Серед ключових проблем сфери житлової політики за результатами публічних консультацій українці називають неврегульовану діяльності на ринку нерухомості (тіньовий ринок оренди), цінову політику та відсутність якісного житла, труднощі в комунікації влади та внутрішньо переміщених осіб, а також зарегульованість державних програм "єОселя" та "єВідновлення".
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
За її словами, звіт з рекомендаціями, які отримали в результаті публічних консультацій, передали до Кабміну.
Усього в обговоренні взяло участь понад 500 осіб, серед них ветерани, молодь, ВПО, громадяни, які стоять у черзі на отримання житла, керівників ОСББ, представники органів та асоціацій місцевого самоврядування, профільних міністерств, громадських організацій, міжнародних організацій, фінансових установ, науковці та експерти з питань житлової політики, профільні судді та юристи.
"Станом на зараз у нас є абсолютно застарілий і неефективний житловий кодекс, який створювався ще у 1983 році і з тих пір жодного разу не змінювався. Але правила радянських часів, коли житло надавалося безкоштовно, а потім - з 90-тих років, приватизовувалося, призвели до того, що в Україні у квартирних чергах стоять більше ніж 600 тис. громадян і ця черга вже багато років не рухається, тобто житло взагалі ніхто не отримує. Тому нам потрібно створити і запустити сучасні і, головне, ефективні способи забезпечення житлом тих українців, які цього потребують. Спроба ліквідувати старий житловий кодекс була у 2009 році, але вона провалилася. Цього разу цей процес надважливо завершити", - пояснила Шуляк.
При цьому парламентарка додала, що створення нового житлового законодавства - не лише відповідь на багаторічний запит від український громадян, а і необхідна умова для отримання Україною 50 млрд євро від ЄС в рамках програми Ukraine Facility. Для нього використали європейські практики житлової політики, які вже не один рік допомагають громадянам країн Євросоюзу вирішувати житлове питання. Після прийняття відповідного законопроєкту українці зможуть самостійно обрати один з кількох запропонованих варіантів, або навіть поєднати їх.
"Чим більше механізмів забезпечення житлом буде задіяно при вирішенні житлового питання, тим більше шансів, що це буде дієво і ефективно. Йдеться не просто про іпотеку, соціальну оренду, лізинг і фінансування будівництва, а про можливість їх поєднання і дотримання чіткого алгоритму. Наприклад, для молодої сім’ї підійде кредитування, а лізинг може бути ефективним у інших випадках", - повідомила Шуляк.
Під час публічних консультацій серед нагальних житлових питань українців виділили чотири:
"Також значний відсоток опитаних зазначили, що нині надважливо внести зміни у державну програму іпотечного кредитування "єОселя" так, щоб скористатися нею могли більше ВПО, яких через війну значно побільшало - станом на сьогодні це майже 5 млн громадян, багато з яких не можуть вирішити своє житлове питання. Крім цього, як зазначили опитувані, слід якомога швидше розширити програму "єВідновлення" на тимчасово-окуповані території", - підкреслила Шуляк.
Серед інших рекомендацій, зазначених у звіті - реформування та детінізація ринку оренди житла, доопрацювання державних житлових програм, створення фондів соціального житла в громадах, інвентаризація нерухомого майна, що знаходиться в державній та комунальній власності, податкові пільги підприємствам, які надаватимуть соціальне житло для ВПО, розширення переліку інструментів для отримання житла (лізинг, довгострокова оренда, оренда з правом викупу), розробка механізмів залучення та підтримки приватного інвестора для створення ринків житла для доступної за вартістю оренди тощо.
За словами Шуляк, звіт з рекомендаціями за підсумками проведених публічних консультацій щодо реформування житлової політики і доопрацювання проєкту закону "Про основні засади житлової політики", реєстрація якого очікується до кінця літа, сьогодні будуть передані до Кабміну.
Шуляк також підкреслила, що нинішній кейс дуже показовий у євроінтеграційному плані. По-перше, проведені публічні консультації були добровільними, але серед умов програми Ukraine Facility зазначено, що вони повинні стати обовʼязковими.
Нагадаємо, 20 червня Рада підтримала у цілому законопроект, згідно з яким через рік після завершення воєнного стану публічні консультації стануть обовʼязковими для більшості управлінських рішень на рівні держави і законодавчих ініціатив.