Всі існуючі автомобілі легко розділити на дві групи: в яких дві педалі і в яких три. При тому зайва педаль говорить про те, що роботи у водія більше ледь не вдвоє. Але кожен вид трансмісії має свої плюси і мінуси.
Про те, чим відрізняються з видів коробок передач, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації видань AutoCar і Motor.
Звісно, автоматична трансмісія як така зручніша за звичайну – так звану механічну. Але якщо заглянути трохи глибше у суть питання, можна побачити, що деякі види автоматів настільки специфічні, що бувалі водії воліють замість них обирати механіку. Розглянемо всі варіанти.
Класичний гідроавтомат (це його зазвичай називають АКП), робот звичайний (роботизована механіка), робот преселективний (той що з двома зчепленнями), варіатор (він же CVT) – такі типи автоматичних трансмісій пропонуються сьогодні на легкових машинах. Коробки дуже різні, в деяких випадках мають принципові відмінності, але всі вони свою функцію виконують – перемикають передачі без прямої участі водія. Але на ділі водій – та й пасажири – часто відчувають різницю, викликану різною конструкцією автоматів. Вона – у процесі перемикання, точніше, у його плавності і адекватності умовам. Ще один аспект відмінностей – надійність коробки, з якою у деяких конструкцій чималі проблеми.
Потрібні шестерні в такій коробці перемикає сам водій, пересуваючи важіль в салоні. Друга частина механічної трансмісії – зчеплення, кероване педаллю. Будь-яке переміщення важеля коробки водій супроводжує натисканням педалі, та ще й при певному положенні акселератора. Тому кожна зміна передачі навіть у досвідченого водія потребує певної уваги, а рушання з місця – це взагалі своєрідний ритуал. Плюс механіки у довговічності, низькій ціні та простоті ремонту. Таку трансмісію варто обирати тому, хто має обмежений бюджет на саме авто і на його подальше утримання.
Класична АКП з доволі складною гідромеханічною начинкою вимагає від водія лише вибору напрямку руху – вперед чи назад, а рушання і подальшу зміну ступенів здійснює автоматика. Попри складність конструкції ці АКП добре відпрацьовані у виробництві і є надійними та довговічними. Така коробка працює найбільш м'яко, комфортно і передбачувано для водія. Недоліки суттєві, хоча останніми поколіннями вони трохи знівелювалися: гідромеханіка дорога, підвищує витрату пального і погіршує динаміку. В наш час застосовується не так часто, в першу чергу на машинах високого класу, через те що стали доступними більш вигідні автовиробникам типи автоматичних коробок. Споживачі, які мають достатньо коштів, шукають машину саме з класичним автоматом.
В цій групі одночасно присутні і найдешевші, і найдорожчі види коробок-автоматів. Найпростіший з усіх автоматів варіант – звичайна механічна коробка зі зчепленням, до яких прилаштовані електроприводи. Які за командою електроніки тиснуть на зчеплення і перемикають шестерні у коробці. Така коробка – найменш комфортна, при перемиканнях машина часто смикається, а то й плутається у передачах. Плюси – звичайний робот дешевий і не підвищує витрати палива. Це варіант для тих, хто будь що хоче мати автомат, але має при тому обмежені фінанси.
Найдосконаліший тип автоматичних коробок – так звані преселективні – теж фактично є роботами. Це трансмісії типів DSG, PDK, SMG, EDC, в них по суті в одному корпусі поміщено дві механічні коробки передач і два зчеплення. Тут теж усім керують сервоприводи, але за рахунок окремого зчеплення для кожної коробки перемикання відбувається миттєво. Завдяки цьому машина прискорюється дуже динамічно і без ривків, не підвищуючи при тому апетиту мотора. Важливий недолік: такі автомати часто не надійні, а також дорогі самі по собі та в ремонті. Обирають DSG, PDK та аналоги інших марок шанувальники динамічної їзди, не обмежені при тому у коштах.
Зміна передавального числа в таких трансмісіях відбувається безступінчасто, бо замість головних шестерень тут працює пара розсувних шківів, з’єднаних особливим металевим пасом. За командою електроніки шківи змінюють свої діаметри, змінюючи при тому передавальне число. Все відбувається плавно, тобто дуже комфортно. CVT як правило дешевші за гідромеханіку і преселективного робота, витрата палива з ним скромна. Мінуси принципові – така трансмісія вимоглива до режиму експлуатації і в цілому не дуже довговічна, тим більше якщо вона здебільшого використовується в пробках, на бездоріжжі чи для швидкосної їзди. Нову машину з варіатором можна купувати, вживану – з розумінням того, що скоро доведеться зазнати чималих витрат на великий ремонт.
Якщо з механікою все зрозуміло, то з вибором автоматів чимало складнощів. На жаль, дуже часто вибір певного типу автоматичної коробки прив’язаний до конкретних моделей. Тобто вам доведеться спочатку визначитися, що для вас на першому місці – певний тип автомата чи конкретна модель автомобіля. Також зазначимо, що коли машина купується новою і не на все життя, то уникати варто тільки некомфортних у роботі звичайних роботів. Решта трансмісій з точки зору пересічного користувача сприймається на ходу більш-менш однаково – хоча перед покупкою за можливості краще пройти тест-драйви у дилерських центрах.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, яким буває повний привод на пікапах та позашляховиках.