У Києві обговорили проблеми навчання операторів БПЛА. Яких змін потребують нормативи Міноборони

За словами експертів, треба, щоб Міністерство оборони України внесло зміни до деяких своїх нормативних актів, а також за участі виробників БПЛА, навчальних центрів і Міністерства освіти та науки розробило та затвердило відповідні державні навчальні програми, а також сертифікування навчених операторів БПЛА.

Виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Максим Полив’яний зазначив, що головна проблема того, що Міноборони не контрактує та не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА - це відсутність відповідної нормативної бази.

"Міністерство оборони, а зараз Агенція з оборонних закупівель, яка з наступного року займеться закупівлею озброєння, військової техніки, зокрема БПЛА, не має нормативного підґрунтя для того, щоб окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання", - повідомив він.

 

На його думку, треба створити нормативну базу для сертифікації навчальних центрів операторів БПЛА будь-якого призначення - від аеророзвідки до FPV-дронів, від тактичних БПЛА до стратегічних.

Він також повідомив, що NAUDI разом з Національним авіаційним університетом (НАУ) започаткували спільну програму, в межах якої Асоціація видає іменні стипендії студентам, які надалі працюватимуть як технічні та інженерні фахівці на підприємствах з виробництва БПЛА.

СЕО компанії з виробництва дронів Militech Надія Омельченко вважає, що для системного та якісного вирішення задачі потрібна колаборація виробників, Міноборони, Міносвіти та волонтерських рухів.

Член ради засновників компанії DEVIRO (виробник БПЛА "Лелека" та "Лелека-100") Денис Чередниченко розповів, що його компанія пройшла весь шлях сертифікації своїх БПЛА та навчання операторів, отримавши відповідний сертифікат в Державній авіаційній службі України.

"Зараз ми маємо понад 30 інструкторів, які мають офіційний статус та можуть навчати за відповідною програмою. Ми також приймаємо на навчання цивільних осіб", - сказав він, зазначивши, що навчання одного екіпажу (три оператори) БПАК "Лелека-100" коштує орієнтовно 300 тис. гривень.

Попри це, зазначив Чередниченко, навчання операторів БПЛА його компанія здійснює на безкоштовній основі, бо в Міністерстві оборони відсутні процедури, які б дозволили оборонному відомству сплачувати за цю роботу.

Чередниченко також звернув увагу ще на одну проблему: державні навчальні центри, в тому числі Міністерства оборони, навчають операторів БПЛА за скороченою програмою і не надають статус зовнішнього оператора БПЛА: "Тобто, курсанти є слухачами курсів, які отримують довідки, які саме ж Міністерство оборони не визнає та не надає після навчання відповідної військової облікової спеціальності".

Народний депутат, представник комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко наголосив, що найбільш прийнятним форматом у вирішення питання з навчання операторів БПЛА має бути державно-приватне партнерство. Відповідний закон в Україні прийнято ще влітку 2010 року.

При цьому, парламентар згоден з тим, що зараз Міністерство оборони має змінити власні підзаконні акти, щоб мати право та можливість сплачувати приватним структурам за навчання операторів БПЛА для потреб ЗСУ.

Також Івченко думає, що саме виробники БПЛА мають запропонувати державі бачення розвитку цього сегменту ринку військової техніки - стратегію на 10-15 років й самі створювати навчальні центри.