Кадрова криза в Україні: як брак спеціалістів загрожує економіці та бізнесу

Зміст

• Вплив кадрової кризи на бізнес та економіку
• Нестача кадрів за окремими категоріями
• Які галузі найгостріше відчувають нестачу спеціалістів
• Як різні компанії адаптуються до викликів війни
• Виклики та можливості для IT-індустрії
• Як впливають на ринок праці проблеми у сфері освіти
• Варіанти подолання кадрової кризи

Вплив кадрової кризи на бізнес та економіку

CEO Talando Влада Лященко звертає увагу, що зараз Україна стикається з гострою кадровою кризою, яка негативно впливає на розвиток бізнесу та економіки. За даними Міністерства економіки, кількість офіційно працевлаштованих осіб зменшилася з 11,5 млн у 2021 році до 9 млн у 2023 році. Для досягнення сталого зростання ВВП на 7% щорічно до 2030 року країні необхідно ще близько 4,5 млн працівників.

Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації (EBA), 74% компаній в Україні відчувають гострий дефіцит кадрів, що значно перевищує показники осені 2023 року (55%). Найбільший брак працівників спостерігається у сферах критичної інфраструктури, транспорту, логістики, будівництва та виробництва.

Крім того, багато малих і середніх підприємств опинилися на межі закриття через нестачу робочої сили. За результатами опитування, проведеного Advanter та UNDP, кадрова криза є одним із чотирьох ключових факторів, які стримують розвиток бізнесу в Україні.

Результати опитування Advanter та UNDP

Нестача кадрів за окремими категоріями

Проблеми з персоналом залишаються однією з ключових викликів для українських компаній у 2024 році. Згідно з дослідженнями CID, Дія.Бізнес, Advanter та UNDP, найбільше нестачу кадрів відчувають у таких категоріях: робочий персонал (50,6% компаній), майстри та технологи (36,9%), а також офісні працівники (28,8%).

Результати досліджень CID, Дія.Бізнес, Advanter та UNDP

За даними платформи пошуку роботи Work.ua, у липні спостерігалося зменшення кількості вакансій у таких сферах, як обслуговування (-2%), готельно-ресторанний бізнес (-6%), роздрібна торгівля (-1%) та транспорт (-1%). Однак, у робочих спеціальностях кількість вакансій збільшилася на 2%, а в адміністративному секторі – на 1%.

У червні спостерігалося зменшення вакансій у шести категоріях, з найбільшим падінням у сфері обслуговування (-4%). Водночас збільшення вакансій відзначалося у торгівлі, логістиці та транспорті (+1%), зокрема найбільший приріст зафіксовано у юриспруденції, освіті та Силах оборони.

Навесні ринок вакансій зростав більш активно: приріст у топ-10 професій сягав від +8% до +18%. До кінця травня трохи сповільнився – у межах від +1% до +8%.

Які галузі найгостріше відчувають нестачу спеціалістів

Ще до початку повномасштабної війни у 2022 році Україна стикалася з відчутним дефіцитом кадрів у ключових сферах економіки. Війна лише загострила проблему, а низка галузей перебуває на межі кризи через нестачу кваліфікованих працівників.

Виробництво та енергетика. Сфери машинобудування, металургії, електроніки та енергетики традиційно страждали від нестачі фахівців. Наразі ситуація різниться в залежності від підприємства: деякі компанії змушені скорочувати виробництво або бронювати працівників. Наприклад, деякі виробничі потужності завантажені лише на 25-50%, тому кадрова проблема менш помітна.

Водночас є гострий дефіцит вузькоспеціалізованих фахівців. Наприклад, на підприємствах критичної інфраструктури бракує інженерів та диспетчерів, здатних управляти енергетичними системами в умовах воєнних ризиків. У деяких компаніях не вистачає до 25% спеціалістів на ключових позиціях, що створює додаткові ризики для енергетичної безпеки країни.

Будівництво. Будівельна галузь також стикається з проблемами кадрового забезпечення. Великий дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих працівників, таких як електромонтери, маляри та будівельники. Бракує також інженерів та архітекторів.

Сільське господарство. Сільське господарство, особливо в західних регіонах України, відчуває гостру нестачу сезонних працівників, зокрема, агрономів, ветеринарів та інших спеціалістів.

