Коли Україна вступить в ЄС і як пройдуть переговори про членство

Сьогодні Єврокомісія має дати "зелене світло" початку переговорів про вступ з Україною. Як вони будуть проходити, які перешкоди можуть виникнути на цьому шляху і коли зрештою Україна може стати членом ЄС, – в матеріалі журналістів РБК-Україна Дмитра Левицького та Мілана Лєліча.

Під час підготовки матеріалу використовувалися публікації Politico та "Радіо Свобода", заяви українських та європейських чиновників.

Сьогодні, 8 листопада, Єврокомісія повинна оцінити виконання Україною семи рекомендацій, які вона отримала минулого року разом зі статусом країни-кандидата на вступ до ЄС. За інформацією "Радіо Свобода", єврокомісари зарахують українцям повне виконання чотирьох критеріїв, ще по трьох критеріях буде надано додаткові рекомендації. Але, за даними багатьох європейських медіа, загальний висновок буде позитивним – рекомендувати державам-членам розпочати з Україною переговори про вступ до ЄС.

Як напередодні заявляла віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, звіт Єврокомісії розповість про "неймовірний прогрес" України, але його формулювання будуть стриманими. А також цей звіт дасть розуміння подальших кроків на шляху до ЄС.

Наразі точної дати початку переговорів з Україною немає, але за даними Politico, відповідне рішення Європейська рада має ухвалити до кінця цього року. У середині грудня лідери ЄС мають зібратися на саміт, на якому і можуть схвалити переговори.

"Звіт Єврокомісії - це лише основа, рішення щодо відкриття перемовин буде ухвалюватися лідерами ЄС в грудні", – зазначала і Стефанішина.

Як будуть проходити переговори про вступ в ЄС

Щоб отримати "зелене світло", Україна мала виконати своє "домашнє завдання" від Єврокомісії, яке складалося з семи пунктів. Київ повинен був завершити реформу судової гілки влади та Конституційного суду, призначити нових очільників НАБУ та САП, втілити в життя закони про олігархів, ЗМІ, національні меншини, а також боротися з відмиванням грошей. Питання з олігархами, до слова, пізніше було зняте з порядку денного за рекомендацією самого ЄС.

Процес переговорів про вступ в ЄС може зайняти тривалий час, оскільки Україні потрібно тепер привести своє законодавство у відповідність до європейського, виконавши так званий Acquis communautaire – комплекс прав і обов’язків держав-членів ЄС. Цей Acquis communautaire складається з 35 окремих пунктів, прогрес у виконанні кожного з яких має бути схвалений всіма членами ЄС.

Ці пункти включають і питання вільної торгівлі, і право інтелектуальної власності, конкурентної політики, рибальства, енергетики, оподаткування, правосуддя, освіти та культури, фінансового контролю і т.д.

Загалом для набуття членства Україні потрібно імплементувати близько 30 тисяч різних правил та стандартів ЄС. Для того, щоб прискорити цей процес, Україна ще до початку переговорів з ЄС (навесні 2023 року) почала аудит свого законодавства на відповідність європейському. Також у березні в Кабміні заявляли про виконання 80% угоди про асоціацію з ЄС, заздалегідь впроваджуючи європейські норми.

Україна мала 7 завдань від Єврокомісії для старту переговорів (фото: Getty Images)

Для того, щоб отримати "зелене світло" на початок переговорів з ЄС, українська сторона виконала низку вимог Єврокомісії. Як заявляв президент Володимир Зеленський, на цьому Україна не зупиниться і продовжить змінювати свої закони. Зокрема, він анонсував ухвалення закону про лобізм та посилення повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частиною переговорів про вступ буде і вирішення двосторонніх питань між Україною та країнами-членами ЄС. Наприклад, це може бути питання експорту українського зерна – з Польщею, або ж питання національних меншин – з Угорщиною та Румунією. Все це впливатиме на тривалість самих переговорів про вступ.

"У нас є чітке розуміння, що держава може бути повністю готовою до вступу в ЄС протягом двох років від початку переговорного процесу", – говорила раніше РБК-Україна віце-прем’єр Стефанішина.

