Після трьох років пандемії коронавірусу ВООЗ оголосило про припинення режиму глобальної надзвичайної ситуації, а в Міністерстві охорони здоров'я України анонсують скасування карантинних обмежень. Докладніше про те, коли українцям чекати на завершення карантину, яка зараз ситуація із захворюваністю і чи потрібно буде надалі вакцинуватися – у матеріалі РБК-Україна.
5 травня 2023 голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адханом Гебрейєсус оголосив про завершення дії надзвичайної ситуації в галузі суспільної охорони здоров'я, що була оголошена через коронавірусну хворобу в березні 2020 року.
Багато хто сприйняв рішення ВООЗ як завершення пандемії, однак це хибна інтерпретація. Знизився лише рівень небезпеки для громадського здоров'я, але глобальна загроза залишається.
Рішення ВООЗ не означає, що пандемії коронавірусу більш немає, зазначив в коментарі РБК-Україна голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій.
"COVID-19 залишається з нами, зважаючи на те, що вірус мутує, то як він буде мутувати в сторону посилення чи послаблення, сказати ми не можемо", – підкреслив експерт.
Скасуванню режиму надзвичайної ситуації міжнародного рівня сприяло те, що кількість важких форм перебігу захворювання та госпіталізацій знизилася, як і показники смертності. До того ж багато людей в світі вже мають імунітет до збудника хвороби, каже докторка медичних наук, завідувачка кафедрою епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяна Чумаченко.
Зазначені чинники дозволяють дещо послабити обмежувальні заходи, але це не означає що вірус перестав існувати і поширюватися. "Тому потрібно здійснювати постійний моніторинг, як себе поводитиме SARS-CoV-2. Всі країни будуть продовжувати це, в тому числі й Україна", – вважає Тетяна Чумаченко.
Відповідно до рішення Кабміну від 25 квітня, режим надзвичайної ситуації через коронавірус та карантин в Україні було вчергове продовжено ще на два місяці - до 30 червня 2023 року.
При цьому очільник Міністерства охорони здоров'я Віктор Ляшко днями зробив заяву, що МОЗ зараз розглядає можливість скасування карантинних обмежень. За його словами, влада вже почала переглядати постанову Кабміну, згідно з якою в Україні діє карантин. І незабаром розпочнеться підготовка до скасування цієї постанови, оскільки вона тягне за собою не тільки протиепідемічні обмеження, але й дії, пов'язані з суб'єктами господарювання під час карантину.
Стосовно термінів Ляшко зазначив, що миттєво це зробити не можна через економічні чинники.
"Ми оцінимо стан готовності скасування всіх карантинних обмежень. Тому ми зараз проводимо внутрішній аудит і потенційно готуємося до того, щоб вийти з офіційною позицією і сказати, що карантин буде скасовано з такого числа", – сказав міністр.
Голова комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький в розмові з РБК-Україна висловив думку, що заява міністра охорони здоров'я про можливе завершення карантину є справедливою з огляду на статистику та дані щодо коронавірусу в Україні, а також після рішення ВООЗ.
Водночас депутат підкреслив, що якщо в Україні в майбутньому буде спалах якоїсь інфекції, то карантин буде встановлений по цій інфекції, навіть якщо Всесвітня організація охорони здоров'я не оголошуватиме пандемію.
Від початку пандемії в Україні зареєстровано понад 5,5 млн випадків коронавірусу, 112 тисяч осіб померло від ускладнень хвороби.
Наразі в країні спостерігається зниження захворюваності. За даними щотижневого дайджесту Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) МОЗ України, кількість інфікованих зменшилась на 25% (6 612 випадків проти 8 898 минулого тижня).
Знижується показник госпіталізацій та летальних випадків. Так, з 28 квітня по 4 травня від коронавірусу в Україні померла 61 особа, тоді як минулого тижня було зареєстровано 82 смерті. А якщо порівнювати ситуацію з кінцем березня 2023, кількість летальних випадків скоротилася більш ніж вдвічі.
Як зазначив Федір Лапій, це сезонний і прогнозований спад захворюваності. За три повноцінних сезони пандемії простежується досить чітка сезонність. Підйоми захворюваності спостерігаються восени та наприкінці зими - початку весни. Питання лише в кількості інфікованих та померлих. Порівнюючи з минулим та позаминулим роками, ці показники є меншими.
Щодо прогнозу на найближчі місяці експерт розповів, що влітку будуть так звані "ковідні канікули", коли захворюваність буде ще нижчою, як це було і в 2020-2022 роках, а восени кількість інфікованих знов зростатиме.
"Наскільки це буде небезпечний підйом захворюваності, скільки життів він забере, чи з'явиться більш агресивний вірус? Наразі цього сказати аж ніяк не можна", – підкреслив Федір Лапій.
Незважаючи на зняття ВООЗ статусу надзвичайної ситуації у світі, потреба у вакцинації від COVID-19 не зникне.
З огляду на статистику, в Україні питання імунізації залишається проблемним, адже базовий курс щеплень від початку кампанії пройшло біля 37% населення. За даними ЦГЗ на 9 травня 2023, дві дози вакцини отримали 15 488 233 особи.
При цьому через 5 місяців після первинного курсу всім повнолітнім в Україні рекомендовано зробити перше бустерне щеплення (наразі його пройшло 3,192 млн), а через 4 місяці після першого бустерного щеплення необхідно зробити друге бустерне щеплення (зробило 321 тис. осіб).