Охорона здоров’я. Медична галузь також відчуває кадровий дефіцит. Особливо важка ситуація спостерігається у сільських районах, де бракує лікарів та медсестер. Не вистачає спеціалістів і у деяких спеціалізованих галузях.

Освіта. Не вистачає кваліфікованих вчителів у таких дисциплінах, як математика, інформатика, фізика та іноземні мови. Особливо гостро ця проблема стоїть у віддалених регіонах.

Логістика. Сфера логістики також потерпає від нестачі водіїв, складських працівників та фахівців з управління ланцюгами постачання.

Сфера послуг та HORECA. У сфері готельного, ресторанного та роздрібного бізнесу ситуація з кадрами теж є критичною. Через низькі зарплати багато працівників цієї галузі виїхали за кордон ще до війни, і малоймовірно, що вони повернуться на Батьківщину. Бракує кухарів, офіціантів та адміністраторів.

Книговидавництво та мистецтво. Книговидавнича галузь також відчуває нестачу спеціалістів. Бракує друкарів, редакторів, коректорів і менеджерів, які могли б забезпечити якісне видання літератури. У сфері мистецтва є дефіцит менеджерів та платформ для репрезентації.

Як різні компанії адаптуються до викликів війни

Кадровий дефіцит продовжує залишатися актуальною проблемою для багатьох українських компаній, які змушені адаптуватися до нових умов війни та мобілізації. Бізнес шукає рішення, щоб підтримувати ефективність та забезпечувати стабільну роботу, водночас стикаючись з труднощами в залученні персоналу.

"Агропросперіс" (агросектор). У компанії зазначають, що поки не стикаються із гострою нестачею кадрів. Компанія завчасно підготувалася до можливих втрат персоналу через мобілізацію.

"У нашій групі компаній на сьогодні 3600 співробітників. До війни у нас було 3200 людей, і відразу після початку повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, що частину кадрів можуть мобілізувати. Ми почали до цього готуватися, набираючи "стажистів" (як ми їх називаємо) – резервних трактористів, які проходили навчання з першого дня", — коментують у "Агропросперіс".

Farmak (фармацевтичне виробництво). Фармацевтична компанія Farmak зазначає, що термін закриття вакансій суттєво збільшився в порівнянні з довоєнним періодом.

"Термін закриття вакансій збільшився на 50%, особливо на робітничі посади, де є потреба в чоловіках", – пояснюють у компанії. Це стосується слюсарів, електриків, апаратників та інших спеціалістів.

Холдинг охоронних компаній SHERIFF. У охоронному секторі також спостерігається нестача кадрів, зокрема через міграцію та мобілізацію.

"На самому початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, був певний злам, велике переміщення людей, міграція за кордон, релокація бізнесів. Тоді ми втратили майже весь HR-підрозділ. Але це було дуже давно, і за 2,5 роки на цих позиціях вже працюють інші люди, які чудово виконують свою роботу", – зазначають у SHERIFF.

Компанія також адаптувала вікові вимоги для охоронців і тепер приймає на роботу кандидатів від 20 до 55 років. Раніше віковий діапазон охоронників складав 25-45 років: до 25 років вони набиралися досвіду, а до 45 років зберігали хорошу фізичну форму.

"Транс-Сервіс-1" (вантажні перевезення). У сфері вантажних перевезень головною проблемою є мобілізація чоловіків, що ускладнює пошук водіїв-далекобійників, слюсарів та механіків. Водночас компанія підтримує свій бренд роботодавця, що допомагає закривати вакансії.

"Альпднепр" (будівельні роботи). Будівельна компанія "Альпднепр" стикається зі зростанням труднощів у наймі робітничих спеціалістів.

"Проблеми з кадрами були й до війни, але зараз вони набагато більші. Багато наших співробітників, які працювали довго, майже половина, пішли воювати та продовжують поступово мобілізуватись. Дехто вже не повернеться. Це були наші потужні фахівці, тому доводиться набирати нових людей", – розповідають у компанії.

Швейне виробництво Богдана Шпака. Швейне виробництво також зазнає труднощів через кадровий дефіцит.

