До 2023 року День захисника та захисниці України відзначали 14 жовтня, тепер – 1 жовтня.
РБК-Україна розповідає історію свята і пояснює, чому змістили його дату.
День захисника України на державному рівні започаткували 14 жовтня 2014 року, тоді президент Петро Порошенко підписав відповідний указ. Цей день збігався із церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці. У 2021 році з метою дотримання гендерної рівності свято перейменували на День захисника та захисниці України.
Втім, 2023 року Україна провела реформу церковного календаря і усі фіксовані дати свят змістились на 13 днів. Відповідно, оскільки День захисника та захисниці України мав прив'язку до Покрови, то і його дата змістилась із 14-го на 1-ше жовтня.
Наголосимо також, що День захисника та захисниці України з 2015 року є державним святом і неробочим днем, але під час дії воєнного стану вихідного не буде.
Нагадаємо, що до 2014 року в Україні відзначали День захисника Вітчизни 23 лютого, згідно із радянською традицією. Після анексії Криму та початку збройної агресії Росії на Донбасі виникла потреба у декомунізації та створенні власного Дня захисника України.
Дату для відзначення Дня захисника та захисниці України вибрали невипадково – Покрова Пресвятої Богородиці вважається днем Українського козацтва, а також днем створення Української повстанської армії (УПА) у 1942 році.
Козаки шанували Богородицю як свою заступницю та захисницю від ворогів, це пов'язаною із християнським трактуванням свята.
"Є дві версії походження свята. Богородиця вийшла із небес і покрила Константинополь омофором (плащем) в знак того, що вона захищає місто від нападників. За слов'янською версією це сталося 860 року, коли князь Аскольд пішов на Константинополь, або у 910 році, коли сарацини напали на це місто", – розповідає історик та військовослужбовець Олександр Алфьоров.
Також він наголошує, що культ Покрови характерний виключно для українців, в інших християн це свято також є, але не шанується так сильно.
Саме на Покрови козаки збирались у храмі на особливий молебень, а після нього вибирали нового кошового отамана, "щоб цілий рік під покровом мудрості та сили бути".
Головна січова церква завжди називалась на честь Покрови, а в кожному козацькому курені була її ікона. Також Богородицю зображали на козацьких хоругвах, під якими вони вирушали у військові походи.
"У цю епоху виник тип ікони "Козацька Покрова", де під омофором Богородиці зображувалися українські ієрархи, гетьмани та козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або старшин. За козацької доби військо було не лише армією, але й стало основою української держави", – пояснюють в Українському Інституті національної пам'яті.
Поширення культу Покрови було і за часів Гетьманщини. Під час правління Івана Мазепи будували багато церков та писали ікони, пов’язані із Покровою.
"Завдяки шанобливому ставленню козацтва до Покрови в народі це свято асоціюється з військовою честю, звитягою, мужністю, захистом рідної землі", – додають в Інституті.
До початку повномасштабного вторгнення на головних площах міст влаштовували урочисті концерти, пам'ятну ходу, якою вшановували полеглих за волю України. Під час війни масштабних заходів не проводять.
Традиційно у цей день вітають військовослужбовців й ветеранів, вручають їм державні нагороди та почесні подяки. При цьому історики та активісти закликають не "шкарпетизувати" це свято, тобто не продовжувати радянську традицію дарувати захисниками шкарпетки, одеколони тощо.
У Києві до Дня захисника та захисниці України пройдуть кілька тематичних заходів:
Читайте також, як красиво та емоційно привітати військових із Днем захисника та захисниці України. Раніше ми ділились сильною молитвою для захисту воїна.
Під час підготовки публікації використали: матеріали Вікіпедії, пост Українського інституту національної пам'яті у Facebook та відео Олександра Алфьорова в You Tube.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.