Мобілізація в Україні набирає обертів, однак вступаючи до Збройних сил дехто з військовозобов'язаних залишається офіційно працевлаштованим на "мирних" посадах у фірмах, підприємствах чи організаціях.
РБК-Україна розповідає, що українцям потрібно знати про свої трудові права та як не втратити робоче місце.
У декого з мобілізованих українців залишаються обов'язки на попередньому місці роботи. Проте поєднувати військову справу та "мирні" посадові завдання практично нереально. Тож кожен громадянин має знати власні трудові права - щоб не втратити робоче місце.
Згідно зі статтею 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, зберігається місце роботи та посада.
Це стосується підприємств, установ, організацій, фермерських господарств чи виробничих кооперативів - незалежно від підпорядкування та форм власності.
Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення коштом Державного бюджету відповідно до закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Крім того, працівникам, призваним на військову службу, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за не використані дні щорічної відпустки (або додаткової відпустки).
До 19 липня 2022 року роботодавці також мали виплачувати мобілізованим українцям середній заробіток, проте згодом таку вимогу скасували. Отже, якщо у декого й залишаються зарплати від цивільних роботодавців, то лише за ініціативою останніх (на добровільній основі).
Водночас згідно зі статтею 40 Кодексу ("Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця"), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду.
Важливо, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їхнього:
Для того, щоб уникнути зайвих проблем із роботодавцем після мобілізації, необхідно оперативно повідомити його про ваш статус і надати документи, що підтверджують залучення вас до війська.
Існує практика, коли Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) самі надсилають на робоче місце громадянина довідку про мобілізацію.
Проте бажано й самому надати роботодавцю відповідну інформацію:
Натомість роботодавець має видати вам наказ про увільнення від роботи, або ж на звільнення від виконання обов'язків (що не є звільненням з роботи).
Звільнення мобілізованої особи з цивільної посади за ініціативою роботодавця є порушенням трудового законодавства.
У випадку, якщо трудові права особи порушені й звільнення є неправомірним, працівник має право звернутися до суду (в місячний строк з дня вручення копії наказу чи розпорядження про звільнення) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення.
При поданні до суду позовної заяви щодо поновлення на роботі позивачі звільняються від сплати судового збору - під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Оскільки в учасників бойових дій практично немає вільного часу, допомогти їм із позовом та представленням у суді можуть юристи, які надають військовим послуги безкоштовно або ж із суттєвими знижками.
Насамкінець, можна спробувати звернутися до Державної служби України з питань праці.
Нагадаємо, раніше у Міноборони назвали кількість придатних до мобілізації серед тих, хто оновив дані в "Резерв+".
Читайте також, як Кабмін змінив правила щодо броні від мобілізації та які квоти на професії.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Кодекс законів про працю України, "АрміяInform", "Безоплатна правнича допомога".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.