Колонка члена Ради НБУ, економіста Богдана Данилишина для РБК-Україна – про ситуацію з платіжним балансом та його впливом на обмінний курс гривні.
Шоки воєнної економіки зумовили значні структурні зміни у стані платіжного балансу країни.
За підсумками останнього року платіжний баланс зведено з дефіцитом у 2,9 млрд доларів, з яких 2,3 млрд було закрито за рахунок зниження рівня валютних резервів країни. Без врахування кредитної та грантової допомоги гіпотетичний дефіцит платіжного балансу мав би скласти 34 млрд доларів або 20% ВВП, що перевищує розмір валютних резервів, який був в Україні на початку 2022 року.
Поточний рахунок. Основний ризик для поточного рахунку платіжного балансу - негативне торгівельне сальдо (-24 млрд доларів за рік), яке знаходиться під тиском зростання витрат на критичний імпорт та витрат українських біженців за кордоном (20 млрд доларів в частині витрат на подорожі).
В той же час позитивний вплив на стан поточного рахунку здійснило збереження обмежень на виведення капіталу, часткове відновлення експорту морськими шляхами, а також надходження грантової допомоги від країн-партнерів та міжнародних організацій. Зокрема, за минулий рік сектором загального державного управління (ЗДУ) отримано 15,7 млрд доларів трансфертів, а іншими секторами – 6,2 млрд доларів трансфертів. Для порівняння, відповідні суми у 2021 р. становили лише 0,9 та 1,4 млрд доларів.
Фінансовий рахунок. Основні ризики для фінансового рахунку - затримка експортної виручки (торгові кредити) та готівкова доларизація економіки. Сумарна величина цих факторів сформувала від'ємний внесок до фінансового рахунку на 22,4 млрд доларів. Масштабні обсяги кредитної допомоги від країн-партнерів, МВФ та інших МФО (15,3 млрд доларів) не змогли зупинити формування негативного сальдо фінансового рахунку, яке в підсумку склало «мінус» 11,5 млрд доларів (разом з сальдо рахунку капіталів та помилками і упущеннями).
Поряд з цим позитивний вплив на фінансовий рахунок здійснює відстрочення платежів з погашення державного боргу. Це дозволяє зменшити відтік коштів за пасивними статтями боргових цінних паперів та кредитів і позик.
Загальний висновок. Гігантська величина потенційного дефіциту платіжного балансу (понад 30 млрд доларів) говорить про безальтернативність міжнародної допомоги, як ключового чинника валютної стабілізації країни.
Це також доводить, що розмови про перехід до гнучкого валютного курсоутворення є передчасними. Неринковий характер проблем платіжного балансу вимагає неринкового характеру заходів з їх врегулювання, тобто фіксованого обмінного курсу, валютних обмежень та зовнішньої допомоги.
Вільне курсоутворення зможе стабілізувати обмінний курс лише в умовах появи (відновлення) стабільних ринкових джерел надходження іноземної валюти. Це може бути можливим лише тоді, коли економічні ресурси країни (виробничі, трудові) будуть використовуватися на рівні своїх потенційних можливостей без воєнних ризиків і загроз.
Умови ведення повномасштабної війни вимагають вилучення трудових та виробничих ресурсів економіки для потреб фронту, витрачання іноземної валюти на придбання імпортних озброєнь та супутнього обладнання, що не дозволить стабілізувати обмінний курс у ринковий спосіб.