Переможний гол у ворота "Манчестер Сіті" в 22-му турі англійської Прем'єр-ліги дозволив лідеру лондонського "Тоттенхема" Харрі Кейну обійти легендарного Джиммі Грівза в списку найкращих бомбардирів в історії "шпор".
Найцікавіші факти з біографії Джиммі Грівза – в підбірці РБК-Україна.
"Моє ім'я – Джиммі Грівз. Я – професіональний футболіст. І я – алкоголік", – такими словами чемпіон світу-1966 розпочав автобіографічне видання.
Грівз народився і виріс у графстві Ессекс, де його помітив скаут лондонського "Челсі" Джеймс Томпсон і запросив до команди в 15 років. Став одним із "каченят Дрейка" (Тед Дрейк – керманич "синіх" у 1952-1961 рр.) за аналогією з "пташенятами Басбі" в МЮ.
Дебютував на дорослому рівні в сезоні 1957/58. У складі "Челсі" провів 169 матчів у всіх турнірах, у яких забив 132 м'ячі. Рубіж 100 голів підкорив у 21 рік і досі входить до топ-10 бомбардирів "синіх" усіх часів.
На початку 60-х англійські футболісти заробляли максимум 20 фунтів на тиждень, а одружений із 18 років Грівз повинен був забезпечувати молоду сім'ю. За рекордні на той час 80 тисяч фунтів перед сезоном 1961/62 перебрався до "Мілана". Там він мав заробляти 5 тисяч доларів на рік.
На Апеннінах постійно конфліктував із керманичем "россонері" Нерео Рокко. Через систематичне порушення режиму левова частка заробітку Грівза йшла на оплату штрафів. Провів лише 14 поєдинків за "Мілан" у Серії А та Кубку Італії (9 м'ячів).
Коли італійський гранд вирішив продати англійця, то оголосив "аукціон", пообіцявши відпустити нападника за щедрішу пропозицію. Рідний "Челсі" та сусіди з "Тоттенхема" змовилися і запропонували однакову суму – 90 тисяч фунтів. Вирішальною стала думка самого Грівза.
Форвард обрав "шпор", які в підсумку віддали за нього знову рекордні 99 999 фунтів. Суворий менеджер "Тоттенхема" Білл Ніколсон був проти того, щоб першим придбаним за 100 тисяч футболістом став якийсь хуліган із Ессекса. Та ще й з реноме пиворіза.
Пригоди Грівза за межами поля, однак, тоді не надто впливали на його виступи. Провів 8,5 сезонів за "Тоттенхем", оформивши 266 м'ячів у чемпіонаті Англії. За цей час чотири рази став найкращим бомбардиром Першого дивізіону.
Посеред сезону 1969/70 Грівз опинився у "Вест Хемі". Затримався на "Аптон Парк" усього на півтора сезони та пішов із великого спорту через згубну пристрасть до спиртного. Разом із Грівзом за вечірку напередодні матчу Кубка Англії покарали капітана збірної на ЧС-1966 Боббі Мура.
Перші спроби "залікувати" життєві проблеми алкоголем Грівз зробив ще в 19, коли помер його новонароджений син. Випивав і в час виступів у "Мілані" та "Тоттенхемі". Запійним же алкоголіком став після відрахування з "Вест Хема".
Взимку 1977-го вперше опинився в психлікарні з невтішним діагнозом алкоголізм. Лікувався від цієї недуги ще кілька разів, належав до Асоціації анонімних алкоголіків. Коли здолав "зеленого змія", то став телеекспертом і колумністом.
У співпраці з журналістом Норманом Гіллером наприкінці 70-х написав мемуари під назвою "Це – про мене" з яскравим описом свого морального падіння. У розпал антиалкогольної кампанії в СРСР з'явився переклад книги російською з назвою "Повернення до людей".
Затіяний на піку алкоголізму процес розірвання шлюбу з коханою Ірен так і не дійшов до кінця. Пара згодом помирилася, а в 2017 році поновила свої обітниці. Грівзи виховали чотирьох дітей, а Джиммі-молодший помер немовлям.
Переніс два інсульти в 2010-х. Як наслідок, в останні п'ять років життя був прикутий до візка. Помер 19 вересня 2021 року та був кремований у Челмсфорді.
До слова, раніше пригадали маловідомі факти біографії Пеле в спеціальній підбірці.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.