Як зробити ветеранську політику більш потужною

З 16 по 18 березня в Одесі проходив Регіональний форум ветеранів "Сильні України". В центрі уваги були питання реабілітації через спорт та фізичну культуру. Про те, чого саме бракує сучасній ветеранській політиці, засади та принципи якої нині перебувають на стадії активного обговорення та формування, – в блозі для РБК-Україна розповідає народний депутат Олексій Леонов.

І це не кошти, хоча насправді питання ресурсів вже найближчим часом може постати, як дуже болісне. І навіть не тому, що їх дедалі більше бракуватиме, бо можливості бюджету країни, чию економіку нищить окупант, є реально обмеженими. При цьому кількість наших ветеранів, які справедливо розраховують на підтримку з боку держави тільки зростатиме. Ми ризикуємо потрапити у пастку, яка виникає в умовах, коли риторика щодо захисту ветеранів здебільшого нагадує риторику ресурсної країни. І тут питання не в удаваній щедрості, а у тверезому розрахунку: скільки ми можемо самостійно "потягнути", і якими за такої ситуації мають бути наші пріоритети.

Але ще раз наголошу, йдеться не про фінанси, тим більше, що держава використовує кожну нагоду для того, щоб підсилити різні аспекти підтримки ветеранів. Зокрема, нещодавно відбулося уточнення державного фінансування за пакетом "Реабілітаційна допомога". Відтепер, за реабілітацію найвищої групи складності тривалістю не менше 14 днів держава сплачує 41 500 гривень.

Йдеться про комунікацію та синергію. Поясню на конкретних прикладах.

Спілкування під час форуму "Сильні України", показало, що далеко не поодинокими є ситуації, коли фітнес-центри та спортивні заклади, які воліють долучитися до реабілітації ветеранів, не знають як правильно облаштувати інклюзивний простір. І це за умов успішної реалізації національної програми "Безбар’єрна Україна", яку патронує Олена Зеленська. Йдемо далі. Є відчутним запит на формування правильних навичок спілкування з особами, які потребують реабілітації. І в цьому випадку можна згадати ще одну ініціативу, якою опікується Перша леді – програму ментального здоров’я "Як ти?".

І таких моментів, коли бажання допомогти згасає через брак досвіду чи знань, або коли корисні проєкти реалізуються наче у паралельних всесвітах, що призводить до зменшення їхнього ККД, на жаль, поки що вистачає.

Виправити цю ваду, добитися ефекту синергії, коли різні проєкти, або різні суб’єкти дії доповнюють свої зусилля та збільшують їхню ефективність цілком можливо. Насамперед через налагодження механізмів сталої комунікації між представниками державної влади, громадського сектору, ветеранської спільноти та соціально відповідального бізнесу.

Про це, зокрема, свідчить досвід реалізації ініціативи зі створення в Одесі Національного хабу з реабілітації. Коли пів року зусиль спрямованих на те, щоб забезпечити інтенсивне обговорення інструментів та шляхів реалізації наявного в регіоні потенціалу, забезпечило конкретний результат. Вже маємо рішення очільника МОЗ Віктора Ляшка про створення на базі кількох одеських санаторно-курортних закладів двох потужних реабілітаційних центрів. І я впевнений, що це лише початок, а не завершення справи.

Саме тому, за підсумками форуму ветеранів "Сильні України" виникла ініціатива щодо проведення круглого столу з питань реабілітації. Зібрати в одному місці керівників владних інституцій та спеціалізованих закладів, представників соціально відповідального бізнесу, ветеранських організацій та успішних суспільних проєктів. Мета – обговорити стратегічне питання, як забезпечити синергію наших зусиль у цій сфері. Завдяки підтримці з боку Міністерства внутрішніх справ місце проведення Круглого столу вже відомо – це Одеський університет внутрішніх справ. Залишилося тільки погодити склад учасників.

Загалом переконаний, що саме в налагодженні сталої та інтенсивної комунікації всіх зацікавлених суб’єктів криється найбільший резерв посилення ветеранської політики. Така комунікація дозволяє реалізувати ключовий принцип нової державної політики щодо наших героїв – "жодного слова про ветеранів без участі самих ветеранів". А це своєю чергою сприятиме формуванню правильних пріоритетів, коли на першому місті буде ініціатива, чесність та відповідальність, а не пусті обіцянки та ресурсно не підтверджений патерналізм.

Тому, якщо коротко, то, на мій погляд, базисна формула нової ветеранської політики має виглядати так: "Підтримка тим, хто потребує, інструменти та можливості для самореалізації тим, хто прагне діяти". Саме такий підхід дозволить добитися того, "щоб Україна, наша держава перемоги, змогла спрямувати все найкраще в наших воїнах в найкраще для України", як на цьому й наполягає наш президент.