Коломойський, Князєв та закупівлі для армії. Деталі гучних "схем" та топ-хабарів
Про те, з чого почалися і як розвивалися справи топ-корупціонерів України, як їх мають намір захищати адвокати в судах і що відбувається зараз у гучних провадженнях, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлі Акимової.
У матеріалі використано інформацію співрозмовників РБК-Україна, які спілкувалися з журналістами видання на правах анонімності, а також інформацію з відкритих джерел.
Вертикаль "хабарів" та крадіжки бюджетних коштів в Україні і до війни вражала масштабами – правоохоронці регулярно заявляли про відкриття справ як щодо місцевих чиновників, так і "топів" української політики. Із початком повномасштабної війни запит на боротьбу з корупцією виріс. Але це не завжди стримує впливових чиновників від спокуси отримати хабар або взяти участь в "закупівельній схемі".
На початку 2023 року країну сколихнув медійний скандал із "золотими яйцями" від Міноборони. Завершився він тим, що на сьогоднішній день два впливові функціонери з міністрерства сидять у СІЗО – їх підозрюють у крадіжці на закупівлі неякісної форми та бронежилетів для армії. В той же час стало відомо про те, що заступник міністра розвитку громад та територій вирішив "нажитися" на закупівлі генераторів.
Через кілька місяців після гучних затримань з обшуками дійшли голови Верховного суду, якого розкрили на схемі надання "послуг" впливовим людям в обмін на гроші. На цьому тлі розвивалася справа "Привату" і на лаві підсудних несподівано опинився один із найвпливовіших українських олігархів.
ОЗУ Верховного судді
Голові Верховного суду України Всеволоду Князєву оголосили про підозру 15 травня. Пізно ввечері агенти НАБУ та САП прийшли до нього додому та в офіс, провели обшуки та знайшли загалом 2,2 млн доларів, з яких 1,2 отримані за версією слідства незаконним шляхом. Джерела видання розповідають, що Князєв був дуже вражений, коли зустрів слідчих на порозі свого будинку. На момент проведення обшуків агенти НАБУ вже розкрили схему Князєва, який створив її зі своїми двома друзями – нотаріусом Кирилом Горбуровим та адвокатом Олегом Горецьким.
З Горбуровим Князєв був знайомий ще з часів життя у Миколаєві. На записах, які прослуховувалися в суді, голос, схожий на Горбурова, каже: "Всеволод Князєв – мій друг дитинства, знаєте хто такий, так? У нас багато справ, багато долі... Ви зрозуміли?".
У Києві Горбуров познайомився з адвокатом Горецьким, з яким почав працювати у його фірмі. Усі троє – суддя, адвокат та нотаріус надавали певного роду "послуги". Про те, що Князєв спроможний на подібне, знали ще в миколаївських колах, зазначає співрозмовник РБК-Україна, близький до колишнього Верховного судді.
"Ви ж розумієте, історії можуть бути різними. Скажімо так, про Князєва говорили ще в Миколаєві. Миколаїв – невелике місто, всі один одного знають. Таку людину не помітити просто не могли. Так от Князєва помітили", – зазначає співрозмовник.
Історія з найбільшим хабарем у 2,7 мільйона почалася у березні 2023 року – Горецький та Горбуров зустрілися з директором Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Сергієм Рудометкіним. 40,19% акцій цього підприємства належать бізнесменові Костянтину Жеваго, який купив частину комбінату ще 20 років тому. У 2005 році акціонери підприємства оскаржували законність купівлі і через 15 років їм це вдалося – у 2020 році Північний апеляційний суд оскаржив рішення суду першої інстанції та постановив повернути власникам частину акцій, викуплених Жеваго. Все, чого хотів олігарх від судді, нотаріуса та адвоката – вирішити питання на його користь. Подібну послугу Князєв оцінив у 2,7 млн. доларів. Коли у Князєва проводили обшуки, частину цієї суми – 700 тисяч помічених купюр знайшли у нього вдома, частину у розмірі понад 500 тисяч в сейфі в робочому кабінеті.
