Як Україні знайти додатково 100 млрд гривень на рік? Реформувати БЕБ

Останніми тижнями тривають палкі дискусії щодо перезавантаження БЕБ та найкращого механізму для оновлення цього органу. Кабінет міністрів подав спочатку у січні вкрай неякісний законопроєкт (№10439), який не забезпечував справжнього перезавантаження органу. Цей проєкт відхилив парламент. І уряд напрацював оновлену редакцію, яка вже включала більшу частину пропозицій аналітичних центрів та провідних бізнес асоціацій. Зокрема, Кабмін забезпечив прозорість формування складу конкурсної комісії за участі переважного голосу міжнародних експертів, врахував необхідність переатестації всіх поточних кадрів протягом року, визначив необхідні додаткові підстави для звільнення директора БЕБ, встановив обов’язкову періодичність (кожні два роки) здійснення незалежної оцінки ефективності діяльності БЕБ.

Про недоліки проєкту перезавантаження БЕБ

Наразі законопроект пройшов перше читання і готується до другого. Депутати подали 1400 правок і на цей час Комітет готується до їх розгляду.

Провідні аналітичні центри проаналізували поточну редакцію та подані до неї правки і зазначають, що вкрай важливим є виправити кілька критичних недоліків задля створення надійних передумов перезавантаження БЕБ та перетворення його на ефективний аналітично-правоохоронний орган. Зокрема, це такі потрібні правки до другого читання:

1. Необхідне законодавче визначення основних правових засад діяльності БЕБ, взаємодії з іншими правоохоронними органами та ЦОВВ, визначення очікуваних результатів та цільових показників діяльності бюро, передбачити щоквартальне публічне звітування БЕБ.
2. Законодавче визначення чіткої процедури проведення переатестацій поточних кадрів комісіями за участі міжнародних експертів, запобіжників, які б унеможливили повернення звільнених кадрів через суди.
3. Забезпечення публічного і прозорого порядку проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ.
4. Посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем.
5. Визначення на законодавчому рівні порядку застосування ризик-орієнтованого підходу, на основі якого БЕБ має провадити свою діяльність і, власне, самих критеріїв та порядку оцінювання ефективності роботи БЕБ.
6. Встановлення запобіжників щодо вчинення незаконного тиску на бізнес з боку Бюро економічної безпеки та правоохоронних органів шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України.

Не БЕБом єдиним, або Що потрібно для подолання найбільших "сірих схем"

Багаторічний "лідер" серед найбільших схем з мінімізації податків в Україні – "сірий імпорт" і контрабанда. Втрати бюджету від цих схем оцінюються експертами у 80-150 млрд грн на рік. На другому місці - "чорні" заробітні плати "у конвертах". Через них держава втрачає 70-110 млрд на рік. Контрафакт та торгівля підакцизною продукцією без сплати податків завдають втрат держбюджету 38-40 млрд грн на рік. Офшорні схеми, внаслідок високої та висхідної вартості обслуговування, що обумовлюється новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD тощо) - все більш отримують ознаки "елітарності", втрати на рік складають 13-20 млрд грн. Інші схеми значно зменшились за останні роки, але також призводять до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень.

Ці схеми є можливими у таких обсягах через неефективну роботу Митної та Податкової служби. Численні опитування бізнесу свідчать, що багато років ці дві служби знаходяться у топ 5 найбільш корумпованих органів країни.

З метою вирішення цієї проблеми народними депутатами спільно з аналітичними центрами було напрацьовано два важливих проєкти законів (№6490-д та №9243), які передбачають повне перезавантаження ДМС та ДПС, обрання керівників на прозорих конкурсах з вирішальним голосом міжнародних експертів, переатестацію всіх кадрів комісіями з міжнародними експертами, встановлення гідних заробітних плат співробітникам тощо.

Є надія, що ці проєкти будуть ухвалені парламентом у цьому році, і країна отримає якісну Податкову та Митну службу, яка буде сервісною для законослухняного бізнесу та мінімізує "сірі" схеми. Зараз в Україні стосунки між фіскальними і контролюючими органами та бізнесом будуються на принципі презумпції вини платника податків. Тобто платник податків одразу підозрюється у вчиненні злочину, податківці припускають його винуватість, доки не буде доведено зворотнє.

Проте презумпція вини платника податків суперечить базовим правам людини та європейській практиці податкового адміністрування. Скарги підприємців на неправомірність дій фіскальних органів є системною проблемою, яку потрібно вирішувати. Для цього потрібно провести реальну реформу щодо роботи БЕБ, ДМС та ДПС.

Що в цьому напрямі передбачено стратегічними документами країни

Національна стратегія доходів 2030, ухвалена Кабміном, передбачає, зокрема, такі кроки щодо Податкової та Митної служб:

• Забезпечити попередження та усунення корупційних ризиків у діяльності ДПС шляхом виконання Антикорупційної програми ДПС на 2023–2025 роки та її оновлення.
• Забезпечити удосконалення системи запобігання і протидії корупції у Держмитслужбі, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності митних органів шляхом виконання Антикорупційної програми Держмитслужби.
• ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором (ІТ-установою).

Це позитивні заходи, проте їх зовсім не достатньо для створення якісно нових служб, здатних, з одного боку, забезпечити закриття основних схем ухилення від податків, а з іншого - заслужити довіру платників податків.

Крім того, Нацстратегія доходів взагалі не передбачає реформування БЕБ, яке працює неефективно та ніяк не може впоратись з багатомільярдними схемами.

Водночас, Нацстратегія передбачає низку змін, які значно розширюють корупційні можливості контролюючих органів, залишаючи їх нереформованими. Більше того, Нацстратегієя передбачає на ближчі роки у рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу.

Також податківці можуть отримати повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень).

Ці норми несуть значні корупційні ризики, а також закріплюють законодавчо порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.

Тож щодо інституційних реформ, то Національною стратегією доходів передбачено низку заходів, які порушують презумпцію невинуватості платників податків, розширюють корупційні можливості та сприятимуть тінізації економіки, а вкрай необхідні заходи - не передбачено. Замість повного перезавантаження ДМС та ДПС за участі міжнародних експертів Нацстратегія передбачає черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів, новий перелік низових податкових інспекцій. Такий підхід себе вже скомпрометував, і ніяк не забезпечить довіри до податкових органів. Перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке на цей час працює вкрай неефективно, ігнорується Нацстратегією.

Фахівці аналітичних центрів спільно з CASE-Україна за підтримки ІСАР Єднання провели детальний аналіз Нацстратегії і зазначають, що Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, не маючи головного - європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. Україна потребує простої та справедливої податкової системи, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.

Сподіваємось, що народні депутати реалізують вкрай важливі проєкти щодо повного перезавантаження БЕБ, ДМС, ДПС у 2024 році. І врахують пропозиції експертів щодо вкрай негативних положень Нацстратегії, залишивши їх лише на папері.