"Мої виробничі площі дозволяють мені взяти на роботу близько 50 людей. У мене працює 20, тобто лише 40% від потенціалу. Як результат, ми змушені відмовлятись від деяких проєктів через нестачу кадрів", — розповідає власник компанії Богдан Шпак.

Проблема з кадрами в легкій промисловості була гострою ще до війни, і нині вона загострилася. За словами власника підприємства, професія швачки не популяризована, і немає великої кількості охочих вчитись на працівника легкої промисловості. Він звертає увагу на те, що у цій професії можна спокійно заробляти по 20-25 тис. грн, однак цей факт мало приваблює потенційних спеціалістів.

Zakaz UA (торговельна платформа). Торговельна платформа Zakaz UA відчуває гостру нестачу кур'єрів та збиральників товарів через мобілізацію і підвищений попит на онлайн-замовлення. Через війну та мобілізацію чоловіків призовного віку виник дефіцит працівників, що ускладнює оперативне закриття вакансій.

Компанія намагається вирішувати ці проблеми шляхом активного рекрутингу, навчання персоналу та покращення умов праці, щоб зберегти ефективність і якість своїх послуг.

"Фокстрот" (роздрібна торгівля). У роздрібній мережі "Фокстрот" кадрові проблеми загострилися з 2023 року, особливо відчутний відтік жінок через мобілізацію та виїзд за кордон.

"Перші дзвіночки з'явилися орієнтовно із лютого 2023 року, коли ми почали відчувати ускладнення в залученні персоналу з ринку. У 2024 році це відчувається ще сильніше – ринок точно не насичений кандидатами, кількість відгуків на резюме падає, а очікування кандидатів зростають. Іноді кандидати вимагають умов, які, мабуть, жоден роботодавець не може надати", – розповідають у компанії.

У "Фокстрот" зазначають, що зараз спостерігається вже третя хвиля відтоку співробітників, яка почалася у червні 2024 року. Це пов’язують із продовженням воєнних дій, активізацією мобілізації та продовженням виїзду персоналу за кордон.

JYSK (роздрібна торгівля). Мережа магазинів JYSK не відчуває гострої нестачі кадрів ні серед продавців-консультантів в магазинах, ні серед офісних працівників, що є позитивним виключенням на тлі загальної ситуації.

Виклики та можливості для IT-індустрії

Українська індустрія інформаційних технологій (IT) завжди була на окремій позиції від загального ринку праці. Високий попит на спеціалістів у сферах розробки, кібербезпеки та інших суміжних напрямках призвів до підвищення зарплат і жорсткої конкуренції за кваліфіковані кадри. Проте, навіть під час війни, це одна з небагатьох сфер, що не перебуває в критичному стані через брак працівників.

Сьогодні в IT-секторі спостерігається точкова нестача висококваліфікованих фахівців рівня Senior+ та Architect. Водночас ринок праці тут характеризується циклічними змінами – від дефіциту до надлишку кадрів, залежно від "ринкових хвиль". Однак ситуація може змінитися: тривала війна, деградація економічних процесів та посилення мобілізації поступово ускладнюють становище ринку праці в IT-секторі.

Особливо впливає на індустрію розширення сегмента military tech і defense tech. Все більше спеціалістів переходять із загальних напрямків IT у військові технології, що є позитивним з точки зору національної безпеки та міжнародного попиту на такі рішення. Military tech має значний потенціал для залучення інвестицій в Україну. Водночас існують ризики, пов'язані з корупційними скандалами в оборонному секторі, що може негативно вплинути на стабільність IT-ринку в майбутньому.

Експерти побоюються, що якщо такі тенденції збережуться, IT-індустрія може опинитися в таких самих статичних умовах, як аграрний чи хімічний сектори. Це може призвести до зниження зарплат, обмеження кар'єрних можливостей і, як наслідок, відтоку кадрів в інші галузі.

Представники IT-компаній також поділилися своїми спостереженнями. Так, за словами команди платформи з пошуку роботи Jooble, вони не відчувають критичної нестачі кадрів, хоча пошук висококваліфікованих спеціалістів (Lead, Senior, Middle) є тривалим і складним процесом.

