Кого називають "батьком метеорології" і до чого тут хмари

Перший "метеоролог"

З погляду історії, батьком метеорології як науки дехто називає Арістотеля, який ще у IV столітті до нашої ери у книзі під назвою "Метеорологіка" зібрав інформацію про низку атмосферних явищ і зробив спробу їх пояснити.

Погруддя Арістотеля (ілюстрація: uk.wikipedia.org)

Водночас можливість для кількісного опису атмосферних явищ з'явилась лише в епоху Відродження, коли у 1592 році італійський фізик, астроном і математик Галілео Галілей винайшов термоскоп (який став прабатьком всіх термометрів), у 1597 році - винайшли термометр, а у 1644 році - барометр.

Дещо пізніше, у 1780 році, було створено Мангеймське метеорологічне товариство, яке організувало спостереження за погодою на 40 станціях по всьому світу (на підставі яких німецький фізик, метеоролог та астроном Генріх Вільгельм Брандес у 1820 році створив перші синоптичні карти Європи).

"Хрещений батько хмар" і "батько метеорології"

28 листопада 1772 року в Лондоні народився Люк Говард, який здобув освіту фармацевта, став хіміком-виробником (продовжуючи справу батька), а також метеорологом-аматором (на тлі захоплення дослідженням атмосферних явищ).

У презентації Аскесіанському товариству від 1802 року саме він запропонував систему номенклатури хмар, розділивши їх на три основні категорії - купчасті, шарові та перисті.

Крім того, Говард запропонував низку проміжних складних модифікацій (таких як циростратус та циркумулюм) - щоб врахувати переходи, які відбуваються між формами хмар.

В опублікованій у 1803 році роботі "Нарис модифікації хмар", науковець розмістив також докладні малюнки хмар - у доповнення до письмових описів власних класифікацій. Примітно, що ці малюнки були зроблені чоловіком власноруч (взяті з нотаток та акварельних ескізів з етюдника Говарда). Проте пейзажі робив живописець Едвард Кенніон (оскільки Говард не мав офіційної художньої підготовки).

Зображення купчастої хмари з книги Говарда (ілюстрація: uk.wikipedia.org)

Крім основної роботи "з хмарами", Говард досліджував інші метеорологічні явища й описував результати у численних статтях.

Він, наприклад, став піонером у вивченні міського клімату (опублікувавши у 1818-1820 роках найдавнішу наукову книгу з міської кліматології "Клімат Лондона" на 700 сторінок) і "знищив" теорію дощу шотландського натураліста-геолога Джеймса Гаттона.

У 1837 році Говард опублікував перший підручник з метеорології "Сім лекцій з метеорології". Згодом його послідовники та інші дослідники неодноразово називали чоловіка "батьком метеорології".