Маленька машина давно вже не є синонімом чогось дешевого і незручного, і українські водії, хоча й насилу, потроху розкуштували клас міських автомобільчиків. Пропонуємо разом зробити декілька відкриттів у царині вживаних машинок довжиною до 4 метрів.
Про найцікавіші суперкомпактні автомобілі міського класу читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації видань AutoBild, Motor та AutoRia.
Чому, власне, вони міські? Залізних ознак, за якими сітікарам можна було б "заборонити" далекі мандрівки, немає. Але що є те є: з їхніми маленькими колесами та мікроскопічним багажником мандрувати не так зручно, як ми звикли, користуючись більш масивними машинами. Принаймні, це стосується нерівних українських шляхів.
Переважну більшість сучасних машинок А-класу не можна звинуватити у традиційних недоліках, які ми часто за стереотипною схемою навішуємо на цих малюків. Вони давно вже не тісні в салоні і не повільні на прямих відрізках. Хоча в них дійсно можуть бути проблеми з динамікою при повному навантаженні, та й саме навантаження як правило обмежується чотирма особами і двома пакетами з супермаркету.
Натомість водій отримує найголовніший у місті плюс – простіший пошук місця для паркування. (Ще учора ми б додали, що на короткій машині простіше маневрувати у вузьких вуличках, але камери та різного роду парктроніки зняли це питання навіть для шестиметрових фермерських пікапів.)
З серйозних для України мінусів сітікарів можна згадати їхній імідж – здебільшого, “жіночій” і як мінімум, "бюджетний". Але з іншого боку нерідко це виявляється шансом отримати знижку при купівлі такого авто з рук.
З цього автомобіля не можна було не почати наш малюковий хіт-парад: свого часу він був володарем відразу кількох умовних номінацій – найдешевша нова машина на ринку, найдешевше авто з АКП, найдешевше авто з жаданою класичною АКП, та й місця у першій трійці-п’ятірці продаж чогось варті. Машина не має явних ознак бюджетності, зручна і цілком надійна. Для вживаного екземпляру важливо, що авто найчастіше має повноцінний 4-циліндровий двигун (1,25 л бензин, 85 к.с.) і класичну АКП гідромеханічного типу. Суттєвий недолік, характерний взагалі для всіх машин старих поколінь (ця модель починалася як Chevrolet Spark III у 2009 році) – значна витрата пального (6,2 – 8,2 л/100 км).
Fiat 500 XXI століття – дуже цікава штучка. Машина, намальована за мотивами класичної "п’ятисотки" 1960-х років, не стала такою ж супермасовою, як прототип (через ціну), але достатньо поширена (через ретростайлінг). Цілком сучасне авто, яке, проте, відлякує деяких вітчизняних покупців незвичними двох– і трициліндровими моторчиками (70 – 105 к.с.). Натомість є цілком адекватна версія "п’ятисотки" з електроприводом, а ще – кілька заряджених версій Abarth з рядними “четвірками” (135 – 180 к.с.). Взагалі, для Fiat 500 існує маса комплектацій, версій кузова, оснащення і рівня форсування, і завдяки підприємцям-перегонникам мало не всі вони доступні в нашій країні.
Цікава за своєю концепцією двомісна (саме так!) модель, свого роду спроба довести світові, що маленька машина теж може бути престижною. Автомобіль вміщує двох осіб і мінімальну поклажу, але має революційну для компактів можливість паркуватись впоперек проїзної частини. Головне, про що варто попередити потенційного власника Smart Fortwo, це його суто оригінальна конструкція: спеціально створений двигунець та трансмісія розташовані ззаду, під полицею, яка означає багажник. Запчастини теж ніяк не перетинаються з іншими моделями, таким чином, з ремонтом та обслуговуванням двомісних Smart (не плутати з 4-місним Smart Forfour) у невеликих містах будуть проблеми. Тим більше, що попри причетність до цієї марки певних елітних брендів, "Смарти" не відрізняються видатними ресурсними характеристиками.
Харизматичний автомобільчик, сучасне втілення концепції "дешево і добре" в європейському варіанті. Тут можна говорити про два останні покоління моделі, які концептуально не відрізняються між собою і певний час випускалися і успішно продавалися паралельно. Двигуни на вибір як бензинові, так і дизельні (54 – 100 к.с.), причому у генерації 2003 – 2012 рр. всі вони класичні 4-циліндрові, а у більш свіжої (з 2011 р.) – здебільшого новомодні 2- та 3-циліндрові. Обидві генерації мають масу різновидів, серед яких наш автомобіліст напевне оцінить кілька "ліфтованих" версій з приводом 4х4, у тому числі і цікаві в дизайнерському плані міні-кросовери.
Корейського малюка можна сміливо обирати аж у трьох останніх поколіннях, причому найсвіжіша машина може знайтися новою в салоні офіційного дилера. Для свого класу модель доволі поширена в Україні ще з нульових років, і має при тому хорошу репутацію. У порівнянні з деякими конкурентами вибір моторів не дуже широкий (від 65 к.с.), але більшість потенційних покупців засмучує не це, а банальний дизайн Hyundai і10 (особливо це стосується першої генерації) – чинник, доволі суттєвий в цьому непрестижному класі. Багато екземплярів на ринку – з автоматичною трансмісією.
Обираючи машину суперкомпактного класу, треба брати до увагу ще одне міркування, про яке користувачі часто не здогадаються. З певних об’єктивних причин (про них – іншим разом) ці машинки як правило мають менший ресурс, аніж великі. При тому перші власники часто експлуатують їх без оглядки на цей факт – тобто цілком по-дорослому. Тому бажано перш за все шукати на ринку машину, яка була другою в родині і грала роль "запасної". Принаймні, досліджувати стан силового агрегата і ходової треба особливо прискіпливо, навіть якщо екземпляр має охайний зовнішній вигляд.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про всі "за" і "проти" бензинових і дизельних двигунів в автомобілі.