Поганого бензину бояться усі водії, але чим насправді він загрожує автомобілю? Найавторитетніша думка з цього приводу – у тих, хто ремонтує машини після заправки "бодягою".
Про те, чим "поганий" бензин відрізняється від "хорошого" і як він впливає на машину, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації Autobild та Autoсеntre і Всесвітня паливна хартія.
Перш за все треба пояснити, що саме треба вважати поганим пальним в наш час, коли двигуни мають по кілька примхливих додаткових систем, так чи інакше пов’язаних з паливною системою. Адже слід визнати, що для автомобілів різних поколінь одне й те саме пальне може становити загрозу, а може вважатись стандартним паливом.
Колись цей показник був головною проблемою автомобілістів з віддалених регіонів, де мало мережевих заправних комплексів з високим рівнем сервісу і якості. Сьогодні відхилення від заявленої цифри трапляються нечасто, плюс сучасні мотори з їхніми електронними блоками управління майже повністю нівелюють наслідки роботи на бензині з заниженим ОЧ. Але після заправки на підозрілій АЗС до мотора слід прислухатись, і якщо з’явиться детонація, треба поспішити замінити некондицію в баці адекватним А-95.
Бензин з напівпідпільних міні-НПЗ намагаються довести до кондицій за допомогою тих чи інших присадок. У тому числі для підвищення октанового числа додають речовини-антидетонатори. Для економії іноді використовують найдешевші присадки з підвищеним вмістом заліза (фероцени). Через це постраждають свічки, і як результат – некоректна робота запалювання, пропуски іскри, висока витрата палива.
Надмірний вміст дешевих присадок-антидетонаторів також призводить до уповільнення швидкості згоряння робочої суміші в циліндрі. Водій відчуває це як погіршення динаміки машини. Але найгірше у тому, що з цієї причини буде перегріватися випускний тракт і деталі циліндро-поршневої групи – аж до оплавлення поршнів і клапанів.
Нарешті, низькопробні антидетонаційні присадки забруднюють двигун різного роду відкладеннями, які впливають на потужність і провокують передчасне зношення циліндро-поршневої групи та клапанів.
На українських шляхах все ще багато машин, яким байдуже до вмісту сірки у бензині. Але сьогодні цей відсоток суворо обмежений стандартами, тому що сірка впливає на токсичність вихлопних газів і на стан каталітичних нейтралізаторів. І як показують незалежні перевірки пального з українських АЗС, найчастіше проблеми з якістю бензину викликані надмірним вмістом сірки.
А з точки зору власника машини зайва сірка у пальному викликає прискорене зношування двигуна, тому що утворені за її участю кислотні пари активують корозійне зношення деталей.
Це ще один параметр бензину, який в наш час часто не відповідає стандартам. Якщо частка цих речовин у складі палива буде надмірною, і заправлятись таким бензином постійно, на власника чекатиме передчасний ремонт двигуна через підвищене нагароутворення в циліндрах. Підвищення токсичності вихлопу також буде побічним ефектом при завищеній "ароматиці". Також окремо нормується вміст у пальному бензолу – якщо його в бензині забагато, вихлоп буде з надмірною токсичністю.
Ризик заправитись контрафактним пальним в наш час доволі великий. І поглиблюється проблема тим, що виявити неприємний випадок доволі важко, адже негайних наслідків для машини найчастіше не буде – шкода найчастіше має, так би мовити, накопичувальну дію. Єдиним дієвим засобом уникнути загрози буде заправляти машину виключно на АЗК авторитетних паливних мереж.
Адміністрація цих автозаправних комплексів свідомо і усіма силами уникає закупівлі партій пального сумнівної якості, тому що репутація для таких мереж дорожче за можливий фінансовий зиск. Проте, не можна вважати, що на заправках нижчого рівня в колонках буде виключно "бодяга". Аж ніяк, і тут головне не купувати пальне з надто низьким цінником. Адже є межа, дешевше якої адекватне пальне коштувати не може.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як продовжити життя акумулятору автомобіля.