Коли Україна може стати членом ЄС

У питанні вступу в ЄС не все буде залежати від самої України. На цей процес впливатиме як позиція окремих держав-членів, так і наявність політичної волі до розширення у блоці. І така політична воля, здається, присутня. Брюссель поставив за мету велике розширення ЄС до 2030 року. Так, 2030 року блок планує розростися аж до 36 держав (сьогодні їх у союзі 27).

Однак це не означає, що Україні доведеться чекати 2030 року, щоб стати членом ЄС. На початку жовтня глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявляв, що завдяки Україні процес вступу нових членів може проходити швидше, а озвучений раніше 2030 рік – це лише орієнтир.

Таку ж позицію висловлювала в коментарі РБК-Україна і Стефанішина. Вона пояснювала, що розширення ЄС не відбудеться "за одну ніч", оскільки до кожної країни-кандидатки буде індивідуальний підхід, який враховуватиме швидкість її трансформації.

"Держави-кандидати на сьогодні перебувають на різних етапах прогресу щодо реформ й готовності до вступу. А отже, рішення щодо деяких країн можуть бути ухвалені раніше визначеного терміну", – зазначала віце-прем'єр.

Прикметно, що в цьому сенсі процес вступу до Євросоюзу і НАТО дещо відрізняється (хоча збігається за загальним вектором реформ). Приєднання до Північноатлантичного альянсу не обтяжене такою кількістю формальних критеріїв і процедур, і залежить насамперед від політичної волі держав-членів до подальшого розширення НАТО.

Україна хоче вступити в ЄС за два роки після старту переговорів (flick.com/libereurope)

Співрозмовники РБК-Україна в структурах ЄС визнають, що про вступ України у 2024 чи 2025 роках мови в принципі бути не може – за цей час нереально пройти всі необхідні процедури навіть за наявності політичної волі. Втім, з огляду на особливі обставини, в яких зараз опинилась Україна, цей процес вона потенційно може пройти швидше, аніж країни-сусідки зі Східної Європі. Більшості з них знадобилось 8-10 років від подання заявки на вступ до членства в ЄС.

Крім того, попри те, що процес переговорів про членство детально формалізований, остаточне рішення про приєднання нового члена до Євросоюзу все одно є політичним. І кожна країна ЄС дає на це згоду з урахуванням власних інтересів.

В українському випадку це означає, що доведеться шукати компроміси з багатьма окремими державами ЄС щодо питань, котрі їх цікавлять. Наприклад, як розповідали джерела РБК-Україна, минулого року Угорщина не стала заважати отриманню Україною кандидатського статусу саме тому, що планує використати тему угорської меншини на Закарпатті вже на етапі переговорів про членство.

Чимало держав ЄС також занепокоєні і тим, що приєднання України з її потужним аграрним комплексом може завдати шкоди їхнім національним виробникам. І історію з блокадою українського зерна поляками можна розглядати як демо-версію потенційних майбутніх проблем в цій царині.

І загалом з приєднанням України "центр сили" Європейського союзу, який зараз розташовується між Францією та Німеччиною, відчутно зміститься на Схід – над цим в окремих європейських столицях замислюються вже зараз.

Однак за наявності політичної волі всі ці проблеми можна буде вирішити. До того ж у самому Брюсселі поки цілком рішуче налаштовані у питанні членства України. Так, днями глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн назвала членство в ЄС найкращим способом забезпечити стабільність та процвітання України.

"Щоб Україна одужала – Європа є відповіддю. Щоб ще більше зміцнити українську демократію – Європа є відповіддю. Щоб захистити Україну від майбутніх втручань – знову ж таки, Європа є відповіддю", – наголосила вона.

Та навіть якщо вдасться швидко завершити переговори, на Україну чекатиме ще один, заключний етап – ратифікація членства всіма державами ЄС. Цей процес не має чітких часових рамок і може супроводжуватися тими ж проблемам, що й під час переговорів.

Вступ в ЄС, як і більшість інших наших питань, значною мірою буде залежати від перебігу і результатів війни. Хоча виконання Україною "домашнього завдання" в будь-якому разі буде актуальним.