За 8 років київська влада подала до Міністерства культури подання на 2 059 пам’яток та щойно виявлених у столиці об’єктів культурної спадщини, але Мінкульт видав накази про внесення до реєстру нерухомих пам’яток України лише 285 об’єктів. Неналежна робота з Реєстром ставить під загрозу багато історичних об’єктів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на в.о. директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Ірину Черненко, коментуючи знесення 200-річного будинку на вул. Ярославській, 13-Б.
"Складна ситуація з реєстрацією пам’яток у Держреєстрі назрівала протягом 20 років. Накази центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не приймались. І лише поодинокі з них надходили до Департаменту. Попри те, що Департамент щороку подавав облікову документацію на близько 100 об’єктів культурної спадщини, наказами МКІП до Реєстру, наприклад, за 2018-2021 роки занесено лише 110 таких об’єктів. І дуже прикро, що замість того, щоб ефективно вирішувати питання збереження пам’яток, спостерігаємо багато маніпуляцій і неправдивої інформації як від депутатів, так і представників центральних органів влади", - заявила Ірина Черненко.
За її словами, починаючи з 2015 року, місто зверталося з поданнями до Міністерства щодо внесення до Реєстру 2 059 пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. За цей період до Департаменту охорони культурної спадщини надійшли накази МКІП про внесення до Реєстру лише 285 об’єктів.
Зокрема, у 2022 році Департамент розробив і подав до МКІП облікову документацію на 95 об’єктів культурної спадщини, а у 2023-му - на 117. Проте минулого року до реєстру МКІП внесло лише 27 об’єктів, а цьогоріч - 77 одиниць, з них переважна більшість - подання попередніх років.
В Департаменті охорони культурної спадщини наголосили, що можуть лише подавати історичні об’єкти до Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) для подальшого внесення їх до Держреєстру. Відповідні дії в самому Реєстрі здійснює Міністерство. Ця процедура є недосконалою, застарілою та призводить до зволікань у наданні тим чи іншим спорудам статусу історичної пам’ятки.
Черненко також наголосила, що до Реєстру вносяться об’єкти незалежно від форм власності.
"Право власності на історичну будівлю не означає, що зі спорудою можна робити будь-що. Власність - це і величезна відповідальність. Маємо зберегти наші культурні надбання та історію, спільно працюючи виключно у правовому полі", - зауважила вона.
Враховуючи критичний стан з охороною культурної спадщини, що склалася через бездіяльність МКІП, Київрада 13 травня 2021 року направила звернення до Кабміну та Верховної Ради України щодо занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Після цього ситуація частково покращилась, проте об’єкти заносяться до Реєстру за поданнями минулих років, а не у 30-денний термін, як передбачено законодавством.
Також столиця чекає від Верховної ради на якнайшвидше ухвалення в другому читанні законопроекту № 0895 від 2019 року. Це дозволить місцевій владі примусово викупати у безвідповідальних приватних власників памʼятки архітектури та повертати їх у власність громади.
Нагадаємо, раніше повідомлялось, що мер Києва Віталій Кличко назвав знесення 200-річного будинку на Подолі кричущим та заявив про те, що міська влада не давала на це жодних дозволів.
Він також ініціював розірвання Київрадою договору оренди ділянки де була розташована будівля та ухвалення заборони реконструкції та інших дій з будівлями старшими за 100 років без дозволу містобудівної ради.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.