговтався від протестів, що охопили країну рік тому", – пише видання.

Ізраїль, ХАМАС та "Хезболла"

Нинішній виток конфлікту в регіоні почався з атаки бойовиків ХАМАС на Ізраїль у жовтні, і операції ізраїльської армії у відповідь у Секторі Газа. Як видається зараз, вона ще дуже далека від завершення. ЦАХАЛ зміг взяти під свій контроль значну частину території Гази, завдав суттєвої шкоди інфраструктурі терористів, проте вони досі зберігають здатність до збройного опору та навіть обстрілів ізраїльської території. Не вирішено й питання зі звільненням понад сотні заручників, які перебувають у полоні у терористів.

Спроби численних західних та близькосхідних дипломатів та посередників організувати ще один раунд перемир'я та звільнення заручників поки що безрезультатні – ХАМАС відмовляється йти на угоду без повного припинення ізраїльської операції в Газі, тоді як ізраїльське керівництво має намір довести ліквідацію ХАМАС до кінця.

Останнім часом все більше уваги приділяється іншому, північному фронту – перманентним зіткненням між ізраїльтянами та бойовиками угруповання "Хезболла", що базуються у південному Лівані. Ізраїльська влада була змушена евакуювати мешканців прикордонної смуги з їхніх будинків – це додатковий фактор тиску на уряд Беньяміна Нетаньяху, щоб конфлікт з "Хезболлою" був якимось чином врегульований і люди змогли повернутися додому. У той же час, "Хезболла" має намір і надалі атакувати прикордонні території Ізраїлю, доки той не припинить операцію у Секторі Газа.

Бойовики "Хезболли" (фото: Getty Images)

ЦАХАЛ активно проводить навчання резервістів у рамках підготовки до можливої операції на півдні Лівану. "Я не знаю, коли почнеться війна на півночі, але можу вам сказати, що ймовірність того, що вона відбудеться найближчими місяцями, набагато вища, ніж у минулому", - заявив глава ізраїльського генштабу Герці Ха-Леві.

А потенційне відкриття повноцінного другого фронту у разі проведення Ізраїлем наземної операції проти "Хезболли" загрожує реальною ескалацією у всьому регіоні та переходом бойових дій на новий рівень за участю численних держав та парамілітарних формувань. Адже серед усіх проксі-груп Ірану саме "Хезболла" вважається найціннішою.