Всеволод Князєв на суді (фото: Getty Images)
Поки йшов суд, Горецький прямо назвав Горбурова "агентом" НАБУ. У справі нотаріус проходить як свідок, а на аудіозаписах, де Князєву приносять черговий пакет із хабарем, голос людини, яка розмовляє із суддею, дуже схожий на голос Кирила Горбурова.
"Кирило з'явився в моєму житті десь два роки тому... Агент Кирило... Увійшов у довіру до мене особисто, до моїх співробітників. Я йому надав безкоштовно офіс в оренду, в сусідньому кабінеті біля мене, дав автомобіль, позичав кошти... Жодних думок не було, що він може викривати, записувати чи провокувати", – говорив Горецький у ході судового засідання.
Горецький не просто так сказав про провокацію з боку Горбурова. Судячи з розвитку справи, саме підбурювання отримання хабара буде основною стратегією з боку захисту. І тут слід зазначити, що в Україні хоч і є стаття про провокацію отримання хабара, але на практиці довести її дуже важко, зазначає джерело в юридичних колах.
"Іноді все залежить від випадку. Фарту. Ситуація, пов'язана з хабарем, від слідства не залежить. Треба, щоб у однієї людини виник намір дати, а в іншої взяти", - зазначає джерело.
Практика Європейського суду з прав людини, на яку часто спираються українські суди, визнає підбурювання злочином – причому не має значення, від кого воно виходило і в рамках чого було. Якщо без провокації факту корупції не було б – отже, хабароодержувач невинний. У ситуації з Князєвим справа трохи інакша – гроші йому запропонував не співробітник під прикриттям, його ніхто не змушував і не створював умов, за яких він не може не отримати ці гроші. Йому запропонували 2,7 млн доларів за те, щоб він надав послугу олігарху Жеваго і він погодився на це свідомо. Більше того, по мірі просування розслідування один із членів "трійці" – Олег Горецький – несподівано пішов на угоду зі слідством.
"Горецький розповів усе. І суд перевірив, що це була реальна добровільна згода, перевірив користь державі та суспільству. Без цього всього суд не затвердив би угоду. У цьому випадку дуже важко бити на провокацію, якщо людина буквально розповідає, як це відбувалося", - зазначає джерело.
Сьогодні Князєв сидить у СІЗО та ознайомлюється зі справою. Поки що слідство не бачить, що він свідомо затягує процес, принаймні жодних заяв з боку державних обвинувачів із цього приводу до суду не надходило. Коли Князєв ознайомиться, суд розпочне розгляд справи по суті. Скільки це триватиме часу – невідомо, судячи з практики, процес може затягнутись. Колишньому Верховному судді загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі.
Публічна справа "Привата"
Ігор Коломойський – колись один із найвпливовіших олігархів країни. Бізнесмен активно "грав" на політичному полі і майже ніколи не приховував цього, особливо у 2019 році після президентства Зеленського, коли олігарх повернувся до України. Мало хто очікував побачити його на лаві підсудних, але у вересні 2023 року Коломойському повідомили про підозри одразу за трьома кримінальними провадженнями – два відкрили детективи БЕБ, а третє – НАБУ.
Усі три справи стосувалися розкрадання коштів у ПриватБанку. У БЕБ олігарха звинувачують у легалізації та виведенні за кордон півмільярда гривень, а також розкрадання 5,8 млрд "приватівських" коштів. Детективи НАБУ підозрюють Коломойського у крадіжці 9,2 млрд гривень, які він "вивів" із того ж ПриватБанку через офшорну фірму Drovale Limited під приводом нібито зворотного викупу облігацій, але за завищеною вартістю. І сьогодні саме справа НАБУ опинилася під загрозою – наприкінці листопада ВАКС закрив провадження щодо обрання запобіжного заходу та конфіскації майна щодо трьох підозрюваних у справі, яку умовно назвали "справою Привату".