"Наразі 80% вакансій, що у нас відкриті, це вакансії Lead, Senior, Middle спеціалістів. Зазвичай пошук таких спеціалістів займає більше часу і є складнішим, ніж робота з вакансіями для Junior, проте це є скоріш стандартом на ринку. Найбільш потрібними наразі є спеціалісти в напрямку Data Science, Data Analytics, SEO, Affiliate, PPC, Sales і спеціалісти зі знанням різних мов (англійська, німецька, французька, сербська, хорватська та інші)", – розповідають спеціалісти Jooble.

Вони також зазначають, що на цих спеціалістів був попит і до повномасштабного вторгнення, тож зараз великі зміни не відчуваються.

Як впливають на ринок праці проблеми у сфері освіти

Влада Лященко зазначає, що в Україні спостерігається парадокс ринку праці, де підприємства не можуть розв'язати проблему кадрів (через численні обмеження, особливо для підприємств державного сектору), а держава не дає сформувати паралельну освітню інфраструктуру, яка могла б частково спростити питання підготовки кадрів.

"На фоні хронічної проблеми неякісної та нерелевантної системи освіти триває постійний пошук фахівців. Перед початком нового навчального року спостерігалося збільшення попиту на вчителів (+6%). Але важливо розуміти, що відкриті вакансії будуть 100% заповнені", – говорить CEO Talando.

Основною причиною є відсутність зацікавленості серед фахівців через суперечливу освітню політику уряду та брак реальних реформ у цій сфері. На цьому тлі приватний освітній сектор, який міг би частково вирішити проблему підготовки кадрів, не розвивається належним чином.

Варіанти подолання кадрової кризи

Україна стикається з численними викликами у сфері праці, серед яких найбільш гострими є кадрова криза, міграція та необхідність підтримки малого і середнього бізнесу. Країна шукає комплексні шляхи для вирішення цих проблем, поєднуючи державні ініціативи, міжнародну співпрацю та оптимізацію внутрішніх процесів на рівні підприємств. CEO Talando зазначає, що важливу роль у цьому відіграють міграційна політика, підтримка бізнесу, залучення іноземних працівників і співпраця з освітнім сектором.

Міграційна політика. Одним із ключових завдань для уряду залишається стимулювання повернення українців на Батьківщину. Це питання є складним навіть на тлі нещодавнього створення Міністерства з питань повернення українців. Разом з тим, спрощення процедур легалізації іноземних працівників і тісна співпраця з країнами-партнерами для сприяння зворотній міграції є важливими елементами у розвитку ринку праці.

Підтримка малого та середнього бізнесу. Для зміцнення економіки України важливо підтримувати малий та середній бізнес. Це передбачає захист підприємств від неправомірного тиску з боку державних органів, удосконалення системи економічного бронювання та розширення доступу до державних грантів і компенсацій.

Оптимізація внутрішнього ринку праці. Вирішення проблеми дисбалансу на ринку праці полягає у залученні недооцінених груп населення, таких як внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю та ветерани. Крім того, розвиток програм навчання та перекваліфікації може допомогти реінтегрувати ці групи на ринок праці.

Підвищення привабливості роботодавців. Сучасним роботодавцям необхідно приділяти увагу не лише зарплатам, але й створенню здорової атмосфери в колективі та мотиваційних програм. Адаптація HR-стратегій до потреб ринку, постійний моніторинг тенденцій та синхронізація зарплат із ринковими нормами є основними шляхами для підвищення конкурентоспроможності роботодавців.

Міжнародна диверсифікація робочої сили. Залучення іноземних працівників та розвиток програм співпраці з діаспорою відкриває можливості для зміцнення українського ринку праці.

Адаптація бізнес-процесів. Сучасні виклики вимагають від компаній впровадження гнучких моделей зайнятості, автоматизації рутинних процесів і оптимізації навантаження на персонал. Така адаптація дозволить підвищити ефективність роботи та знизити витрати на управління людськими ресурсами.

Співпраця з освітнім сектором. Успішна співпраця між бізнесом і освітніми закладами є запорукою вирішення кадрових проблем. Програми стажування, підтримка студентів та участь компаній у підготовці фахівців можуть стати ефективним механізмом для формування кваліфікованої робочої сили, що відповідає потребам сучасного ринку.