За словами Федора Лапія, зараз налічується близько 12 млн осіб, які б вже мали отримати перше бустерне щеплення, але поки не зробили цього.
До того ж серед українців, які пройшли курс вакцинації, переважну більшість становлять молодь або люди середнього віку, які свідомо підходять до свого здоров'я, але це далеко не люди з групи ризику.
За три роки пандемії група ризику залишається незмінною – особи старші 60 років. Саме на цю категорію припадає найбільша кількість смертей від коронавірусу. Наприклад, серед летальних випадків в Україні минулого тижня 88,5% – особи від 60 років.
Експерт підкреслює, що саме група населення старшого віку та люди з важкими захворюваннями потребують пріоритетної вакцинації, адже це єдиний відомий ефективний спосіб захисту від тяжкого перебігу хвороби та ускладнень.
Докторка медичних наук Тетяна Чумаченко радить зробити щеплення від COVID-19 напередодні осіннього сезону, коли прогнозується чергова хвиля захворюваності. Поновити захист бустерним щепленням чи завершити базовий курс слід приблизно за місяць до початку осені, в залежності від дати останньої вакцинації.
Циркулюючий зараз варіант "Омікрон" має меншу летальність ніж його попередники, а симптоми захворювання схожі на грип. Епідеміологи, які вивчають SARS-CoV-2, припускають, що в майбутньому захворювання стане сезонним, і подібно до ситуації з грипом імунізація від коронавірусу може бути щорічною.
Однак внесення вакцинації від COVID-19 до календаря щеплень наразі не розглядається ні на міжнародному рівні, ні в Україні, розповів Федір Лапій та зазначив, що в цьому питанні могла виникнути плутанина, адже вакцинацію включили до календаря щеплень у США. Проте це було пов'язано лише зі зміною джерел фінансування програми імунізації в країні.
"В Україні на сьогоднішній день є програма з імунопрофілактики, яка затверджена урядом, де є календар щеплень. І поки що в нас немає рухів для того, щоб змінити джерела фінансування або надходження вакцини проти COVID-19, тому ми не вносимо її в календар, і не робимо її обов'язковою. При цьому вакцина в країні доступна без жодних обмежень", – сказав експерт.
Як пояснила Тетяна Чумаченко, коли якась вакцина вноситься до календаря щеплень, розраховується багато факторів, в тому числі і кошти.
Мова йде саме про перший розділ календаря, в якому щеплення обов'язкові і їх роблять безкоштовно для людини (кір, краснуха, дифтерія тощо). При цьому грип в Україні в календарі щеплень – у розділі рекомендованих, тобто держава не оплачує вакцинацію від грипу.
"Що стосується коронавірусу, то він все ще швидко мутує, не виключена поява нового агресивного штаму, вакцини удосконалюються. До того ж, чи вистачить коштів у країни в умовах війни, щоб забезпечити щеплення? Тому поки що на порядку денному не стоїть питання про внесення щеплення від COVID-19 в перший розділ календаря щеплень", – заявила Чумаченко.
Водночас епідеміолог підкреслила, що зараз в Україні в наявності достатня кількість доз безкоштовних вакцин проти коронавірусу для продовження кампанії з імунізації населення.
Повномасштабне вторгнення РФ змістило фокус уваги суспільства з пандемії коронавірусу на війну, проте українці не перестали хворіти.
Постійні обстріли, окупація, руйнування лікарень, відсутність кисню для хворих ускладнювали ситуацію, оскільки лікарі не мали змоги надавати відповідну медичну допомогу. В коментарі виданнію Федір Лапій висловив думку, що це ще один злочин росіян, за яким варто висунути звинувачення.
Як пояснив експерт, хоча від початку війни щоденну статистику захворюваності перестали публікувати, динаміка захворюваності по тижнях велася і є в доступі на порталі ЦГЗ.
Так, у березні 2022 року фіксувалося понад 30 тисяч нових випадків на тиждень, та до 500 смертей від COVID-19, що значно більше аналогічного періоду березня цього року (15 тис. випадків інфікування та до 150 летальних випадків). Сплески захворюваності були навесні та восени.
Проте показники можуть бути дещо заниженими, адже є люди, що залишилися на окупованих територіях, де неможливо вести статистику.
Епідеміолог Тетяна Чумаченко зазначає, що з окупованих територій інформації щодо захворюваності на коронавірус немає, і навіть в регіонах, які були звільнені, є певні складнощі зі зверненням за медичною допомогою.
"Люди зосереджені на збереженні життя, і не звертають увагу на симптоми, які вважають простудою. А йдуть до лікаря, коли вже мають важкі форми", – розповіла вона.
Під час війни знизилося охоплення населення тестуванням, що є важливим етапом при постановці діагнозу. "Лабораторії не працюють так потужно, як це було до війни. Це пов'язано і з руйнуванням цих лабораторій, і з недостатньою кількістю тест-систем, хоч і міністерство налагоджує цю логістику", – каже Чумаченко.
Оскільки вірус передається повітряно-крапельним шляхом, вимушене перебування великої кількості людей в укриттях під час повітряних тривог також посилює небезпеку зараження, особливо в сезони сплесків захворюваності. При тому, що носіння масок у публічних місцях і транспорті зараз є рекомендаційним, і не всі його дотримуються.
Фактором впливу війни є й постійний стресовий стан, в якому перебувають люди вже більше року. Хронічний стрес впливає на імунну систему, що призводить до підвищення сприятливості організму до інфекції, додала епідеміолог.