Детективи Бюро розпочали розслідування справи групи "Приват" ще 2017 року. У провадженні шестеро підозрюваних – сам Ігор Коломойський, як організатор, Олександр Дубілет – екс-глава правління "ПриватБанку", заступник голови правління Людмила Шмальченко, начальник одного з департаментів та довірена особа тієї самої офшорної компанії Ярослав Луговий, голова департаменту міжбанківських операцій Надія Конопкіна та начальниця департаменту обслуговування рахунків Тетяна Якименко.
Ігор Коломойський на суді (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
За версією слідства, офшорна фірма Drovale Limited купила у ПриватБанку облігації, а через рік банк викупив їх назад за завищеною ціною. За повторний викуп облігацій, який група "Приват" назвала "зворотним", фігуранти отримали 9,2 млрд. Частина з них опинилася на рахунках у Коломойського, а загалом у схемі були задіяні всі перелічені вище особи, стверджує слідство.
У 2023 році, оголосивши про підозру Коломойському та п'ятьом його підлеглим, співробітники САП клопотали до ВАКС про запобіжний захід та конфіскацію майна Лугового, Конопкіної та Якименко. Коломойський на той момент уже був у СІЗО СБУ, тому вирішувати питання щодо його запобіжного заходу прокурори САП не могли. Спочатку судді ВАКС заарештували всіх трьох підозрюваних, але за деякий час вирішили випустити їх на волю. У своєму рішенні судді посилалися на "правки Лозового".
Правки нардепа Андрія Лозового Рада ухвалила у 2018 році. Пропозиції, які вніс депутат, стосувалися обмеження термінів досудового розслідування до 18 місяців з моменту реєстрації провадження, хоча до цього досудове розслідування було прийнято вважати розпочатим з моменту вручення підозри. Оскільки справу "Привату" зареєстрували ще у 2017 році, її терміни, на думку суддів, давно вичерпалися, а значить і запобіжний захід підозрюваним більше не може вважатися законним.
Тут дуже важливо відзначити один момент – справу Коломойського зареєстрували за рік до ухвалення правок Лозового. Оскільки закон зворотної дії не має, нардепи врахували цей момент і прописали в правках пункт – провадження, яке було відкрито до прийняття правок, не може бути закрите через 18 місяців. Якщо це об'єднане провадження, тобто слідчі дії проводилися і до, і після прийняття правок, на таке провадження також не поширюються правки Лозового, пояснює джерело РБК-Україна в правоохоронних колах.
"Законодавці передбачали, що в майбутньому буде об'єднано старі провадження, які були розпочаті до цих правок, з провадженнями вже після цих правок. Вони в цих же правках Лозового це розтлумачують і вносять додатково частину 7 статті 217 КПК України про об'єднання кримінальних проваджень. У ній йдеться, що у разі об'єднання старого та нового провадження вважається датою початку кримінального провадження те, яке було розпочато раніше", – зазначає співрозмовник видання.
Іншими словами, суд, який вирішив скасувати своє ж рішення про запобіжний захід трьом екс-співробітникам ПриватБанку, не міг посилатися на правки Лозового, тому що кримінальне провадження у цій справі було розпочато до набуття чинності цих самих правок. Більше того, сам же суд у таких випадках відмовляв прокурорам у продовженні термінів досудового розслідування, посилаючись на те, що самі провадження не підпадають під правки Лозового.
"Слідчі ж зверталися в подібних випадках до ВАКС про необхідність продовження термінів розслідування, але судді відмовляли їм у продовженні, говорячи про те, що у них кримінальні провадження старі. І незважаючи на те, що там є інші частини провадження, які були внесені вже після правок Лозового, сама справа не потребує продовження. Агенти НАБУ ж орієнтувалися на ці рішення", - розповіло джерело.
Рішення ВАКС не означає, що тепер справа "Привату" закрита і всі опиняться на волі. Але для продовження досудового розслідування прокурорам САП слід заперечити рішення ВАКС у Верховному суді. У практиці ВС є три випадки, що стосуються правок Лозового, і всі три грають на користь сторони звинувачення.
Коломойський сьогодні сидить у СІЗО та ознайомлюється з усіма трьома справами, які відкрили щодо нього. Поки що немає причин стверджувати, що рішення ВАКС повністю зруйнувало справу агентів НАБУ. Крім того, не можна скидати з рахунків ще два кримінальні провадження, які відкрили співробітники ВЕБ. Але історія з правками Лозового виглядає щонайменше дивно.
Генератори Лозинського
21 січня 2023 року у Києві агенти НАБУ затримали заступника міністра розвитку громад та територій Василя Лозинського. Цього ж дня в одній із львівських квартир сидів чоловік на прізвище Кітнер – за кілька годин до цього він забрав у спільника 400 тисяч доларів і зателефонував Лозинському, щоб завуальовано про це повідомити.
- Бачився з друзями, "пив каву", що далі?
– Здорові всі?
– Всі живі здорові, дякувати Богу, все добре.
400 тисяч доларів – частина "долі" колишнього заступника міністра у договорі на закупівлю генераторів за високими цінами. Загалом він хотів отримати 40 мільйонів гривень. У цій угоді задоволеними спочатку мали залишитись усі – компанія, яка продавала товар за завищеною вартістю, проміжні ланки в особі Кітнера, і, власне, сам Лозинський.
Коли детективи дізналися про підготовку афери, робота велася кількома напрямами. Зазвичай, як РБК-Україна розповідають співрозмовники, близькі до правоохоронців, про хабар повідомляє той, з кого її вимагають – це 90% кейсів. Однак у цій справі ситуація розвивалася інакше. Джерела видання не повідомляють деталі, оскільки основний масив судових процесів ще попереду, але фігурантів справи "вели" досить тривалий час. На момент, коли Кітнеру везли гроші, агенти вже знали, де їх перехопити. Усі 400 тисяч стодоларовими купюрами швидко відксерили та пустили далі. Спільник Лозинського отримав гроші, точні копії яких уже були в НАБУ.
"Я навіть боюся уявити, в якому режимі працювали детективи і скільки принтерів підключили, але гроші треба було швидко відксерити, щоб не було підозр", – каже поінформований співрозмовник.
Василь Лозінський (фото: Міністерство розвитку громад та територій)
Спільник, який віз гроші Кітнеру, отримав їх у пункті обміну валют. Це досить поширена схема пересилання коштів, які не можна ніде фіксувати. В один "обмінник" в одному місті приходить людина, віддає гроші та називає пароль. Цей пароль має назвати інша людина в іншому обміннику іншого міста.
Сьогодні Лозинський ознайомлюється з матеріалами справи і навряд чи впорається із цим до кінця року, оскільки провадження досить об'ємне. Передбачити лінію захисту адвокатів у цьому випадку досить важко – екс-чиновника ніхто не провокував, а його факт участі у афері підтверджується доказами, які зібрало слідство. Швидше за все, адвокати шукатимуть різного роду процесуальні "зачіпки" і тиснутимуть на них.
"Золоті" яйця та погана форма від Міноборони
На початку 2023 року у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Міністерство оборони закуповує товари за завищеними цінами. У медіа тоді добре "прокотився" один абсурдний факт – згідно з тендерними документами, яйця у відомстві закуповували по 17 гривень за штуку. Справа набула суспільного резонансу, на який відреагував тодішній міністр оборони Олексій Резніков.
"Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було наведено в одиницю виміру на вагу, в іншу таблицю", - спробував пояснити ситуацію екс-міністр.
Реакція на скандал була запізною, суспільство вимагало покарати причетних і підозрювані знайшлися. За кілька днів після публікації інформації про завищені закупівлі з Міністерства оборони звільнили директора профільного департаменту Богдана Хмельницького.
Майже в цей час з посади заступника міністра пішов В'ячеслав Шаповалов – він відповідав за тилове забезпечення ЗСУ. Але звільненнями ситуація не обмежилася – 1 лютого прокурори ОГП повідомили обом про підозри, які, втім, були пов'язані не лише медійним скандалом про "яйця по 17 гривень". Слідство звинуватило Шаповалова у придбанні продуктів та спорядження для ЗСУ за завищеними цінами. СБУ водночас звинуватило Хмельницького у розтраті понад 107 млн грн, які було витрачено на закупівлю 5,7 тисяч неякісних бронежилетів. Шаповалова ж звинуватили у тому, що він недоукомплектував ЗСУ коштами індивідуального захисту на 1 мільярд гривень.
В'ячеслав Шаповалов (фото: Міністерство оборони України)
Слідством з корупції на закупівлі продуктів харчування займається ДБР. При цьому СБУ розслідує два інші провадження щодо Хмельницького та Шаповалова. Співрозмовники РБК-Україна пояснюють це тим, що можливі злочини Шаповалова та Хмельницького стосуються національної безпеки.
"Чинне законодавство передбачає, що розслідуванням кримінальних проваджень щодо військовослужбовців має займатися ДБР, це їхня пряма підслідність. Водночас, оскільки СБУ здійснює контррозвідувальне забезпечення українських військових підрозділів, частина проваджень ДБР ґрунтується на оперативних матеріалах Служби безпеки - навіть слідство СБУ", – зазначає джерело.
Тому одним виробництвом ДБР історія із Шаповаловим та Хмельницьким не закінчилася, а, можна навіть сказати, почалася. У середині червня обидва фігуранти отримали нові підозри – цього разу безпосередньо від СБУ. У відомстві стверджують, що Шаповалов та Хмельницький вкрали гроші на закупівлю неякісних бронежилетів та зимової форми для ЗСУ. Збитки загалом становили понад 1 млрд гривень.
6 листопада СБУ оголосила, що зібрала усі докази злочинів обох чиновників. За матеріалами слідства ще у 2022 році Шаповалов вступив у змову зі своїми підлеглими та купив військову форму у приватної фірми майже на 1 млрд грн. При цьому сама "зимова" форма була зовсім непридатна для морозів та в умовах ведення інтенсивних бойових дій.
Сьогодні Шаповалов та Хмельницький сидять у СІЗО. Вони поки що не ознайомлювалися з матеріалами справи, бо досудове розслідування триває. Обом загрожує 12 років в'язниці. Традиційно слідство, закінчивши свою роботу, віддасть провадження до рук суду – він і вирішить, на яке покарання заслуговують чиновники.
***
Війна, хоч би як це звучало, послужила своєрідним тригером для українського суспільства. Якщо раніше українці дивилися на корупцію як на проблему, яку "викорчувати" практично нереально, а "погорілих" на хабарах чиновників хіба що висміювали на ТБ, сьогодні кожен скандал викликає злість і бажання покарати найжорсткішими методами.
Два чиновники з Міністерства оборони, ймовірно, крали гроші на неякісних бронежилетах для армії. Заступник міністра хотів отримати "частку" у закупівлі генераторів. Верховний суддя "вирішував питання" впливових людей, використовуючи свої зв'язки, а група "Приват" "відмивала" гроші своїх клієнтів, використовуючи всі доступні методи та схеми. Антикорупційні та правоохоронні органи сьогодні намагаються довести ці справи до суду, а те, що вирішить суд, – питання часу. Очевидно одне – сьогодні, за умов фактично екзистенційної боротьби за цілісність держави, суспільство навряд чи спокійно поставиться до того, якщо хтось із фігурантів гучних злочинів несподівано опиниться на волі чи справи розсипляться безпосередньо у залі суду.